Справа № 604/405/25
Провадження № 2/604/267/25
28 липня 2025 року селище Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Сташківа Н.Б.,
за участю секретаря судового засідання Крупи А.А.,
розглянувши в приміщенні суду в селищі Підволочиську Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики: №141114 від 22 травня 2024 року в розмірі 14522,36 грн.; № 1379615 від 10 січня 2024 року в розмірі 19750,00 грн; №09560-01/2024 від 12 січня 2024 року в розмірі 10300,00 грн.; №46004-12/2023 від 29 грудня 2023 року в розмірі 20000,00 грн., загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути з відповідача - 64572,36 грн.
Позов обґрунтовує тим, що 22 травня 2024 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №141114. На підставі договору факторингу №12092024 від 12 вересня 2024 року укладеного між ТОВ «ФК «КЕДІПЛЮС» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ», останньому передано права вимоги до позичальників, зокрема до відповідача у даній цивільній справі, на суму 14522,36 грн, з яких: 14118,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3,36 грн. - сума заборгованості за процентами; 401,00 грн. - сума заборгованості за комісією.
Крім того, 10 січня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем було укладено договір споживчого кредиту №1379615. На підставі договору факторингу №14102024 від 14 жовтня 2024 року укладеного між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», останньому передано права вимоги до позичальників, зокрема до відповідача у даній цивільній справі, на суму 19750,00 грн, з яких: 2500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумую боргу; 17250,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Також 12 січня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем було укладено кредитний договір №09560-01/2024. На підставі договору факторингу № 28052024 від 28 травня 2024 року укладеного між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», останньому передано права вимоги до позичальників, зокрема до відповідача у даній цивільній справі, на суму 10300,00 грн, з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7300,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Крім того, 29 грудня 2023 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір №46004-12/2023. На підставі договору факторингу № 24052024 від 24 травня 2024 року укладеного між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», останньому передано права вимоги до позичальників, зокрема до відповідача у даній цивільній справі, на суму 20000,00 грн, з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договорами позики: № 141114 від 22 травня 2024 року, №1379615 від 10 січня 2024 року, № 09560-01/2024 від 12 січня 2024 року та №46004-12/2023 від 29 грудня 2023 року, в загальному розмірі 64572,36 грн.
Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2025 року було відкрито провадження в справі розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, в поданих до суду позовній заяві просила справу розглядати за відсутності представника позивача, вказала, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Відзив на позов не подала, будь яких заяв чи клопотань від її імені до суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані суду матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Стосовно кредитного договору №1379615 від 10 січня 2024 року.
Судом встановлено, що 10 січня 2024 року, ОСОБА_1 звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ», з метою отримання кредитних коштів, у зв'язку з чим підписала в електронному вигляді договір №1379615 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» (а.с. 26).
Вищевказаний договір №1379615 ОСОБА_1 підписала за допомогою накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором E435.
Згідно умов кредитного договору №1379615 від 10 січня 2024 року (а.с. 26-30), вбачається, що сторони узгодили наступні умови надання кредиту: сума кредиту - 2500,00 гривень; строк надання кредиту - 360 днів; стандартна процентна ставка 2,50% в день у межах строку кредиту; знижена процентна ставка 0,010% в день, яка застосовується, якщо споживач до 09 лютого 2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , протягом двох календарних днів з моменту укладення договору. Кредит вважається наданим в день перерахування суми кредиту.
З довідки ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» №20241104-2545 від 04 листопада 2024 року, вбачається, що між ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06 червня 2022 року, відповідно до якого було успішно перераховано на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ»: 10 січня 2024 року суму 2500 гривень, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а.с. 31).
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за договором кредиту №1379615 від 10 січня 2024 року становить 25000 гривень. Також з даного розрахунку заборгованості вбачається, що жодного погашення заборгованості ОСОБА_1 не здійснювала (а.с. 32).
14 жовтня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14102024 (а.с. 34-36), за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань, та інші платежі, права на одержання яких належить клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрі Боржників, які формуються згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.1. Договору).
Перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Божника відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру до боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 Договору).
14 жовтня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було підписано Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №14102024 від 14 жовтня 2024 року (а.с. 37).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №14102024 від 14 жовтня 2024 року, «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1379615 в розмірі 19750 грн., з яких 2500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 17250 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с. 38).
