Справа № 645/7293/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/907/24 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України
20 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова апеляційні скарги захисників обвинувачених ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 , ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 на вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 січня 2025 року стосовно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 4 статті 111-1 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22024000000000559 від 19.06.2024, -
Вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 січня 2025 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Октябрьське Кіровського району Південно-Казахстанської області Республіки Казахстан, працюючого генеральним директором ТОВ «ВК «Росса», який раніше судимим не був, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 4 статті 111-1 КК України та призначено йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, установах та організаціях, суб'єктах господарювання державної та комунальної форми власності на строк 10 (десять) років, без конфіскації майна.
На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 КК України зобов'язано ОСОБА_8 протягом іспитового строку: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянку України, уродженку с. Вовче, Єлецього району Липецької області російсьої федерації, яка раніше судимою не була, працююча фінансовим директором ТОВ «ВК «Росса», зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 , визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 4 статті 111-1 КК України та призначено їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, установах та організаціях, суб'єктах господарювання державної та комунальної форми власності на строк 10 (десять) років, без конфіскації майна.
На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_12 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 КК України зобов'язано ОСОБА_7 протягом іспитового строку: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Згідно вироку, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 визнані винними у тому, що 24 лютого 2022 року о 05 годині президент російської федерації (далі «рф») оголосив про початок військової операції щодо України. У подальшому збройними силами російської федерації, які діяли за наказом її керівництва, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України, а також підрозділами ЗС та іншими військовими формуваннями російської федерації здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна, шляхом збройної агресії, через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
Водночас у громадянина України ОСОБА_8 , у невстановлений час, але не пізніше березня 2022 року (більш точну дату та час не встановлено), виник злочинний умисел, спрямований на провадження фінансово-господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.
Зокрема ОСОБА_8 після 15.03.2022, діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни та проведення у зв'язку з цим підривної діяльності проти України за власної ініціативи, вчинив умисні дії, спрямовані на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.
Установлено, що громадянин України ОСОБА_8 є директором та співзасновником (належить 49% статутного капіталу) українського ТОВ «ВК «Росса», код ЄДРПОУ 22699070. Основними видами діяльності українського підприємства ТОВ «ВК «Росса» є виробництво легких металевих пакувань, а також виробництво тари з пластмас та неспеціалізована оптова торгівля.
Так, ОСОБА_8 , який є кінцевим бенефіціаром та керівником цього підприємства, має право вчиняти дії від імені юридичної особи, відповідно до своєї посади виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто є службовою особою суб'єкта господарювання, зареєстрованого з метою здійснення господарської діяльності у сфері суспільного виробництва, спрямованого на виготовлення та реалізацію продукції, а службові особи цього підприємства прямо підпорядковуються ОСОБА_8 . З огляду на вищевикладене ОСОБА_8 здійснює контроль та організацію діяльності українського підприємства ТОВ «ВК «Росса».
Водночас встановлено, що українське підприємство ТОВ «ВК «Росса», діяльність якого спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, а також керівником та співзасновником якого є ОСОБА_8 , під контролем останнього, здійснило ведення фінансово-господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.
Так, отримувачем продукції українського виробництва є російське підприємство ТОВ «РОССА» (рос. - ООО «РОССА», ОГРН 1053107124608, російська федерація, Білгородська область, м. Білгород, вул. Мічуріна, буд. 56, офіс 323), основним видом діяльності якого є оптова та роздрібна торгівля товарами у тому числі продукцією виробництва українського підприємства ТОВ «ВК «Росса».
Установлено, що не пізніше вересня 2005 року, ОСОБА_8 спільно з громадянином України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийняв рішення щодо необхідності реєстрації російського товариства з обмеженою відповідальністю «РОССА», з метою збільшення об'ємів виробництва та налагодження фінансово-господарських операцій на території російської федерації, збільшення ефективності проведення операцій з продажу товарів українського виробництва ТОВ «ВК «Росса», пошуку нових контрагентів на території російської федерації та країнах СНГ.
Поряд з цим, єдиним засновником цього підприємства відповідно до установчих документів став ОСОБА_13 , що було вирішено за попередньою домовленістю з ОСОБА_8 . Також, на підставі рішення №1 засновника ТОВ «РОССА» від 09.09.2005, за погодженням з ОСОБА_8 , затверджено статут підприємства та обрано на посаду директора ТОВ «РОССА» громадянку України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Так, підприємство ООО «РОССА» - є господарським товариством, що має статус юридичної особи, яке зареєстроване та діє на підставі Господарського кодексу російської федерації, закону рф від 08.02.1998 № 14-ФЗ «Про товариства з обмеженою відповідальністю» та інших нормативно-правових актів рф.
