Справа № 719/582/25
Провадження № 2/724/836/25
21 серпня 2025 року м.Хотин
Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Ковальчук Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за неотримане речове майно,
21 липня 2025 року до Новодністровського міського суду Чернівецької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за неотримане речове майно.
Позов надісланий на адресу суду через підсистему «Електронний суд».
Ухвалою Новодністровського міського суду Чернівецької області від 22 липня 2025 року справу передано за підсудністю до Хотинського районного суду Чернівецької області.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Документи, що додаються до позовної заяви, визначені ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Частина 5 ст. 43 ЦПК України передбачає, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
При цьому згідно з ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення документів учасникам провадження, щодо яких відсутні відомості про наявність електронного кабінету, може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Позивач реалізувала своє право на звернення до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, однак в порушення вимог ст. 177, ч.7 ст.43 ЦПК України до позовної заяви не додала доказ надіслання копії позовної заяви з додатком відповідачу.
Також, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розмір судового збору, повернення і звільнення від сплати судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 року встановлений у розмірі 3028 гривні.
Так, відповідно до п. 1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто від 1211,20 грндо 15140 грн)
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається зі змісту позовної заяви ціна позову становить 4000 гривень.
Враховуючи те, що позивачем позовна заява подана в електронній формі через ЄІТС «Електронний суд», судовий збір, який позивач має сплатити за позов становить 968,96 грн з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру судового збору (1211,20 х0,8=968,96).
Проте, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору або докази звільнення позивача від сплати судового збору.
За таких обставин, позивачу потрібно сплатити судовий збір в розмірі 968 грн 96 коп та надати до суду документи, що підтверджують його сплату, або документи звільнення позивача від сплати судового збору.
Також відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Разом з тим, позивачем в позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі) відповідача, адресу електронної пошти відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред'явленні позовної заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позовної заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.
Без усунення недоліків позовна заява не може бути прийнята до провадження суду.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст.175, ч. 1 ст.185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за неотримане речове майно - залишити без руху.
Сповістити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ними ухвали і роз'яснити, що в протилежному випадку позовна заява буде вважатись неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т. М. Ковальчук