Отже, кредитний договір №1379615 від 10 січня 2024 року є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення Договору і волевиявлення учасників Договору було вільним.
Із наявних матеріалів справи вбачається, що кредитором по виконанню зобов'язань до боржника ОСОБА_1 за договором позики №1379615 від 10 січня 2024 року, відповідно до укладеного договору факторингу виступає позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Будь-яких доказів, які б спростували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором відповідачем суду не надано.
Стосовно кредитного договору №46004-12/2023 від 29 грудня 2023 року.
29 грудня 2023 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №46004-12/2023 шляхом підписання відповідачем договору електронним підписом з використанням наданого одноразового ідентифікатора W0780 (а.с. 61-63).
Згідно умов кредитного договору №46004-12/2023 від 29 грудня 2023 року, вбачається, що сторони узгодили наступні умови надання кредиту: сума кредиту - 5000,00 гривень; строк надання кредиту - 120 днів; дата надання кредиту - 19 грудня 2023 року; дата погашення кредиту - 26 квітня 2024 року; процентна ставка становить 2,50% в день у межах строку кредитування. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі, включаючи використання реквізитів платіжної картки №4731-21хх-хххх-0845, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування суми кредиту.
З довідки ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №3466_250130173441 від 30 січня 2025 року, вбачається, що 29 грудня 2023 року було перераховано кошти в сумі 5000,00 грн., маска картки НОМЕР_2 номер транзакції в системі iPay 326155038, призначення платежу: «Зачисление на карту НОМЕР_2 » (а.с. 66).
24 травня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений Договір факторингу №24052024 (а.с. 67-69), згідно умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги, в тому числі, згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №24052024 від 24 травня 2024 року (а.с. 71) до ОСОБА_1 за кредитним договором №46004-12/2023 на суму 20000,00 грн.
Отже, кредитний договір №46004-12/2023 від 29 грудня 2023 року є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, а також ст.1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення Договору і волевиявлення учасників Договору було вільним.
Із наявних матеріалів справи вбачається, що кредитором по виконанню зобов'язань до боржника ОСОБА_1 за договором кредиту №46004-12/2023 від 29 грудня 2023 року, відповідно до укладеного договору факторингу виступає позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Будь-яких доказів, які б спростували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором відповідачем суду не надано.
Відповідно до частини першої ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до частини першої ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч.1 ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно з ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Такі правові висновки містяться у постанові
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За правилами статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості.
На час розгляду справи в суді відповідач ОСОБА_1 простроченої кредитної заборгованості за кредитними договорами №1379615 від 10 січня 2024 року та №46004-12/2023 від 29 грудня 2023 року не погасив.
В свою чергу відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували хоча б часткове належне виконання ним зобов'язань взятих перед фінансовою установою, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК «ЄАПБ» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, якою передбачено що, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, ТОВ «ФК «ЄАПБ» має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи на підставі поданих доказів, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, свідчать про те, що ОСОБА_1 не виконала в повному обсязі передбачених кредитними договорами №1379615 від 10 січня 2024 року та №46004-12/2023 від 29 грудня 2023 року обов'язків по поверненню одержаних в якості кредиту грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом, що у свою чергу відповідно до закону та умов договору порушило права ТОВ «ФК «ЄАПБ». Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 39750,00 гривень.
Стосовно кредитного договору №141114 від 22 травня 2024 року.
22 травня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №141114 (індивідуальна частина). Згідно умов даного договору ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» надає ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 14118,00 грн., з яких 11993,64 грн. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №127634 від 10 січня 2024 року укладеним з кредитодавцем; у розмірі 6,66 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_3 ; у розмірі 2117,70 шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією нарахованою згідно п.2.5. індивідуальної частини; строк кредитування 184 дні, з 22 травня 2024 року до 22 листопада 2024 року; проценти за нарахування кредитом нараховуються за ставкою 0,10% річних; денна процентна ставка становить 0,0819% в день; комісія за надання кредиту 2117,70 грн, що нараховується одноразово в день укладення договору. Орієнтована загальна вартість кредиту складає 16245,84 грн.
