Справа № 206/2738/25
Провадження № 3/206/1095/25
22 серпня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Кушнірчука Р.О., при секретареві Глущенко Н.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Самарського районного суду міста Дніпра з відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 816755 від 04 травня 2025 року ОСОБА_1 04.05.2025 року о 08 год. 30 хв. у м. Дніпрі на з'їзді з ОСОБА_2 мосту керував автомобілем ЗАЗ 1102 номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, зіниці очей не реагують на світло, поведінка не відповідає обставинам, від огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав та пояснив, що він був зупинений співробітниками поліції 04.05.2025 року, однак причина зупинки озвучена не була. Після зупинки автомобіля співробітник поліції почав наголошувати, що він ніби то знаходиться під дією наркотичних засобів та запропонував пройти огляд у закладі охорони здоров'я і він не відмовлявся. При складанні протоколу йому не було повідомлено про його права, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Співробітник поліції не світив йому в очі, а тому не зрозуміло із яких підстав зроблено висновок, що його зіниці не реагують на світло. Відеозапис містить перерви, тобто з невідомих причин співробітники поліції, складаючи протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, перервали запис з нагрудних камер, що викликає сумнів у правомірності їх дій. Співробітники поліції не наголошували йому про необхідність самостійно пройти огляд у медичному закладі, в той час, як згідно з вимогами ст.. 266 КУпАП огляд особи, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Всупереч вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, співробітники поліції не надали йому направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Не вилучення транспортного засобу також викликає сумнів у законності дій поліцейських при оформленні матеріалів адміністративного правопорушення. В свою чергу, він самостійно звернувся до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, де пройшов обстеження та отримав довідку про проходження психіатричного огляду, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, згідно якої у ОСОБА_1 відсутні психіатричні, в тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин протипоказання для виконання діяльності водія.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 , адвокат Пріхно Н.М. також подала клопотання про закриття справи на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки матеріали про адміністративне правопорушення не містять обґрунтованих доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного порушення з наведених ним вище підстав, відео фіксація має перерву з проміжком часу, а також порушено порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення та відсутнє письмове направлення та сам акт про відмову в отриманні такого направлення водієм.
Дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку, суд приходить до наступного висновку.
Так, порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі по тексту Інструкція), затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5).
Так, згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі по тексту - Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 розділу І Інструкції).
За змістом ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З наведеного слідує, що огляд на стан сп'яніння у медичному закладі є невід'ємною складовою освідування водія і поліцейський зобов'язаний запропонувати йому пройти такий медичний огляд, а в разі незгоди зафіксувати відмову. Разом з цим, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я.
У направленні, форма якого визначена у додатку №1 до Інструкції, має бути зазначений конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, точний час видачі направлення та інше.
І лише у випадку, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння повинна бути зафіксована належним чином та бути явною і очевидною. Доказами такої відмови можуть бути пояснення свідків або її відеофіксація.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо керування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду, або незгоди з результатами проведеного на місці огляду за допомогою технічних приладів щодо сп'яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу - огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.12 Розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерством охорони здоров'я України від 09.11.2015р. № 1452/735, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.11.2015р. за № 1413/27858 3, у разі підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно вимог до п.8 Розділу II Інструкції,форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Оформлення працівниками поліції письмового направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку незгоди водія на проведення огляду, або незгоди з результатами проведеного на місці огляду відповідно до встановленого порядку є обов'язковим.
Якщо після оформлення направлення водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія, щодо ухилення від огляду.
Письмового направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку незгоди водія на проведення огляду, або незгоди з результатами проведеного на місці огляду відповідно до встановленого порядку ОСОБА_1 не надавалось.
Таким чином, процедуру огляду останнього на стан наркотичного сп'яніння, слід вважати недійсною, оскільки остання проведена з порушеннями абз. 2 ст. 266 КУпАП щодо застосування поліцейськими під час проведення огляду осіб технічних засобів відеозапису, а самі свідки до огляду не залучались та письмове направлення не видавалось.
Згідно з п. 3 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року (далі Інструкція з оформлення), направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (далі Порядок направлення).
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (далі Інструкція із застосування технічних приладів), затвердженої Наказом МВС України № 1026 від 18 грудня 2018 року, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Разом з цим, наявний у матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції з 8 годин 43 хв. по 9 годин 10 хв., який не являється безперервним, він зупиняється потім знову продовжується та не містить відео фіксації початку події, яка мала місце, а саме момент руху автомобіля та його зупинки патрульним екіпажем, що є порушенням Інструкції із застосування технічних приладів в частині безперервності здійснюваної відео зйомки, оскільки певний проміжок часу взагалі не охоплюється відеозаписами, що вказує на недопустимість цього доказу.