Мета створення вказаного підприємства полягає в одержанні прибутку від здійснення своєї підприємницької діяльності. У свою чергу, основними видами діяльності підприємства ТОВ «РОССА» є оптова торгівля товарами, що не включені в інші групування, зокрема торгівля виробами із легких металевих пакувань, а також тари з пластмас.
Вказане підприємство зареєстроване 19.09.2005 з метою здійснення фінансово-господарської діяльності на території рф, про що внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб федеральної податкової служби рф.
Так, у період з 19.09.2005 громадянин України ОСОБА_8 , не будучи службовою особою суб'єкта господарювання, здійснює вирішальний вплив на ведення фінансово-господарської діяльності російського ТОВ «РОССА», шляхом надання вказівок службовим особам та працівникам з проведення господарських операцій, виплат заробітної плати, прийняття управлінських рішень; здійснення контролю щодо руху коштів підконтрольного йому підприємства ТОВ «РОССА», отримання оплат від контрагентів, зареєстрованих на території РФ, ведення перемовин із контрагентами та іншими підконтрольними йому особами щодо ведення господарської діяльності підприємства, використовуючи при цьому засоби мобільного зв'язку, електронного та поштового листування.
Крім того, у період з початку збройної агресії рф проти України, ОСОБА_8 , діючи умисно, перебуваючи в офісі підприємства ТОВ «ВК «Росса» за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 269-Б, будучи обізнаним про факт ведення російською федерацією агресивної війни проти України, незважаючи на встановлену Законом України № 2108-ІХ від 03.03.2022, що набрав чинності 15.03.2022, кримінальну відповідальність за провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, за допомогою підконтрольного йому російського підприємства ТОВ «РОССА» продовжив здійснювати фінансово-господарську діяльність у взаємодії з державою- агресором.
Установлено, що ОСОБА_8 , діючи умисно, всупереч вимогам українського законодавства, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, контролюючи діяльність товариства, зареєстрованого на території рф, після 15.03.2022 організував та здійснював вирішальний вплив на ведення фінансово-господарської діяльності у власних інтересах, шляхом контролю, надання вказівок службовим особам та працівникам ТОВ «РОССА» з метою збереження належного майна та отримання прибутку.
Поряд з цим, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.06.2022, до своєї протиправної діяльності ОСОБА_8 залучив громадянку України ОСОБА_7 , фінансового директора ТОВ «ВК «Росса» (відповідно до наказу №17-к від 16.08.2016).
Згідно розробленого ОСОБА_8 злочинного плану, на який ОСОБА_7 добровільно погодилася, на неї покладався контроль за фінансовою діяльністю ТОВ «РОССА», зокрема, перерахування коштів за раніше поставлений товар від контрагентів, у тому числі з підприємств, що тісно пов'язані з державним сектором російської федерації, узгодження фінансових звітів, контроль заборгованості за укладеними договорами, сплати податкових платежів до бюджету держави-агресора.
Вказану вище діяльність ОСОБА_7 здійснювала використовуючи при цьому засоби мобільного зв'язку, електронного та поштового листування.
Установлено, що ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , після 15.03.2022, усвідомлюючи свої протиправні дії, перебуваючи на території України, за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 269-Б, контролюючи фінансово-господарську діяльність товариства ТОВ «РОССА», зареєстрованого на території РФ, приймаючи управлінські рішення та погоджуючи дії працівників ТОВ «РОССА», разом з іншими невстановленими особами, налагодивши стійкі робочі зв'язки з представниками держави-агресора щодо отримання заборгованості за попередніми поставками, забезпечили ведення фінансово-господарської діяльності з суб'єктами господарювання рф, які прямо підконтрольні державі-агресору, а також перерахування грошових коштів до бюджету держави-агресора.
Так, 03.06.2022 ТОВ «РОССА», контроль за діяльністю якого здійснює ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , отримало грошові кошти за продукцію, раніше поставлену відповідно до договору № 15-04/19 від 15.04.2019 на суму 1 299 674 російських рублів від ТОВ «Об'єднані Пензенські ЛВЗ» (рос. - ООО «Объедененные Пензенские ЛВЗ, ОДРН 1055803536997, що входить до групи компаній «Пензаспиртпром» - одного із найбільших бюджетоутворюючих підприємств з державним капіталом).