12 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №12092024 (а.с. 14-15), згідно умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги, в тому числі, згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №12092024 від 12 вересня 2024 року (а.с. 17) до ОСОБА_1 за кредитним договором № 141114 на суму 14522,36 грн.
Разом з тим, з постанов Верховного Суду випливає, що для стягнення боргу недостатньо надати кредитний договір та розрахунок заборгованості, потрібно надати і докази видачі кредиту. Це може бути: меморіальний ордер, виписка по рахунку, заява на видачу готівки, платіжне доручення, тощо. Такі документи повинні відповідати положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Якщо кредитор не подає такі документи з позовною заявою, то суд повинен відмовити в задоволенні позову через недоведеність наявності заборгованості (Постанова від 20.05.2022р. у справі №336/4796/18).
Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів (меморіального ордеру, виписки по рахунку, заяви на видачу готівки, платіжного доручення тощо), на підставі яких суд може з'ясувати обставини, які мають значення для справи, а саме чи виконано Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» перед ОСОБА_1 грошове зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту №141114 від 22 травня 2024 року (чи надано ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 14118,00 грн.).
Тобто, позивачем не надано належних та допустимих доказів (первинних документів) виконання грошового зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «КРЕДІПЛЮС» перед ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №141114 від 22 травня 2024 року.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не доведено, що ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №141114 від 22 травня 2024 року у розмірі 14522,36 грн.
За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимоги про стягнення на користь позивача з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №141114 від 22 травня 2024 року у розмірі 14522,36 грн.
Стосовно кредитного договору №09560-01/2024 від 12 січня 2024 року.
12 січня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №№09560-01/2024 (а.с. 42-44) . Згідно умов даного договору ТОВ «ФК «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надає ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 3000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності; строк кредитування 100 днів, дата надання кредиту 12 січня 2024 року дата погашення кредиту 20 квітня 2024 року; процентна ставка становить 2,50% в день; кредит надається клієнту в безготівковій формі на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4149-50хх-хххх-6609 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування суми кредиту за вказаними реквізитами.
28 травня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №28052024 (а.с. 49-50), згідно умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги, в тому числі, згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №28052024 від 28 травня 2024 року (а.с. 52) до ОСОБА_1 за кредитним договором № 09560-01/2024 на суму 10300,00 грн.
Разом з тим, з постанов Верховного Суду випливає, що для стягнення боргу недостатньо надати кредитний договір та розрахунок заборгованості, потрібно надати і докази видачі кредиту. Це може бути: меморіальний ордер, виписка по рахунку, заява на видачу готівки, платіжне доручення, тощо. Такі документи повинні відповідати положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Якщо кредитор не подає такі документи з позовною заявою, то суд повинен відмовити в задоволенні позову через недоведеність наявності заборгованості (Постанова від 20.05.2022р. у справі №336/4796/18).
Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів (меморіального ордеру, виписки по рахунку, заяви на видачу готівки, платіжного доручення тощо), на підставі яких суд може з'ясувати обставини, які мають значення для справи, а саме чи виконано Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» перед ОСОБА_1 грошове зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту №09560-01/2024 від 12 січня 2024 року (чи надано ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 3000 грн.).
Тобто, позивачем не надано належних та допустимих доказів (первинних документів) виконання грошового зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» перед ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №09560-01/2024 від 12 січня 2024 року.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не доведено, що ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №09560-01/2024 від 12 січня 2024 року у розмірі 10300,00 грн.
За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимоги про стягнення на користь позивача з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №09560-01/2024 від 12 січня 2024 року у розмірі 10300,00 грн.
Жодних клопотань про витребування доказів перерахування спіоних кредитних коштів на рахунки відповідача до суду не надходило.
Таким чином позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 39750,00 грн.
Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1864,04 грн. судового збору пропорційно розміру (61,56%) задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.526, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 81, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_4 в АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 1379615 від 10 січня 2024 року в розмірі 19750 (дев'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_4 в АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 46004-12/2023 від 29 грудня 2023 року в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_4 в АТ «ТАСКОМБАНК» понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 1864 (одна тисяча вісімсот шістдесят чотири) гривні 04 (чотири) копійки.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Н.Б. Сташків