Справа № 755/8967/25
"22" серпня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Марфіна Н. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з додатковою відповідальність «Страхова компанія «Оберіг» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
20 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Товариство з додатковою відповідальність «Страхова компанія «Оберіг» (далі - ТзДВ «СК «Оберіг») про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Позов мотивовано тим, що 12 жовтня 2024 року о 23 год. 55 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила дорожнього руху внаслідок чого було пошкоджено автомобіль «Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Власнику транспорту засобу «Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 завдано матеріальну та моральну шкоду.
Відповідно до постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року у справі № 755/19705/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вищезазначеної ДТП.
На момент ДТП цивільна право відповідальність власника транспортного засобу була застрахована у ТзДВ «СК «Оберіг».
За результатами розгляду страхової справи ТзДВ «СК «Оберіг» виплатило на користь позивача страхове відшкодування в межах ліміту страхування з урахуванням франшизи у розмірі 156 800,00 грн.
Оскільки ліцензію ТзДВ «СК «Оберіг» було анульовано рішенням НБУ від 31 грудня 2024 року 05 березня 2024 року МТСБУ прийняло рішенням про перерахування позивачу 156 800,00 грн.
Позивач зазначає, що вказаного страхового відшкодування не достатньо для відновлення порушеного права.
Вказує, що згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 16 листопада 2024 року №204-2024 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 становить 330 759,73 грн.; величина втрати товарної вартості автомобіля Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 становить 48 365,46 грн.
Разом з тим, вартість відновлювального ремонту, який проведено позивачем складає 237 423,15 грн. вартість витрат на евакуацію транспортного засобу складає 3 280.00 грн.
Таким чином, матеріальна шкода, яка підлягає стягненню з відповідача складає 132 268,61 грн (48 365,46 грн + 3 280,00 грн + 237 423,15 грн - 156 800,00 грн).
Також позивач вказує, що ним отримано моральну шкоду внаслідок протиправних дій яку він оцінює у розмірі 20 000,00 грн, та яка полягає у тому, що через пошкодженням майна, яке було єдиним сімейним засобом пересування йому спричинено сильні душевні хвилювання через порушення звичайного способу життя та обмеження у переміщенні, також моральну шкоду пов'язує з протиправними діями відповідача, а саме порушення правил дорожнього руху, внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб позивача..
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :
-матеріальну шкоду у розмірі 132 268,61 грн;
-моральну шкоду в сумі 20 000,00 грн;
-понесені судові витрати.
На підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 23 травня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Як вбачається з матреіалів справи відповідач будучи повідомленим належним чином про розгляд справи, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, як це передбачено ст.. 279 ЦПК України.
На підставі ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що на підставі постанови від 09 грудня 2024 року
ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 122-4, 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобами на один рік (а. с. 19-21).
Як вбачається з мотивувальної частини постанови: «12 жовтня 2024 року о 23 год 55 хв ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Honda» д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Туманяна 3 у м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив наїзд на припарковані автомобілі «Fiat» д.н.з. НОМЕР_3 , який в свою чергу відкинуло на автомобіль «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_4 , автомобіль «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_5 , автомобіль «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_6 та автомобіль «Lexus» д.н.з. НОМЕР_7 . Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Після ДТП ОСОБА_2 не дочекавшись прибуття поліції залишив місце події. Своїми діями ОСОБА_2 порушив пункти 2.3 б, 12.1, 12.3, 2.10 Правил дорожнього руху.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 , транспортний засіб "Лексус" д.н.з. НОМЕР_2 зареєстровано за ОСОБА_1 (а. с. 17).
Згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 204-2024 складеного ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 складає 330 759,73 грн (а. с. 24-28).
Величина втрати товарної вартості автомобіля Лексус» д.н.з. НОМЕР_2 становить 48 365,46 грн.
Згідно наряду-замовлення № 434338 від 17 жовтня 2024 року варість відновлювального ремонту проведеного ОСОБА_1 у ТОВ «Саміт моторз Україна» складає 237 423,15 грн. (а.с. 52-55).
Згідно руху коштів по картці від 15 травня 2025 року ОСОБА_1 , 05 березня 2025 року на його рахунок відкритому у АТ «Універсал банк» надійшли грошові кошти від МТСБУ у розмірі 156 800,00 грн.
Відповідно до даних на офіційному сайті МТСБУ цивільна правова відповідальність транспортного засобу «Хонда» д.н.з. було застраховано у ТзДВ «СГ «Оберіг», який принив членство у МТСБУ та право укладати договори страхування з 03 січня 2025 року.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що:
за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі;
у разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 754/1108/15-ц (провадження № 61-16856св20) зазначено, що «при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку із заподіянням шкоди майну».
