іменем України
12 серпня 2025 року м. Кропивницький
справа № 405/5640/20
провадження № 22-ц/4809/1119/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Мурашка С.І.,
за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,
учасники справи:
позивач - Федерація велосипедного спорту України,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Федерації велосипедного спорту України на ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 квітня 2025 року у складі судді Іванової Н.Ю.,
У вересні 2020 року Федерація велосипедного спорту України (далі по тексту ФВСУ) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору позики удаваним, у якому просила визнати удаваним договір про надання фінансової позики від 24 квітня 2014 року №24/04/2014.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 січня 2021 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 жовтня 2022 року провадження у справі закрито на підставі заяви генерального директора ФВСУ Олексія Солнцева про відмову від позову.
26 листопада 2024 року представник ФВСУ України Грівко А.А. звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Заява мотивована тим, що у провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда перебувала справа №405/5640/20 за позовом ФВСУ до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору №24/04/2014 про надання фінансової позики від 24 квітня 2014 року удаваним та застосування до правовідносин, які виникли з приводу передання ОСОБА_1 позивачу коштів у розмірі 5 096 684,10 грн, правил ЦК України щодо договорів пожертви.
Вказав, що 20 липня 2018 року позачергова Конференція ФВСУ обрала Президентом ФВСУ ОСОБА_1 , Першим віце-президентом ФВСУ - ОСОБА_5 .
20 серпня 2019 року була проведена позачергова Конференція ФВСУ, на якій було прийняте рішення про відставку ОСОБА_1 з посади Президента ФВСУ. Новим керівником ФВСУ було обрано ОСОБА_5 . Дії ОСОБА_1 стали підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією Міжнародного союзу велосипедистів (UCI) у зв'язку з порушенням ним Кодексу етики UCI.
Рішенням UCI від 24 вересня 2020 року ОСОБА_1 був відсторонений від будь-якої діяльності у сфері велосипедного спорту на період 9 місяців з умовою, що цей строк починає спливати від дня, коли ОСОБА_1 звернеться до UCI у будь-якій ролі за ліцензією на право діяти в межах UCI. Однак, ОСОБА_1 ініціював безліч судових процесів проти ФВСУ, у тому числі для оскарження рішення Конференції ФВСУ про свою відставку.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року у справі №757/230/20-ц, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року, позов ОСОБА_1 до Федерації велосипедного спорту України про визнання неправомірними та скасування рішень позачергової Конференції Федерації велосипедного спорту України задоволено. Визнано неправомірним та скасовано рішення позачергової Конференції Федерації велосипедного спорту України від 20 серпня 2019 року, оформлене протоколом №3.
Вказані рішення стали підставою для внесення змін до відомостей про керівника ФВСУ, що містяться в ЄДР. Відповідні зміни були внесені в ЄДР 27 червня 2022 р. Отже, державна реєстрація змін до відомостей про ФВСУ, а саме - зміна керівника ФВСУ (виключення запису про ОСОБА_5 як керівника та зазначення керівником ОСОБА_1 ) була здійснена на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 вересня 2020 у справі № 757/230/20-ц.
01 липня 2022 року ОСОБА_1 видав наказ №2 яким призначив ОСОБА_6 на посаду Генерального директора ФВСУ. На підставі цього ОСОБА_6 в межах самопредставництва подав до Кіровського районного суду м. Кіровограда заяву від 18 липня 2022 про відмову позивача від позову у справі № 405/5640/20.
07 липня 2022 року UCI отримав запит від ОСОБА_1 з проханням ОСОБА_7 визнати його чинним Президентом ФВСУ та відповідно оновити базу даних UCI. Однак, UCI відмовив ОСОБА_1 , оскільки він не відбув строк відсторонення від будь-якої діяльності у сфері велосипедного спорту на період 9 місяців, та прийняв рішення, що відсторонення ОСОБА_1 почалося 7 липня 2022 року та закінчиться 6 квітня 2023 року. Крім того, UCI визнав, що всі рішення, прийняті ОСОБА_1 в цей період вважатимуться недійсними.
Однак, у подальшому постановою Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі №757/230/20-ц рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Федерації велосипедного спорту України про визнання неправомірними та скасування рішень позачергової Конференції Федерації велосипедного спорту України закрито. Роз'яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року справу передано для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25 липня 2023 року у справі №757/230/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22 листопада 2023 року та постановою Верховного Суду від 04 квітня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Федерації велосипедного спорту України про визнання неправомірними та скасування рішень позачергової Конференції Федерації від 20.08.2019, оформлених протоколом від 20.08.2019 №3 відмовлено.
Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 не займав посаду Президента ФВСУ з 20 серпня 2019 року (з моменту прийняття рішення про припинення його повноважень, законність якого підтверджена остаточним судовим рішенням), а не з 25 січня 2023 року (дати скасування Верховним Судом рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року у справі № 757/230/20-ц).