Крім цього, 09.12.2022 російське ТОВ «РОССА», контроль за діяльністю якого здійснює ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , отримало грошові кошти за продукцію, раніше поставлену відповідно до договору №ROSR-08/20-S від 14.07.2020 на суму понад 150 000 російських рублів від AT «Сибірський ЛВЗ» (рос - АО «Сибирский ЛВЗ», ОДРН: 1075475004087, ІПН: 5433168250, керуючою компанією AT «Сибірський ЛВЗ» є АТ «Руст Росія», ОДРН1037705023190, ІПН7705492717, держателем реєстру акціонерів якого є AT «Незалежна регісторська компанія Р.О.С.Т.» що входить до державного сектору РФ).
Поряд з цим, у період з 22.06.2022 по 31.08.2022, підконтрольна ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ТОВ «РОССА», відповідно до договору № 710/19 від 07.10.2019 отримала від ТОВ «Стандарт Якості» (рос. - ООО «Стандарт Качества», ОДРН 1037789033160, ІПН 7718502458, яке є учасником системи державних закупівель РФ) грошові кошти у сумі 122 790 665 російських рублів за раніше поставлений товар (до 24.02.2024).
Грошові кошти перераховувалися ТОВ «Об'єднані Пензенські ЛВЗ», AT «Сибірський ЛВЗ», ТОВ «Стандарт Якості» на поточні рахунки ТОВ «РОССА» у АО «Райффайзенбанк» (РФ) № 40702810600000236325, Банку ВТБ (РФ) № 40702810105250002733.
Крім цього у період з 15.03.2022 по 29.12.2022 ТОВ «РОССА» здійснило обов'язкові податкові платежі та збори, а саме: відрахування з заробітної плати, на рахунки Управління федерального казначейства по Білгородській області, Державного підприємства «Білгородське регіональне відділення фонду соціального страхування російської Федерації», Управління федеральної податкової служби росії по Білгородській області.
Також, у період з 09.06.2022 по 07.09.2022, після отримання грошових коштів за продукцію, поставлену, зокрема, до початку збройної агресії рф проти України, від підприємств, які прямо підконтрольні державі-агресору, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 забезпечили переказ підконтрольним російським підприємством ТОВ «РОССА» коштів з банк-кореспондент «Bank of Georgia, Tbilisi, Georgia, к/с GE39BG0000000160912438», за оплату товарно-матеріальних цінностей українського виробництва - легких металевих пакувань, тар з пластмаси з території, відповідно до укладеного раніше Контракту № 30/12/2010 від 30.12.2010 на загальну суму понад 134 млн. російських рублів на розрахунковий рахунок українського ТОВ «ВК «Росса» (рахунок НОМЕР_1 , відкритий в банку «Південний», Одеса, Україна).
На підставі викладеного, ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , будучи службовими особами ТОВ «ВК «Росса» (Україна), маючи вирішальний вплив та контроль за діяльністю ТОВ «РОССА» (рф), у період з 15.03.2022 по 07.09.2022 вчинили умисні дії, спрямовані на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, шляхом організації господарських операцій з суб'єктами господарювання рф, які прямо підконтрольні державі-агресору.
У кримінальному провадженні 25 листопада 2024 року між прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , за участі захисників адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_10 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами статей 468, 469, 472 КПК України.
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор ОСОБА_6 та обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення і кваліфікації дій за частиною 2 статті 28, частиною 4 статті 111-1 КК України, а саме вчинення умисних дій, спрямованих на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою агресором, за попередньою змовою, групою осіб. Згідно з угодою про визнання винуватості обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 повністю визнали свою вину в обсязі обвинувачення у судовому провадженні.
Сторони погодилися визнати обставинами, що пом'якшує покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , відповідно до статті 66 КК України - щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину, допомога Збройним Силам України.
Крім того, прокурор та обвинувачені визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені статтею 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені статтею 476 КПК України.
Не погодившись з зазначеним вироком, захисниками обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - адвокатами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 подані апеляційні скарги, які є аналогічними за змістом.
Захисники обвинувачених у поданих апеляційних скаргах, просять вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 січня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - змінити в частині умов звільнення від відбування основного покарання з випробуванням. На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік. У ході апеляційного розгляду дослідити письмові докази, долучені до апеляційної скарги.
Прийняти до розгляду клопотання трудового колективу про звільнення від кримінальної відповідальності в порядку статті 47 КК України ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у зв'язку з передачею їх на поруки трудовому колективу ТОВ «ВК'РОСА», під час апеляційного розгляду дослідити письмові докази, долучені до клопотання трудового колективу.
В обґрунтування доводів апеляційних скарг вказують на те, що не погоджуються з визначеним судом першої інстанції іспитовим строком тривалістю 2 роки, та вважають, що встановлення для ОСОБА_8 та ОСОБА_7 іспитового строку тривалістю 1 рік буде достатнім та відповідатиме вимогам чинного законодавства.
