Справа № 639/4212/25
Провадження № 2-о/639/119/25
21 серпня 2025 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Яременко В.В.,
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу № 639/4212/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту проживання однією сім'єю, перебування фізичної особи на утриманні, суд -
У червні 2025 року заявник ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова з заявою, в якій просила встановити факт спільного постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 разом з її донькою ОСОБА_2 , яка загинула ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 та перебування на її утриманні.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що у неї ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_3 .
30 березня 1996 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на ОСОБА_6 .
В подальшому, а саме 21 липня 2018 року даний шлюб було розірвано.
Починаючи з 01.10.2002 року ОСОБА_2 була зареєстрована у гуртожитку за місцем знаходження військової частини, де на той час проходив військову службу її чоловік, а саме військова частина НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 .
В 2006 році після звільнення зятя з військової служби, донька заявниці разом зі своєю сім'єю переїхали на постійне проживання матері за адресою АДРЕСА_1 .
Таким чином, починаючи з 2006 року ОСОБА_2 постійно проживала разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 трагічно загинула внаслідок потрапляння безпілотного літального апарату в автомобіль «Укрпошта».
Заявниця зазначає, що її донька до моменту загибелі постійно проживала разом з нею за адресою АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_2 працювала в АТ «Укрпошта» на посаді начальника пересувного відділення поштового зв'язку №15.
Заявник є пенсіонером за віком.
Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV( в новій редакції), у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві його сім'ї виплачується одноразова допомога у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату.
Заявник, як мати загиблої звернулася до Пенсійного фонду України в Новобаварському районі міста Харкова з заявою про отримання зазначеної одноразової грошової допомоги.
Однак, Пенсійним фондом України їй було відмовлено у виплаті допомоги посилаючись на те, що необхідно підтвердити факт проживання з загиблою однією сім'єю.
Вищевикладені обставини і стали підставою для звернення до суду з даною заявою.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 20 червня 2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито окреме провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту проживання однією сім'єю, перебування фізичної особи на утриманні. Задоволено клопотання заявника про допит свідків.
ЗаявникОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала, просила суд її задовольнити з підстав, які зазначені у рішенні вище.
Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, будь-яких заяв до суду не подав.
На підставі вимог ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника заінтересованої особи.
Суд, вислухавши пояснення заявника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Частина 1 ст. 2 ЦПК України зазначає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно до частини 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану, при цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Частиною 1 та 2 ст. 315 встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснено в пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні було встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є: батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_1 . ( а.с. 12)
Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_3 у зв'язку з реєстрацією шлюбу 30 березня 1996 року змінила прізвище на ОСОБА_6 . ( а.с. 13)
Отже заявник ОСОБА_1 є рідною матір'ю ОСОБА_2 .
Як пояснила в судовому засіданні заявник ОСОБА_1 , що її донька ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , за місцем проходження військової служби її чоловіка. Однак, у 2008 році вона разом зі своєю сім'єю переїхала проживати до квартири заявниці, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Після розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , остання залишилася проживати разом з заявницею, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, жили як одна сім'я.
Дійсно як вбачається з паспорту громадянина України НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 23.01.2008 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . ( а.с. 8-9)
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, 21 липня 2018 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було розірвано, про що зроблено актовий запис №73. ( а.с. 14)
Заявник ОСОБА_1 розірвала шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 10.01.2002. ( а.с. 23)
Факт проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 підтверджується актом, складеного сусідами, в якому зазначено, що ОСОБА_2 мешкала з 12.02.2008 по 20.06.2024 разом з матір'ю ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 ; довідкою про результати розгляду матеріалів ІТС ІПНП №5767 від 13.03.2025, складеною ВП №1 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області від 17.03.2025. ( а.с. 24, 25)
Крім того, факт проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 підтверджується довідкою поліклініки КНП «Міська поліклініка №24», в якій зазначено про те, що остання з 27.10.2010 перебувала під наглядом в даному медичному закладі. ( а.с. 26)
В судовому засіданні була досліджена амбулаторна медична картка на ім'я ОСОБА_2 , в якій міститься її власноручно складена заява від жовтня 2010 року про взяття її на облік до КНП «Міська поліклініка №24» та зазначена адреса її проживання АДРЕСА_1 .
Опитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 пояснили, що вони є сусідами заявниці ОСОБА_1 . Їм відомо про те, що приблизно з 2008 року і до червня 2024 року ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_3 проживала разом зі своєю донькою ОСОБА_2 , яка загинула. Свідкам достовірно відомо про те, що матір з донькою проживала однією сім'єю, оскільки разом готували їжу, спільно робили ремонт в квартирі. ОСОБА_2 купляла побутову техніку, яку вони використовували в спільному побуті.
На підтвердження заявлених вимог заявником ОСОБА_1 були надані товарно-транспортна накладна від 09.04.2020, видаткова накладна від 09.04.2020, чеки на придбання побутової техніки на ім'я ОСОБА_2 про доставку товару за адресою АДРЕСА_1 . ( а.с. 36-44, 46)
Також судом було встановлено, що заявник ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, розмір її пенсії у період 2023 року складав 3 350 грн. на місяць. ( а.с. 11, 28)
ОСОБА_2 працювала АТ «Укрпошта» начальником відділення поштового зв'язку та у період з червня 2023 року по травень 2024 року отримувала заробітну плату на загальну суму 204 255,73 грн., в середньому 20 000 грн. на місяць. ( а.с. 29)
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3 . ( а.с. 15)
Згідно Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 21 червня 2024 року о 10-00 год. в Акціонерному товаристві «Укрпошта» від 11 грудня 2024 року, нещасний випадок з начальником відділення зв'язку поштового ПВПЗ № 15 АТ «Укрпошта» ОСОБА_2 стався в умовах військової агресії з боку російської федерації під час виконання нею трудових обов'язків. Визнано нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом. ( а.с. 16-22)
Відповідно до ч.5 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV( в новій редакції), у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату.
За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що встановлені ч. 2 ст. 3 СК України виключення, згідно з якими подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно, стосуються офіційно зареєстрованих шлюбів.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Заявник ОСОБА_1 пояснила суду, що вона звернулася до Пенсійного фонду з заявою про виплату їй грошової компенсації у зв'язку з загибеллю її доньки. Однак у здійсненні виплати їй було відмовлено, у зв'язку з відсутністю доказів проживання з загиблою однією сім'єю. ( а.с. 6)
В судовому засіданні було достовірно встановлено та підтверджено належними, допустимими, достатніми доказами, що померлаОСОБА_2 , починаючи з 2008 року і до дня загибелі, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала однією сім'єю разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та вели спільне господарство.
Суд дійшов висновку, що сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів встановлено, що заявник ОСОБА_1 перебувала на утриманні своєї доньки ОСОБА_2 , оскільки вони проживали разом з 2008 року і до дня смерті останньої, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , вели спільне господарство. Оскільки заявник є пенсіонером за віком та єдиним джерелом її доходу є пенсія, розмір якої складав 3 350 грн., а донька ОСОБА_2 працювала на посаді начальника відділення поштового зв'язку та отримувала заробітну плату у розмірі більше 20 000 грн., що значно перевищує дохід заявниці, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 фактично перебувала на утриманні своєї доньки ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту проживання однією сім'єю, перебування фізичної особи на утриманні підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265, 293, 315 ЦПК України, ч.5 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту проживання однією сім'єю, перебування фізичної особи на утриманні - задовольнити.
Встановити факт спільного постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 та перебування на її утримання з 2008 року і до моменту загибелі останньої, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ 14099344, розташоване за адресою: м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх.
Повний текст рішення суду складено 22 серпня 2025 року.
Суддя В.В. Труханович