22.08.2025 Справа №607/17246/25 Провадження №1-кс/607/4833/2025
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Тернополі клопотання прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020210010001546 від 24.06.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України,
21 серпня 2025 року прокурор відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні №12020210010001546 від 24.06.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 ,ІПН НОМЕР_1 , шляхом заборони відчуження.
Дане клопотання мотивує тим, що зазначена квартира має значення речового доказу у кримінальному провадженні №12020210010001546.
Власник майна ОСОБА_4 не повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, враховуючи, що це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Прокурор у судовому підтримав подане клопотання з підстав наведених у ньому та просив задовольнити.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з таких підстав.
Слідчим суддею з'ясовано, що СУ ГУНП в Тернопільській області за процесуального керівництва прокурорів Тернопільської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020210010001546 від 24.06.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.
У ході досудового розслідуванням встановлено, що в січні 2022 року ОСОБА_5 познайомився та розпочав спілкування із ОСОБА_6 . В березні 2022 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 дізнався від ОСОБА_6 , про намір останнього придбати будинок неподалік від м. Тернопіль.
У цей час, у ОСОБА_5 повторно виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, в особливо великих розмірах.
Переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, ОСОБА_5 , встановивши із ОСОБА_6 довірчі відносини, повідомив останньому завідомо неправдиву інформацію про те, що він може допомогти із будівництвом будинку взамін на квартиру АДРЕСА_1 , хоча завідомо не мав наміру виконувати умови зазначеної домовленості.
З метою реалізації злочинного умислу, у невстановлених досудовим розслідуванням часі та місці ОСОБА_5 залучив до вчинення вказаного злочину ОСОБА_7 , як особу на яку буде здійснено перереєстрацію квартири, що належала ОСОБА_6 , а також як власника земельної ділянки для будівництва житла потерпілому, якому роз'яснив свій злочинний намір щодо заволодіння вказаним майном.
Для надання правдоподібності своїй діяльності щодо побудови будинку для ОСОБА_6 , ОСОБА_5 залучив до вчинення вказаного злочину ОСОБА_8 , який не був обізнаний з його злочинним умислом, з метою створення у потерпілого уяви про можливість побудови будинку для нього.
У подальшому, після кількох зустрічей та телефонних розмов, сприймаючи ОСОБА_5 як успішного адвоката та особу з численними бізнес-зв'язками, ОСОБА_6 погодився на його пропозицію.
Так, ОСОБА_5 продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення шахрайства в особливо великих розмірах, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, переконав ОСОБА_6 , що зможе побудувати будинок для нього у с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області на земельній ділянці з кадастровим № 6125280600:02:001:4711, власником якої є ОСОБА_7 , з реєстрацією вказаної земельної ділянки за потерпілим, взамін квартири АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_6 .
Крім цього встановлено, що цільовим призначенням вказаної земельної ділянки є ведення особистого селянського господарства, що унеможливлює будівництва житлового будинку, проте ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , з метою реалізації злочинного умислу, приховали даний факт від ОСОБА_6 .
Також, ОСОБА_8 , який не був обізнаний з злочинним умислом ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , за проханням останнього оглянув квартиру АДРЕСА_1 , оцінивши її в 35 000 доларів США.
Тоді, 03.06.2022, в невстановлений органом досудового розслідування час, ОСОБА_8 , який не був обізнаний з злочинним умислом ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , на підставі довіреності виданої ТОВ «Укртехногруп» (Виконавець), за попередньою усною домовленістю щодо надання послуг з будівництва будинку взамін на квартиру АДРЕСА_1 , у присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 , уклав договір № б/н із ОСОБА_6 (Замовник) предметом якого є те, що ТОВ «Укртехногруп» зобов'язується забезпечити придбання, монтаж та здачу в експлуатацію житлового будинку загальною площею 112,77 м.кв., що знаходиться за адресою с. Байківці, кадастровий номер 6125280600:02:001:4711. Відповідно до ч. 3 цього Договору оплата здійснюється ОСОБА_6 шляхом передачі майна, вартість якого визначається відповідною ціні договору, що визначається за згодою сторін в сумі 35000 доларів США. Передача майна здійснюється шляхом реєстрації права власності, за домовленістю сторін, на третю особу, за вказівкою виконавця. Факт передачі майна фіксується сторонами у відповідному акті, що є додатком № 3 до даного договору. Відповідно до вказаного акту приймання-передачі майна за договором № б/н від 03.06.2022 право власності на майно реєструється на ОСОБА_7 .
У подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення шахрайства в особливо великих розмірах, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, 03.06.2022, ОСОБА_7 (Покупець), діючи у злочинній змові із ОСОБА_5 , в його присутності, перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 , уклав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , із ОСОБА_6 (Продавець). Відповідно до ч. 2 цього договору, продаж квартири за домовленістю сторін учиняється за 937 710 гривень, які отримані продавцем від покупця, до оформлення договору, оскільки сторони встановили, що умови договору щодо сплати ціни договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Всупереч вказаному договору, будь-яких грошових коштів ОСОБА_6 не отримав, а ОСОБА_7 будь-кому не передав, та роботи з проведення будівництва вищевказаного будинку не були проведені.
У подальшому, на неодноразові законні вимоги ОСОБА_6 щодо здійснення будівництва будинку для нього, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не реагували, взяті на себе зобов'язання не виконали, будівництво не розпочали та не завершили.
Більше того, будь-яких дій щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд не здійснили, та реєстрацію земельної ділянки за потерпілим не вчинили.
Таким чином, ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 незаконно, шляхом обману, заволоділи майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 , вартістю 1 172 726 гривень, чим спричинили останньому майнову шкоду на вищевказану суму.
Крім цього, в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12020210010001546 від 24.06.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України, було встановлено, що ОСОБА_7 , заволодівши шляхом обману квартирою АДРЕСА_1 , вартістю 1 172 726 гривень, яка належала ОСОБА_6 , усвідомлюючи незаконність одержання право власність на вказаний об'єкт нерухомості внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, 09.10.2023, розпорядився вказаною квартирою, подарувавши її третій особі.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , після того, як ОСОБА_7 незаконно заволодів зазначеним об'єктом нерухомості, була на підставі договору дарування відчужена на користь ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_1 .
20.08.2025 старшим слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020210010001546 від 24.06.2020.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно з частиною третьою статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У клопотанні прокурора наведені відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, які в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку, що було вчинено вказане кримінальне правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання доказами.
Крім цього, стороною кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, доведено наявність достатніх підстав вважати, що зазначена у клопотанні квартира є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки могла бути об'єктом кримінального правопорушення, а тому є необхідність у накладені арешту на таку, з метою збереження речових доказів до з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням статей 170-173 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, так як незастосування арешту може призвести до приховування чи відчуження зазначеної у клопотанні квартири.
Одночасно роз'яснюю, що згідно статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170, 172-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності на ОСОБА_4 ,ІПН НОМЕР_1 , шляхом заборони відчуження.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1