Захисники звертають увагу на те, що суд першої інстанції визначаючи тяжкість кримінального правопорушення вказав, що вчинене ОСОБА_8 та ОСОБА_7 кримінальне правопорушення відноситься до правопорушень проти основ національної безпеки України та вчинене під час воєнного стану, однак з вироку суду не зрозуміло саме в якій сфері ОСОБА_8 та ОСОБА_7 завдали небезпеки національним основам України.
Апелянти зазначають, що згідно фактичних обставин, які підтверджують обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , в 2010 році між ТОВ «ВК «РОССА» (м. Харків) та ТОВ «РОССА» (м. Білгород) укладено Контракт № 30/12/2010 від 30.12.2010, за яким підприємство здійснювало постачання продукції, яке ним виробляється. Після повномасштабного вторгнення рф на територію України, ОСОБА_8 як Генеральним директором підприємства були надані вказівки щодо припинення постачання української продукції, отримувачем якої є ТОВ «РОСА» (м. Білгород). Після 24.02.2022 р. на адресу вказаного контрагента жодного відвантаження товару здійснено не було.
При цьому станом на 24.02.2022 року ТОВ «РОССА» (м. Білгород) мало непогашену заборгованість за поставлену раніше продукцію в розмірі 148 274 733, 46
З лютого по травень 2022 року підприємство не працювало, майже всі його оборотні кошти були залучені на виплату грошової допомоги працівникам, які вимушено залишились без роботи. У березні 2022 року на територію підприємства був приліт артилерії рф, у квітні 2022 року - проводились ремонтні роботи, а в травні 2022 року - поступило прохання працівників відновити роботу підприємства. З метою забезпечення життєдіяльності українського підприємства та поповнення оборотних засобів виникла необхідність в грошових коштах, що заборгувало ТОВ «РОССА» (м. Белгород). Дану задачу ОСОБА_8 поклав на фінансового директора ОСОБА_7 , з початку червня по вересень 2022 року, ТОВ «РОССА» (м. Білгород) перерахувало в України на рахунок ТОВ «ВК «Росса» (м. Харків) заборгованість в розмірі 134 949 417,56 руб. Водночас повернення заборгованості та перерахування цих коштів в Україну позбавило переваги рф в збройній агресії проти України.
З цих коштів на потреби ЗСУ були придбані та передані ІНФОРМАЦІЯ_5 два автомобілі (Ford Tranzit, д.н.з. НОМЕР_2 , 2019 р.в.,; MERCEDES 3ENZ SPRINTER 316, д.н.з НОМЕР_3 , переданий військовій частині НОМЕР_4 , та інші (частково за власні кошти): бронежилети, рюкзак тактичний, дощовик, тепловізори, радіостанції, генератори бензинові, антени, кабелі, тепловізійна камера, ноутбук, евакомобіль для військової частини НОМЕР_5 , квадрокоптер, перераховано на збір коштів на потреби армії України, благодійна допомога військовослужбовцям більш ніж 8,5 млн.грн., придбано військових облігацій на суму близько 30 000 000 грн.
Крім того, захисники звертають увагу на те, що прокурор під час судового розгляду у суді першої інстанції просив звільнити ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік.
Вважають, що враховуючи позицію прокурора, а також те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 повністю визнали свою винуватість у вчинені злочину, щиро розкаялись, засуджують свою поведінку та бажають спокутати свою провину, в тому числі, продовжують активно допомагати ЗСУ, виконанали умови угоди про визнання винуватості, підприємство не має заборгованості ні зі сплати заробітної плати, ні зі сплати податків (за період з 2022 по 2024 рік до бюджету сплачено 110 490 222, 16 гри.), а також те, що злочин вчинено винними вперше, злочин є нетяжким, достатньою тривалістю іспитового строку, протягом якого у даному випадку буде існувати можливість перевірки здатності ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до виправлення без реального відбування ними покарання, є встановлення випробувального терміну строком на 1 рік, який буде необхідним та доцільним заходом примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв би досягненню справедливого балансу між правами і свободами ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а також захистом інтересів держави й суспільства.
До початку апеляційної розгляду, присутні в судовому засіданні обвинуваченні ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та їх захисник - адвокат ОСОБА_9 відмовились від поданого клопотання про звільнення обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності в порядку статті 47 КК України та просили його не розглядати, наполягали на розгляді апеляційних скарг захисників.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення захисника та обвинувачених, які підтримали апеляційні скарги в частині вимог щодо встановлення їм іспитового строку на 1 рік, думку прокурора, який не заперечував проти визначення обвинуваченим іспитового строку на 1 рік, дослідивши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, зважаючи на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, 25 листопада 2024 року між прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та обвинуваченими ОСОБА_8 , за участі захисника адвоката ОСОБА_11 , ОСОБА_7 за участі захисника адвоката ОСОБА_10 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами статей 468, 469, 472 КПК України.
