ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
21 серпня 2025 року Справа № 903/392/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Мельник О.В.,
суддя Коломис В.В.,
суддя Гудак А.В.
секретар судового засідання Переходько К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Володимирської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.07.2025 (суддя Слободян О.Г., повна ухвала складена 10.07.2025)
за позовом Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Затурцівської сільської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстус"
про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки
за участю:
прокурора - Сулімук Ю.М.;
представника позивача - не з'явився;
представника відповідача - Вітліної М.О.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.07.2025 задоволено клопотання ТОВ "Юстус" про призначення судової інженерно-екологічної експертизи. Призначено у справі №903/392/24 судову інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення експертизи поставлено такі питання:
- Чи завдається шкода на земельній ділянці з кадастровим номером 0722481200:07:000:0719 внаслідок господарської діяльності ТОВ "Юстус" (чи забруднювалася, псувалася дана земельна ділянка)?
- Які причини виникнення забруднення (засмічення чи псування) земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:07:000:0719, яка знаходиться за межами населеного пункту с.Озютичі на території Затурцівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області та які обставини їх обумовили?
- Чи мало місце виникнення небезпечної для довкілля екологічної ситуації, внаслідок забруднення (засмічення чи псування) земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:07:000:0719, яка знаходиться за межами населеного пункту с.Озютичі на території Затурцівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області?
- Недотримання вимог яких нормативних актів з охорони навколишнього природного середовища допущені у досліджуваному випадку з настанням негативної екологічної ситуації?
Зупинено провадження у справі №903/392/24 на період проведення судової інженерно-екологічної експертизи до одержання її результатів.
В обґрунтування постановленої ухвали, суд першої інстанції встановивши, що питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, а заперечення відповідача щодо доведеності забруднення земельної ділянки внаслідок діяльності ТОВ "Юстус" мають суттєве значення, з метою повного та всебічного розгляду вважає за необхідне встановити наявність/відсутність фактів скидання відповідачем небезпечних відходів на спірну земельну ділянку та створення небезпеки для життя, здоров'я людей чи довкілля.
Враховуючи, що вищевказані питання потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд першої інстанції дійшов висновку про призначення у даній справі судової інженерно-екологічної експертизи.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Володимирська окружна прокуратура звернулась з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до Господарського суду Волинської області для продовження розгляду її по суті.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт вважає, що судом першої інстанції не наведено сукупність яких саме умов передбачає необхідність призначення судової інженерно-екологічної експертизи, та які саме обставини необхідно встановити.
Вказує, що надані позивачем письмові докази ще не розглядались судом, а тому висновок про встановлення наявності/відсутності фактів скидання відповідачем небезпечних відходів на спірну земельну ділянку та створення небезпеки для життя, здоров'я людей чи довкілля є недостатнім для прийняття рішення про призначення судової інженерно-екологічної експертизи.
Прокурор зазначає, що запропоновані відповідачем питання для призначення експертизи у даній справі не входять до предмету доказування, не стосуються розгляду позовної вимоги щодо розірвання договору оренди та в сукупності не мають відношення до предмету спору та не впливають на допущені ТОВ "Юстус" порушення умов договору оренди від 09.06.2021.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оспорювану ухвалу, не врахував, яким чином має проводитись дана судова інженерно-екологічна експертиза, що надаватиметься на дослідження експертам, який часовий проміжок входитиме до комплексного дослідження, для встановлення яких обставин вказана експертиза призначена.
Враховуючи вищевикладене, прокурор стверджує, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що для вирішення даної справи необхідні знання у галузі іншій аніж право, а на вирішення експертизи поставив питання, які не стосуються предмету спору, відтак просить апеляційний суд оскаржувану ухвалу скасувати.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що предметом доказування у даній справі є фактичне забруднення земельної ділянки, як підстава для розірвання договору оренди землі, що потребує спеціальних знань в галузі екології та свідчить про необхідність призначення у даній справі судової інженерно-екологічної експертизи.
ТОВ "Юстус" вказує, що наявний у матеріалах справи висновок екологічної експертизи №105 від 29.05.2023, який зроблений в межах кримінального провадження, є неналежним, що і слугувало для звернення останнього із клопотанням про призначення експертизи у даній справі.
Щодо поставлених перед експертом питань, вважає їх такими, що стосуються предмету доказування у даній справі.
З огляду на вищевикладене, вважає наявними підстави для призначення у даній справі судової інженерно-екологічної експертизи, оскільки обставини, які потребують з'ясуванню, безпосередньо стосуються предмету доказування у справі та мають значення для її правильного вирішення.