Отже, з 20 серпня 2019 року та станом на весь 2022 рік ОСОБА_1 не займав посаду Президента ФВСУ, і як наслідок, не міг призначати на посади у ФВСУ осіб та наділяти їх повноваженнями представляти ФВСУ в судах. Господарський суд міста Києва у рішенні від 28 травня 2024 року у справі № 910/14453/22 визнав недійсним та скасував наказ ОСОБА_1 про призначення ОСОБА_6 на посаду Генерального директора ФВСУ № 2 від 01 липня 2022 р. Рішення набрало законної сили 23 жовтня 2024 року у зв'язку із закриттям апеляційного провадження.
Тому ОСОБА_6 не займав посаду Генерального директора ФВСУ станом на 18 липня 2022 року (на день подання заяви про відмову від позову), і як наслідок не мав повноважень складати, підписувати та подавати до Кіровського районного суду м. Кіровограда заяву закриття провадження у зв'язку з відмовою від позовних вимог від імені ФВСУ. Цей факт відсутності повноважень у ОСОБА_6 на вчинення дій від імені ФВСУ в рамках самопредставництва, який став відомий 23 жовтня 2024 р. з моменту набрання рішення законної сили у справі № 910/14453/22, і є тією істотною обставиною, яка могла суттєво вплинути на вирішення судом заяви ФВСУ про відмову від позову, оскільки учасники справи не знали про цю обставину та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Встановлення судом факту наявності/відсутності відносин ФВСУ з ОСОБА_6 та правомірності/неправомірності обіймання ним посади Генерального директора ФВСУ у 2022 році має преюдиційне значення і впливає на результати вирішення судом у справі №405/5640/20 заяви ФВСУ про закриття провадження у справі №405/5640/20 від 18 липня 2022 у зв'язку з відмовою від позову, підписаної та поданої Генеральним Директор ФВСУ Олексієм Солнцевим.
Вважав, що у зв'язку з постановленням ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 жовтня 2022 по справі № 405/5640/20 відбувся процесуальний наслідок у формі закриття провадження у справі, а отже, це судове рішення може бути об'єктом перегляду за нововиявленими обставинами на підставі статті 423 ЦПК України.
Посилаючись на зазначені обставини просив суд скасувати ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 жовтня 2022 року про закриття провадження по справі № 405/5640/20 за позовом ФВСУ до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору №24/04/2014 про надання фінансової позики від 24 квітня 2014 року удаваним та застосування до правовідносин, які виникли з приводу передання відповідачем-1 позивачу коштів у розмірі 5096684,10 грн правил ЦК України щодо договорів пожертви; залишити без розгляду заяву ФВСУ про закриття провадження у справі №405/5640/20 від 18 липня 2022 року у зв'язку з відмовою від позову, підписану та подану Генеральним Директором ФВСУ Олексієм Солнцевим; продовжити розгляд справи зі стадії підготовчого провадження.
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 квітня 2025 року ФВСУ відмовлено у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ФВСУ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм процесуального права, просила вказану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Адвокат Король Дмитро Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , направив до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 квітня 2025 рокузалишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Від адвоката Турчанова Олександра Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 , до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У судовому засіданні представник ФВСУ адвокат Климків Л.Я. підтримала доводи поданої апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Адвокат Король Дмитро Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , та адвокат Турчанов Олександр Васильович, який діє в інтересах ОСОБА_3 , просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
ОСОБА_2 у судове засідання апеляційного суду не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності відповідача на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до частини першої, пункту першого частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом першим частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Відповідно до частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювались судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
У поданій заяві ФВСУ просила переглянути ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 квітня 2025 року за нововиявленими обставинами з підстав, що передбачені пунктом 1 частини 2 статті 423 ЦПК України (істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи) (т.4 а.с.87-92).
Суд першої інстанції правильно виходив з того, що для визначення правомірності закриття провадження у справі за заявою, підписаною ОСОБА_8 від імені ФВСУ, важливим є факт обізнаності суду, який ухвалив закрити провадження по справі, щодо повноважень Солнцева О.С. діяти від імені ФВСУ на дату звернення ним з заявою про відмову від позову до суду, та така обізнаність суду, який закрив провадження у справі, дійсно не залежить від того, чи будуть у майбутньому скасовані або визнані нечинними рішення конференції, накази ФВСУ, на підставі яких діяла уповноважена особа.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Судом встановлено, що на момент подання заяви до суду Солнцев О.С. був уповноважений діяти в інтересах позивача, як керівник ФВСУ, про що містилась інформація у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, а тому колегія суддів погоджується з тим, що зазначені заявником обставини виникли після постановлення ухвали Кіровським районним судом м. Кіровограда від 24 жовтня 2022 року і не могли бути ним враховані, а тому не є нововиявленими.
Підставою перегляду за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13 (пункти 7.4-7.5).
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Враховуючи зазначене вище апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що заявником не наведено нововиявлених обставин, які б давали підстави скасувати судове рішення, а доводи заявника, на які він посилається, як на нововиявлені обставини за своєю суттю не є доказом, яким підтверджуються нововиявлені обставини та не відноситься до таких у розумінні ст.423 ЦПК України, і не є підставою для перегляду і скасування рішення суду за нововиявленими обставинами.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу Федерації велосипедного спорту України залишити без задоволення, а ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 квітня 2025 року- без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 21 серпня 2025 року.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді С.М.Єгорова
С.І.Мурашко