Справа № 706/654/25
2/706/505/25
(заочне)
22 серпня 2025 року м. Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді - Школьної А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Самсоненко А.П., Паламарчук А.В., Пізняк Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» через свого представника - Полякова Олексія Володимировича звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 30 752 грн та судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн та 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 12.03.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 00-9668796 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, який відтворений шляхом використання ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер його мобільного телефону.
Згідно договору відповідач отримав кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 30 752 грн на умовах, передбачених договором, який зобов'язався повернути до 07.03.2025, сплатити проценти за його користуванням та виконати інші обов'язки, передбачені умовами правочину.
Позивач стверджує, що всупереч умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував і заборгував Товариству з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» 30 752 грн, з яких: 5 070,50 грн - тіло кредиту та 25 681,00 грн - відсотки за користування ним.
21.10.2024 ТОВ «Макс Кредит» та позивач уклали Договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9668796 від 12.03.2024.
Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 23.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано за клопотанням позивача в АТ «Універсал Банк» інформацію щодо емітування на ім'я відповідача платіжної картки, зазначену в договорі, зарахування на неї коштів, інформацію щодо фінансового номеру телефона відповідача, повного номеру рахунку та первинні документи бухгалтерського обліку банку (а.с. 59 - 61).
У судове засідання представник позивача не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи і винесення заочного рішення не заперечує.
Сповіщений у встановленому процесуальним законом порядку про дату, час і місце розгляду справи, відповідач у судове засідання повторно не з'явився. Клопотань про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило. Правом на подачу відзиву ОСОБА_1 не скористався.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи не встановлено, а тому суд прийняв рішення про розгляд справи за відсутності сторін на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. 280 - 283 ЦПК України, про що 14.08.2025 постановлена відповідна ухвала.
У зв'язку із неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося з огляду на положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України ухвалення та проголошення судового рішення у даній справі відкладено до 14 год 30 хв 22.08.2025.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із такого.
Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
12.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 00-9668796 (далі по тексту - Договір) у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за яким кредитодавець надав позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов'язався одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користуванням ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (а.с. 9 - 13).
Договір підписаний відповідачем 12.03.2024 о 15:38:17 електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 53577 (а.с. 13 на звороті).
Відповідач ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит», про що свідчить видана товариством довідка. Позичальник акцептував договір №00-9668796 від 12.03.2024 шляхом його підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора - 53577, який надісланий йому 12.03.2024 о 15:38:03 на номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 21).
Відповідно до п. 2.8 Договору сума кредитного ліміту складає 5 000 грн та перераховується кредитодавцем на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .
Строк дії кредитної лінії відповідно до п. 1.3 Договору становить 360 календарних днів. Дата повернення кредиту - 07.03.2025.
У пункті 1.4 Договору сторони погодили, що процентна ставка є фіксованою. Стандартна процентна ставка складає 2,47 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, знижена - 0,25 % в день.
Пунктом 1.5 Договору передбачено, що за надання кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю одноразову комісію у розмірі 5 % від суми кредиту, що складає - 250 грн.
Цільове призначення кредиту - споживчі цілі. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою становить 926,43 %, з урахуванням зниженої процентної ставки - 891,58 %.
Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою - 49 710 грн, за зниженою - 45 045 грн.
Датою надання / видачі кредиту є 12.03.2024 (п. 2.8 Договору), строк дії Договору - 360 календарних днів ( п. 7.2 Договору).
Паспорт споживчого кредиту містить основні умови кредитування, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с. 19 - 20). Паспорт споживчого кредиту підписаний представником банку та ОСОБА_1 в електронній формі електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 98987 (а.с. 20 на звороті).
Згідно наданої ТОВ «Платежі Онлайн» інформаційної довідки № 1289/10 від 30.10.2024 ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , 12.03.2024 на платіжну картку № НОМЕР_2 проведено успішну виплату кредиту в сумі 5 000 грн (а.с. 22 - 25).
Відповідно до витребуваної судом за клопотанням позивача інформації Акціонерним товариством «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , в банку емітовано карту № НОМЕР_4 та інші платіжні картки. За період із 12.03.2024 по 17.03.2024 на платіжну картку № НОМЕР_4 зараховано платіж в сумі 5 000 грн. Номер телефону НОМЕР_1 знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 і є фінансовим номером телефону за картковим рахунком № НОМЕР_4 (а.с. 72).
Дослідженням наданої банком виписки руху коштів по картці за 12.03.2024 встановлено, що на картку № НОМЕР_4 12.03.2024 зараховано 5 000 грн виплаченої позики (а.с. 74).
За даними виписки з особового рахунку за кредитним договором № 00-9668796 сума операції (за дебетом або кредитом відповідно) за період із 21.10.2024 по 04.05.2025 складає: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5 070 грн, прострочені відсотки - 25 681,50 грн (а.с. 29).
21.10.2024 ТОВ «Макс Кредит», первинний кредитор, та ТОВ «ФК «ЕЙС» - позивач у справі, уклали Договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за кредитним договором № 00-9668796 від 12.03.2024 (а.с. 32 - 34).
За даними витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 до позивача перейшло право грошової вимоги до боржника за Договором №00-9668796 від 12.03.2024 в розмірі 30 752 грн, з яких: 5 070,50 грн - борг за тілом кредиту та 25 681,50 грн - залишок заборгованості за звичайними відсотками, кількість днів прострочення 193 (а.с. 41 - 42).
На підтвердження розміру відступленого права вимоги ТОВ «Макс Кредит» надало детальний розмір заборгованості за договором №00-9668796 від 12.03.2024 (а.с. 30 - 31).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного договору між відповідачем та ТОВ «Макс Кредит», невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем який набув прав вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсними не визнано.
Оскільки відповідач отримав у користування 5 000 гривень кредитних коштів та у строки визначені Договором їх не повернув, позовна вимога про стягнення тіла кредиту в розмірі 5 070,50 грн, що складається із 5 000 грн суми позики та 70,50 грн - комісії, підлягає задоволенню.
Перевіряючи розрахунок заборгованості по процентах за кредитним договором, суд враховує, що нарахування процентів здійснювалося первинним кредитодавцем - ТОВ «Макс Кредит» в межах строку кредитування - із 12.03.2024 по 26.03.2024 за погодженою сторонами зниженою процентною ставкою у цей період - 0,25%. Вказана знижена процентна ставка через несплату позичальником процентів у визначений строк збільшена до 2,47 % на підставі п. 1.4.4 Договору.
У послідуючому нарахування процентів здійснювалося за відсотковою ставкою 2,47% в день.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною 5, за змістом якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Водночас пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» установлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
Оскільки Закон України № 3498-ІХ набув чинності 24.12.2023, то з урахуванням перехідного періоду, максимальний розмір денної процентної ставки із 25.12.2023 до 22.04.2024 становить 2,5 %, із 23.04.2024 до 20.08.2024 - 1,5 %, а з 21.08.2024 - 1 %.
За приписами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Отже, за користування кредитом відповідач заборгував позивачу проценти:
1) у період із 12.03.2024 по 22.04.2024 (42 дні):
123,50 грн (5000 * 2,47%) * 42 = 5 187 грн;
2) у період із 23.04.2024 по 20.08.2024 (120 днів):
75 грн (5000 * 1,5%) * 120 = 9000 грн.
3) у період із 21.08.2024 по 21.10.2024 (62 дні):
50 грн (5000 * 1 %) * 62 = 3 100 грн.
Загальний розмір процентів з урахуванням положень статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що підлягає стягненню із ОСОБА_1 , становить: 5 187 грн + 9000 грн + 3 100 грн = 17 287 грн.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не надано будь - яких доказів в розумінні положень ст. 76 - 81 ЦПК України на спростування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС», а також своїх заперечень проти позову, а тому, з урахуванням встановлених судом обставин, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи, що суд задовольняє позовні вимоги на суму 22 357,50 грн (5070,50 грн + 17287 грн), що становить 70,72 % ціни позову, то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить - 1 713,12 грн (2 422,40 * 70,72%), а судовий збір у сумі 709,28 грн суд покладає на позивача.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу .
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн надано копії: договору про надання правничої допомоги №04/04/25-02 від 07.04.2025, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» (а.с. 43 - 44); додаткової угоди №23 до договору про надання правничої допомоги від 07.04.2025 (а.с. 45 - 46); акту прийому - передачі наданих послуг (а.с. 47); довіреності (а.с. 49); копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 48).
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом (додаткова постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20)
У додатковій постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 Верховний Суд виснував, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 у справі N 756/2114/17 звернув увагу на те, що враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, з урахуванням критеріїв розумності, обґрунтованості та справедливості, часткового задоволення судом позовних вимог, суд вважає, що зазначена представником позивача сума гонорару є неспівмірною зі складністю справи. Дана справа є малозначною, розглянута у спрощеному позовному провадженні, складання позову та клопотань у своїй більшості є подібними, оскільки не потребують проведення додаткових розрахунків, безпосередньої участі у судових засіданнях у цій справі представник позивача не приймав.
За таких обставин, суд вважає доцільним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 76-81, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280 - 284, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-9668796 від 12.03.2024 в сумі 22 357 (двадцять дві тисячі триста п'ятдесят сім) гривень 50 копійок, з яких: 5 070 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17 287 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» понесені позивачем витрати на сплату судового збору у розмірі 1 713 (одна тисяча сімсот тринадцять) гривень 12 копійок та 3000 (три тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Текст судового рішення складений та проголошений 22 серпня 2025 року.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ - 42986956, місцезнаходження: Харківське шосе, 19, офіс 2005, м. Київ, 02090.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Альона ШКОЛЬНА