У судове засідання, яке відбулось 21.08.2025 прокурор підтримала свою апеляційну скаргу з викладеними у ній доводами.
Представник відповідача заперечила проти доводів апеляційної скарги та просила відмовити в її задоволенні, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, так як вважає її законною та обґрунтованою.
Позивач в судове засідання, призначене на 21.08.2025, явку свого уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Згідно з ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 4 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали оскарження ухвали, наявні в них докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Волинської області від 09.07.2025 та встановлено судом першої інстанції, Володимирська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Затурцівської сільської ради звернулась до Господарського суду Волинської області з позовом до ТОВ "Юстус" про розірвання договору оренди землі від 09.06.2021 та зобов'язання повернути територіальній громаді в особі Затурцівської сільської ради земельну ділянку площею 6,9931 га з кадастровим номером 0722481200:07:000:0719.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор вказує на порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства та умов спірного договору, що свідчить про наявність підстав для розірвання вищевказаного договору оренди землі.
У судовому засіданні 09.07.2025 суд першої інстанції, розглянувши клопотання відповідача про призначення судової інженерно-екологічної експертизи, дослідивши матеріали справи, з огляду на предмет доказування, дійшов висновку про його задоволення, зазначивши перелік питань, поставлених експерту для її проведення.
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами ч.1, 5 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Стаття 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Інститут судової експертизи у господарському процесуальному праві - це сукупність порівняно уособлених норм, що регламентують процесуальні дії й відносини під час призначення й проведення судової експертизи у господарському судочинстві.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Згідно з ч.1,2 ст.98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
За змістом ч.1 ст.99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування та встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006 (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Доказова цінність висновків експерта залежить від його логічної форми. Значущість експерта полягає у тому, що у результаті проведення експертизи він надає суду нову інформацію, встановлює факти, відповідно до яких суд робить певні висновки.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду. При цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.
Апеляційним судом встановлено, що предметом спору у даній справі є вимога до відповідача про розірвання договору оренди землі від 09.06.2021 та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:07:000:0719 з підстав порушенням ТОВ "Юстус" вимог природоохоронного законодавства та умов вищевказаного договору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, зокрема факт забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:07:000:0719, прокурор посилається на п.5.4. договору оренди, згідно якого орендована земельна ділянка повинна використовуватись способами, що не суперечить екологічним вимогам, не допускати забруднення радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, захищати її від водної та вітрової ерозії, дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля. Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
Отже, встановлення вищевказаного факту потребує доведенню прокурором та знаходиться в межах доказування у даній справі, про що вірно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.
Відповідно до ч. 4-6 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Згідно з ч.1 ст.100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Також, пунктом 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, визначено основні види (підвиди) експертиз, а у пункті 3.3 розділу III - визначено, що у документі про призначення експертизи/залучення експерта) зазначаються зокрема, питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню; інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно з п.1.2.2 вищевказаної Інструкції, основними видами (підвидами) експертизи є інженерно-технічна, яка включає в себе, зокрема, інженерно-екологічну.
Відповідно до п.11.2 до основних завдань інженерно-екологічної експертизи належать:
1) визначення обставин, що пов'язані з настанням надзвичайної екологічної ситуації;
2) встановлення технічних та організаційних причин порушень технологічного процесу виробництва, якщо це сприяло виділенню забруднюючих речовин, енергії та викидам інших шкідливих речовин і накопиченню промислових відходів;
3) встановлення відповідності дій осіб (або їх бездіяльності), причетних до надзвичайної екологічної ситуації, вимогам нормативних актів у сфері екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів;
4) встановлення причинно-наслідкових залежностей між діями/бездіяльністю спеціально уповноважених осіб (у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та екологічної безпеки) і наслідками, що настали.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції на розгляд судової експертизи поставив такі питання:
- Чи завдається шкода на земельній ділянці з кадастровим номером 0722481200:07:000:0719 внаслідок господарської діяльності ТОВ "Юстус" (чи забруднювалася, псувалася дана земельна ділянка)?
- Які причини виникнення забруднення (засмічення чи псування) земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:07:000:0719, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Озютичі на території Затурцівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області та які обставини їх обумовили?
- Чи мало місце виникнення небезпечної для довкілля екологічної ситуації, внаслідок забруднення (засмічення чи псування) земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:07:000:0719, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Озютичі на території Затурцівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області?
- Недотримання вимог яких нормативних актів з охорони навколишнього природного середовища допущені у досліджуваному випадку з настанням негативної екологічної ситуації?