У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 757/29950/14-ц (провадження № 61-17433 св 19) зазначено, що "Системний аналіз пункту 32.7 статті 32 указаного Закону, статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пунктів1.6., 8.6., 8.6.1., 8.6.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395, дає підстави дійти висновків про те, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й уразі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.»
Також у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 337/1673/16-ц зазначено, що: «Якщо для відновлення попереднього стану речі, яка мала певну зношеність, зокрема автомобіля, було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).»
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Оцінивши докази надані позивачем на підтвердження понесених матеріальних збитків, суд приходить до висновку, що позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля завдано матеріальні збитки, які, згідно наданих до суду доказів складаються з: 48 365,46 грн втрата товарної вартості, та 237 423,15 грнреальних витрат на проведення відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля, при цьому витрати на евакуацію транспортного засобу у розмірі 3 280,00 грн матеріали справи не містять.
Враховуючи що МТБУ сплатило на рахунок позивача розмір страхового відшкодування у розмірі 156 800,00 грн, позивачем правомірно пред'явлено вимоги до відповідача про стягнення 128 988,61 грн (48 365,46 грн + 237 423,15 грн - 156 800,00 грн) матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).
Тлумачення змісту статті 23 ЦК України свідчить, що вона містить норму, дія якої має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав».
Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року в справі № 279/1834/22 (провадження № 61-1382сво23)).
По своїй суті зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту щодо способу та розміру компенсації.
Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала моральної шкоди, можуть бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду, в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18)).
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).
Гроші є еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні трансформують шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування обчислює шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого.
При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквівалента. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).
Змагальність сторін є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 4 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України).
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (частина п'ята статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
При визначенні розміру грошової компенсації моральної шкоди слід враховувати те, що:
- дійсно внаслідок протиправних дій транспортний засіб було пошкоджено, внаслідок чого особа може зазнавати (зазнала) моральної шкоди;
- законодавець в статті 23 ЦК України передбачив відкритий перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру грошової компенсації (характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування; інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості);
Звертаючись з позовом позивач вказує, що внаслідок протиправних дій відповідача йому була завдана моральна шкода, яку позивач оцінює, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості у розмірі 20 000,00 грн, та яка полягає у тому, що через пошкодженням майна, яке було єдиним сімейним засобом пересування йому спричинено сильні душевні хвилювання через порушення звичайного способу життя та обмеження у переміщенні, також моральну шкоду пов'язує з протиправними діями відповідача, а саме порушення правил дорожнього руху, внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб позивача.
Судом встановлено, що внаслідок протиправних дій відповідача позивачу задано моральну пошкоду, суд вважає за необхідне зменшити розмір моральної шкоди з 20 000,00 грн. до 5 000,00 грн враховуючи характер правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, та погіршення здібностей позивача, яких позивачем не доведено.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з додатковою відповідальність «Страхова компанія «Оберіг» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП підлягає частковому задоволенню, ухвалюючи рішення суд присуджує до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 128 988,61 грн та моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн., в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 141 ЦК України суд присуджує до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 229,69 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.
У постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 (провадження № 14-123цс23) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що внаслідок розвитку суспільних відносин у сфері процесуального законодавства, які знайшли своє відображення у внесених змінах до процесуальних кодексів Законом від 15 грудня 2017 року № 2147-VIII, задля забезпечення єдності судової практики щодо вирішення питання можливості відшкодування стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрат на складення висновку експерта, виготовленого та отриманого на замовлення сторони у справі до відкриття провадження в такій справі, необхідно відступити від висновку, висловленого в постановах Верховного Суду: у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 824/647/19-а (провадження № К/9901/31359/20) та від 13 липня 2021 року у справі № 640/19089/20 (провадження № К/9901/22986/21), у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року у справі № 524/710/21 (провадження № 61-1693св22), у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 травня 2023 року у справі № 914/3881/21.
Такий відступ полягає в тому, що відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.
Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.
З огляду на викладене з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає компенсація витрат, пов'язані з оплати звіту на визначення вартості матеріального збитку у розмірі 7 500,00 грн., що підтверджується квитанцією від 04 листопада 2024 року (а. с. 60а)
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 273, 280, 284, 288, 354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з додатковою відповідальність «Страхова компанія «Оберіг» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану внаслідок ДТП у розмірі 128 988,61 грн, та моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн, а всього 133 988 (сто тридцять три гривні дев'ятсот вісімдесят вісім) гривень 61 копійка.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 229,69 грн та витрат, пов'язані з оплати звіту на визначення вартості матеріального збитку у розмірі 7 500,00 грн, а всього 9 729 (дев'ять тисяч сімсот двадцять дев'ять) гривень 69 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 22 серпня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 );
Відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_10 );
Третя особа - Товариство з додатковою відповідальність «Страхова компанія «Оберіг» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 65)