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор ОСОБА_6 та обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення і кваліфікації дій за частиною 2 статті 28, частиною 4 статті 111-1 КК України, а саме вчинення умисних дій, спрямованих на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою агресором, за попередньою змовою, групою осіб.
Згідно з угодою про визнання винуватості обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 повністю визнали свою вину в обсязі обвинувачення у судовому провадженні.
Сторони погодилися визнати обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , відповідно до статті 66 КК України - щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину, допомога Збройним Силам України.
З урахуванням обставин кримінального провадження, осіб обвинувачених: ОСОБА_8 , який раніше судимим не був, одружений, працює на посаді генерального директора ТОВ «ВК «Росса»; ОСОБА_7 , яка раніше судимою не була, заміжня, працює на посаді фінансового директора ТОВ «ВК «Росса»; наявності пом'якшуючих обставин, прокурор та обвинувачені дійшли згоди, що за частиною 2 статті 28, частиною 4 статті 111-1 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 слід призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, установах та організаціях, суб'єктах господарювання державної та комунальної форми власності на строк 10 (десять) років, без конфіскації майна. На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком.
Суд першої інстанції перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, встановив, що кваліфікація дій обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за частиною 2 статті 28 частиною 4 статті 111-1 КК України, є правильною. Врахував пом'якшуючі обставини, особу обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які раніше судимими не були, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувають, та дійшов висновку про наявність фактичних підстав для визнання винуватості обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 4 статті 111-1 КК України та затвердження угоди про визнання винуватості.
Також суд врахував, що обвинуваченими виконані умови угоди щодо надання благодійної допомоги на потреби військової частини НОМЕР_6 , а саме, передача радіоелектронного засобу протидії безпілотним літальним апаратом «КВЕРТУС AD CHAOS» у кількості одна штука, що підтверджується актом приймання-передачі від 05.12.2024.
За вчинене кримінальне правопорушення суд першої інстанції вирішив, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підлягають покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості, а саме: 3 (три) роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, установах та організаціях, суб'єктах господарювання державної та комунальної форми власності на строк 10 (десять) років.
На підставі статті 75 КК України звільнив обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, з покладанням на них обов'язків, передбачених частиною 1, пунктом 2 частини 3 статті 76 КК України, що на думку суду першої інстанції з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо призначення покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в мінімальних межах, передбачених санкцією частини 2 статті 28, частиною 4 статті 111-1 КК України, у виді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, установах та організаціях, суб'єктах господарювання державної та комунальної форми власності на строк 10 (десять) років, та звільнення обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до вимог статті 75 КК України, з покладанням на них обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.
Поміж з цим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визначення судом розміру іспитового строку на 2 роки, враховуючи наступні обставини.
У відповідності до частини 2 статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.
Відповідно до положень статті 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 4 статті 111-1 КК України, визнали повністю, уклали угоду про визнання винуватості та надали згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання, виконали умови угоди щодо надання благодійної допомоги на потреби ЗСУ.
Прокурор, як під час судового розгляду судом першої інстанції так і під час апеляційного розгляду вважав за можливе визначити обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 іспитовий строк на 1 рік.
У зв'язку із наведеним, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги захисників підлягають задоволенню, а вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 січня 2025 року зміні в частині визначення розміру іспитового строку, встановивши його на 1 рік, що на думку суду апеляційної інстанції, буде достатнім та необхідним як для виправлення обвинувачених, так і для попередження вчинення ними аналогічних злочинів.
Керуючись статтями 404, 405, 407 КПК України,-
Апеляційні скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 , обвинуваченої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 , - задовольнити.
Вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 січня 2025 року стосовно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - змінити.
Вважати ОСОБА_8 засудженим за частиною 2 статті 28 частиною 4 статті 111-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, установах та організаціях, суб'єктах господарювання державної та комунальної форми власності на строк 10 (десять) років, без конфіскації майна.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробовуванням та встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.
На підставі частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Вважати ОСОБА_7 засудженою за частиною 2 статті 28 частиною 4 статті 111-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, установах та організаціях, суб'єктах господарювання державної та комунальної форми власності на строк 10 (десять) років, без конфіскації майна.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробовуванням та встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.
На підставі частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: