Справа №295/270/25
Категорія 142
2-а/295/36/25
17.07.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючої судді Біднини О.В.,
за участі секретаря судового засідання Савчук В.А.,
представника відповідача Гуменюка О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову №705 від 16.12.2024 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн., а також закрити справу про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що постановою №705 від 16.12.2024 року на нього накладено штраф в сумі 17 000 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач з указаною постановою не погоджується та вважає її незаконною та безпідставною.За словами ОСОБА_1 , 30.10.2024 він пересуваючись на милицях рухався в напрямку магазину за продуктами, того ж дня працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 йому було вручено повістку з вимогою прибути для уточнення військо-облікових даних та проходження ВЛК. При цьому працівники звернули увагу на те, що у нього на нозі гіпс та сказали, що прийдеш, коли зможеш. Позивач вказує, що прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 04.11.2024, де йому повідомили, щоб він прийшов, коли знімуть гіпс, при цьому під час входу та виходу його було записано до відповідного журналу. ОСОБА_1 зазначає, що гіпс з ноги зняв самостійно та 16.12.2024 року прямував до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак його було затримано працівниками полії та доставлено в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 та складено оскаржувану постанову та видано направлення на огляд ВЛК для встановлення придатності до військової служби. На переконання позивача, свій обов'язок щодо прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 він не виконав у час вказаний у повістці, у зв'язку з поважними причинами, оскільки був обмежений у пересуванні та не мав фізичної можливості з'явитися вчасно, прибув одразу як така можливість з'явилася. Крім того, ОСОБА_1 звертає увагу, що складаючи постанову №705 його пояснення не були заслухані, у праві скористатися допомогою адвоката було протиправно відмовлено, про наявність протоколу про адміністративне правопорушення взагалі відомо не було. Отже, при складенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані вимоги КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення. Позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки від явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 він не ухилявся.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 08.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень представник зазначив, що 30.10.2024 року позивач отримав повістку з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 31.10.2024 року на 09.00 год. для уточнення військово-облікових (персональних) даних, звірки військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У свою чергу, позивач, виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 проігнорував, у визначений термін не з'явився, про наявність поважних причин, які б заважали вчасно прибути, не повідомив та підтверджуючих документів не надав. Відповідно до п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення. Після неявки позивача у визначений термін до ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідачем, 18.11.2024 року за вих. №17364 направлено звернення до ГУНП в Житомирській області з проханням провести розшук та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина ОСОБА_1 для складення протоколу про адміністративні правопорушення. Так, 16.12.2024 року позивача, було доставлено працівниками поліції до мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства. Позивач не заперечував, що отримав повістку та не з'явився у визначений термін до ІНФОРМАЦІЯ_2 , причину неявки не пояснив. Після з'ясування всіх обставин, оцінивши докази (корінець повістки з особистим підписом позивача), заслухавши пояснення останнього, відповідно до яких він не заперечував факт отримання повістки, а причину неявки не пояснив, т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 було оголошено оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення, відповідно до якої позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. Позивач особисто ознайомився з постановою та отримав її, що підтверджується особистим підписом. Враховуючи вищевикладене, на думку представника, відповідачем правомірно було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за неявку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки він відповідно до визначеного порядку та у визначений спосіб не повідомив відповідача про наявність поважних причин, які б заважали вчасно прибути йому у строк визначений у повістці (а.с. 37-41).
Позивач ОСОБА_1 в судові засідання не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Представник відповідача Гуменюк О.Л. в судових засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Вказав, що позивач отримав повістку з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте у визначений день та час не прибув, причини неявки не повідомив, доказів, які б визначали поважність причин неявки не надав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, оцінивши зібрані докази, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зі ст. 5 КАС України вбачається, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод або законних інтересів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що 16.12.2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 винесено постанову №705 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000 грн. (а.с. 19-21)
Зі змісту постанови вбачається, що 30.10.2024 року ОСОБА_1 отримав повістку з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 31.10.2024 на 09-00 для уточнення військово-облікових даних та проходження ВЛК, а також для визначення його призначення на особливий період. У свою чергу, ОСОБА_1 виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 проігнорував, у визначений термін не з'явився, про наявність поважних причин, які б заважали вчасно прибути не повідомив та підтверджуючих документів не надав. Враховуючи, що ОСОБА_1 порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
До відзиву додана копія розписки про отримання позивачем 30.10.2024 року повістки на ім'я ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 31.10.2024 на 09:00 год. (а.с. 48).
Відповідно до звернення від 18.11.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 направив вимогу до ГУНП в Житомирській області про доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складення протоколів про адміністративні правопорушення (а.с. 49).
Як передбачено ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Приписами статті 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як передбачено статтею 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався із 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.
Згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положення статті 280 КУпАП закріплюють обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з абз. 2, 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 Правил № 1487 (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з абз. 3 ч. 9 ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання законодавства з питань військового обов'язку, мобілізаційної підготовки та мобілізації, позивачу вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 , де датою прибуття визначено - 31.10.2024. Про отримання даної повістки позивач особисто підписався в розписці, про що свідчить відрізний корінець врученої повістки (а.с. 48).
За таких обставин, виходячи з вищезазначених положень законодавства, позивач був зобов'язаний прибути за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 31.10.2024, проте у визначений час не з'явився.
В позовній заяві ОСОБА_1 не заперечував факт неявки на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 31.10.2024. При цьому вважає причини неявки поважними, оскільки був фізично обмежений у пересуванні (пересувався на милицях). На підтвердження вказаних обставин позивачем долучено виписку №717 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого. Зі змісту виписки вбачається, що 24.10.2024 ОСОБА_1 звернувся в амбулаторно-поліклінічний заклад з приводу травми, зазначено діагноз «закритий перелом зовнішньої кісточки лівої гомілки без зміщення кісткових фрагментів», зроблено - гіпсову імобілізацію, рекомендовано - хода на милицях (а.с. 22).
У той же час, позивач будь-яких доказів на підтвердження того, що він повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 про причини його неявки на виклик за повісткою суду не надав.
З огляду на викладене, надана копія виписку №717 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого підтверджує звернення до лікаря 24.10.2024, однак не підтверджує хворобу ОСОБА_1 , яка б позбавила його можливості особисто прибути 31.10.204 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Будь-які інші дані чи докази, які б свідчили про неможливість прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали справи не містять і доказів позивачем не надано.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 04.11.2024, що підтверджується записом в журналі обліку осіб, які прибули/вибули до/з ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається із копії книги відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка надана відповідачем та долучена до відзиву, 04.11.2025 року прізвище позивача відсутнє (а.с. 51-63).
Досліджені судом письмові докази, на переконання суду, свідчать про те, що ОСОБА_1 , належним чином був повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 31.10.2024 року, однак на вказану дату не з'явився та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 в строк, що не перевищує сім календарних днів, а був доставлений працівниками поліції лише 16.12.2024 року, тим самим позивач порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
При цьому, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення правил військового обліку, є факт саме його неявки 31.10.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, на переконання суду, відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в той час як ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених ним позовних вимог.
За встановлених у справі обставин суд вважає, що оскаржувана постанова №705 від 16.12.2024 винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, зміст постанови відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції відповідної статті КУпАП, у зв'язку з чим позовна заява підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 210-1, 235, 245, 251, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 72-77, 121, 122, 242-246, 286 КАС України, суд,-
Залишити постанову №705 від 16.12.2024 року по справі про адміністративне правопорушення без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 - без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде складено 18.07.2025року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя О.В. Біднина