Надаючи оцінку переліку питань, які поставлені на вирішення експерту, колегія суддів зазначає, що останні зводяться до з'ясування фактичного забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:07:000:0719, причин виникнення такого забруднення та чи було таке забруднення небезпечним для довкілля, тобто визначені судом питання є такими що відповідають основним завданням інженерно-екологічної експертизи.
Як вбачається з позовних вимог, прокурор просить розірвати договір оренди від 09.06.2021 в односторонньому порядку.
З огляду на це, апеляційний суд вказує, що нормами ч.2 ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - "значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору". Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення(подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2021 у справі №910/2861/18, від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 та від 20.11.2024 у справі №918/391/23)
Головна ідея, на якій ґрунтується правило ч.2 ст.651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміни в судовому порядку.
Таким чином, беручи до уваги дискреційні повноваження суду у формулюванні питань, з яких має бути проведена судова експертиза, колегія суддів зазначає, що надання експертом відповіді на поставлені запитання в оскаржуваній ухвалі, в сукупності зводяться до доведення істотності порушення умов договору оренди землі від 09.06.2021, що матиме значення для подальшого вирішення спору судом першої інстанції. А тому, усі питання знаходяться в площині доказування у даному спорі та потребують спеціальних знань у газузі екології для їх вирішення.
Щодо доводів прокурора в частині відсутності підстав для призначення судової інженерно-екологічної експертизи, то останні зводяться зокрема до оцінки сукупності наявних у справі доказів з точки зору їх достатності для доведення обставин наявності факту забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:07:000:0719.
Поряд з цим, такий факт забруднення потребує спеціальних знань в іншій галузі ніж право, зокрема у галузі екології, що є підставою для призначення судової інженерно-екологічної експертизи у даній справі та необхідність якої неодноразово було встановлено постановами Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 та від 04.06.2025.
Відтак, на даній стадії розгляду справи під час апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Волинської області від 09.07.2025, апеляційний суд позбавлений процесуального права для надання оцінки сукупності наявних у справі доказів за ознаками їх достатності для доведення фактів, що входять в предмет доказування у даному спорі.
Посилання апелянта на висновок екологічної експертизи №105 від 29.05.2023 (а.с.63-83 т.1 матеріалів оскарження), який здійснений спеціалістами Інституту екології Карпат НАН України в межах кримінального провадження №42022032060000037, в підтвердження відсутності підстав для призначення судової експертизи, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки зі змісту останнього не можливо встановити яка саме земельна ділянка забруднюється внаслідок скидання відходів. Зокрема, на аркуші 14 вказаного висновку зазначено: "Ділянка скиду органічних відходів знаходиться поблизу (близько 1 км на північних захід) від села Мовчанів (Володимирський р-н, Волинська обл.)"
Відтак, жодних ідентифікаційних ознак земельної ділянки вказаний висновок не містить, а тому відповіді на поставлені в оскаржуваній ухвалі питання щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:07:000:0719 з останнього не вбачається.
Таким чином, наявність в матеріалах справи висновку екологічної експертизи №105 від 29.05.2023 не може нівелювати необхідність призначення у даній справі експертизи.
Щодо твердження апелянта про неодноразові звернення відповідача з клопотаннями про призначення експертизи, які свідчать про затягування судового процесу, колегія суддів зазначає, що в частині оцінки процесуальної поведінки учасників справи щодо забезпечення проведення попередніх експертиз, суд першої інстанції наділений правом, у відповідності до ст.13, 43 ГПК України, реагувати на таку поведінку, та може оцінювати її як зловживання процесуальними правами. А тому, дана обставина не свідчить про наявність беззаперечної підстави для скасування оскаржуваної ухвали.
З огляду на вищевикладене, а також для забезпечення об'єктивного, неупередженого і повного розгляду справи з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення за результатами розгляду спірних правовідносин, приймаючи до уваги предмет, підстави та обставини заявленого позову, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Волинської області від 09.07.2025 про призначення судової інженерно-екологічної експертизи є обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам процесуального законодавства.
Враховуючи, що апеляційним судом визнано обґрунтованими наявність підстав для призначення судової інженерно-екологічної експертизи, відтак висновок суду першої інстанції про зупинення провадження у даній справі, згідно п.2 ч.1 ст. 228 та п.6 ч.1 ст. 229 ГПК України є правильним.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України.
У силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що жодних порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не здійснено, тому ухвала Господарського суду Волинської області від 09.07.2025 у справі №903/392/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Володимирської окружної прокуратури без задоволення.
Оскільки відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.269, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
Ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.07.2025 у справі №903/392/24 залишити без змін, апеляційну скаргу Володимирської окружної прокуратури - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена "22" серпня 2025 р.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Гудак А.В.