Згідно п.4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Разом з цим, у протоколі відносно ОСОБА_1 вказано лише про зіниці, які не реагують на світло та на поведінку, що не відповідає обставинам, але в чому саме виразилась поведінка останнього, яка не відповідає обставинам, у протоколі не зазначено.
При цьому на відеозаписі видно, що співробітники поліції навіть не світили в очі ОСОБА_1 жодним прибором, поведінка водія при спілкуванні цілком відповідала обставинам, він відповів на всі питання та не відмовлявся від огляду, а лише просив поїхати на огляд у машині, якою він керував, викликавши для цього іншого водія, однак працівники поліції відмовили йому та повідомили, що слід їхати з ними, не роз'яснивши йому його прав.
Вказані обставини також підтверджуються показами допитаних в судовому засіданні свідків.
Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_1 розповів йому про виниклу ситуацію та попрохав поїхати на його автомобілі до медичної установи, щоб пройти огляд. Він був повністю тверезий та ніколи у своєму житті не вживав наркотичних засобів. Коли вони приїхали до закладу, їм видали рахунок на оплату, оскільки не було направлення. Коштів на оплату рахунку не було, тому в цьому закладі пройти огляд не вдалося.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він їхав разом в автомобілі зі ОСОБА_1 та їх зупинили працівники поліції. На їх прохання були надані документи, які вони перевірили та повідомили про те, що ОСОБА_1 перебуває в наркотичному сп'янінні, при цьому ніяких дій щодо встановлення ознак сп'яніння вони не вживали та його не оглядали, прав ніяких не роз'яснювали та почали оглядати автомобіль та їх особисті речі. На прохання працівників поліції пройти огляд у медичному закладі, ОСОБА_1 не відмовлявся та повідомив, що він згоден поїхати на своєму транспорті викликавши свого товариша, який сяде за кермо та вони всі разом поїдуть. Направлення на огляд працівники поліції не надали, не повідомили де пройти огляд, а після того, як оглянули їх особисті речі та автомобіль, просто склали протокол та поїхали. Він разом зі ОСОБА_1 працює, останній ніколи не вживав наркотичних засобів та був здивований тим, що працівники поліції звинувачують його в цьому. Коли вони приїхали на роботу, ОСОБА_1 попросив свого товариша ОСОБА_3 відвезти його на огляд, щоб зафіксувати відсутність ознак наркотичного сп'яніння.
Таким чином, водій ОСОБА_1 самостійно, у супроводі свого знайомого ОСОБА_5 та на його автомобілі поїхав до Дніпропетровського наркологічного диспансеру "Дніпропетровської обласної ради", що на вул. Новосільній, 1, де намагався пройти огляд, але співробітники диспансеру повідомили його, що послуга платна та коштує 2400 гривень, оскільки не має направлення, а тому за відсутності при собі таких коштів, пройти обстеження він не зміг.
Разом з тим, з довідки КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР від 22.05.2025 року № 2579, де пройшов обстеження ОСОБА_1 на предмет вживання психоактивних речовин, вбачається, що за результатами огляду у ОСОБА_1 відсутні психіатричні, в тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин протипоказання для виконання діяльності водія.
Суд також не може залишити поза увагою твердження ОСОБА_1 з приводу причин зупинки його транспортного засобу, оскільки з матеріалів справи та відео фіксації вбачається, що працівники поліції підійшли до його автомобілю та почали наполягати пред'явити документи, не вказуючи які саме вимоги ПДР були ним порушені, не роз'яснюючи його прав та обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП та не попереджаючи про здійснення відеофіксації розмови, а тому всі наступні вимоги працівників поліції, останній не був зобов'язаний виконувати, а всі в подальшому складені процесуальні документи не можуть підтверджувати вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Такі висновки узгоджуються і з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17.
В судовому засіданні було також задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Пріхно Н.М. про виклик в судове засіданні інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 УПП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Костромського О.С. в якості свідка, однак на виклик суду останній не з'явився.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
Враховуючи вищевикладені обставини, приходжу до висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин вважаю за необхідне провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-35, 130, 221, 245, 247, 276-280, 283-287 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду в апеляційному окрузі через Самарський районний суд м. Дніпропетровська.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Кушнірчук