Справа № 214/432/25
2/214/1969/25
Іменем України
15 серпня 2025 року року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Сіденка С.І.,
за участю секретаря судового засідання - Розстальної К. В.,
позивач ОСОБА_1 ,
представник позивача ОСОБА_2 ,
відповідач ОСОБА_3 ,
представник відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, придбаного у період сумісного проживання,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою в якій просив суд усунути йому перешкоди в користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_3 із житлового приміщення, квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення;
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є власником квартири і якась маловідома йому жінка проживає з ним в цій квартирі АДРЕСА_2 років остання була там зареєстрована але він зняв її з реєстрації в односторонньому порядку 21.01.2025 року. Від незрозумілого проживання з цією жінкою останні мали двох спільних дітей, одна дитина донька нажаль загинула від тяжкої невиліковної хвороби в 2024 році. Квартира була придбана позивачем за власні кошти в період спільного проживання.
В зустрічному позові відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 вказуює, що квартира з якої хоче виселити ОСОБА_1 є спільною сумісною власністю придбаною під час спільного проживання як чоловіка та дружини. Останні проживають разом 15 років без реєстрації шлюбу від шлюбу мали двох дітей доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Нажаль їх малолітня донька в 2024 році померла в лікарні від тяжкої невиліковної хвороби(лейкемія). Вони разом ОСОБА_1 проживали разом з 2010 року як чоловік та дружина як одна родина спірна квартира придбана в період спільного проживання, що підтверджується матеріалами справи та показами свідків. Просить визнати за позивачем ОСОБА_3 право власності на частку квартири за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 62.8 кв.м., житловою площею 39.7 кв.м.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Шемет І.О. позов підтримали просили його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
Зустрічний позов останні не визнали вважали його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Надали суду відзив на зустрічну позовну заяву.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник адвокат Палішева Н.О. первісний позов не визнали вважали його необґрунтованим та безпідставним. Позивач та відповідач проживають разом однією сім'єю як чоловік та дружина протягом 15 років без реєстрації шлюбу. 08.06.2018 року придбали спільне майно, квартиру. Однак, відповідач по справі повідомив, що набуте нерухоме майно є його особистою приватною власністю, поділити нерухоме майно відповідач відмовляється. Агресивна поведінка позивача ОСОБА_1 до своєї фактичної дружини ОСОБА_3 почалась після смерті їхньої сумісної доньки ОСОБА_7 померлої від тяжкої хвороби в 2024 році вважають, що смерть доньки негативно вплинула на позивача та його психіку. Правом надання відзиву на первісну позовну заяву не скористались.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, покази свідків, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку що у первісному позові слід відмовити, а зустрічний позов є обґрунтований і вмотивований та підлягає повному задоволенню.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 суду показала, що вона працювала вчителькою початкових класів та була класним керівником старшої доньки позивачки та відповідача ОСОБА_9 . Знала як позивача так і відповідачку останні приходили в школу разом дбали про дитину, дитина була всім забезпечена. ОСОБА_7 пишалася своїми батьками, була чудовою радісною дитиною добре вчилася, вона сприймала позивача та відповідачку як родину. Як батько так і мати приймали участь в розвитку, вихованні забезпеченні дитини. ОСОБА_7 після повернення з закордону (мати з дітьми виїздила тимчасово для безпеки дітей) приходила до свідка на додаткові зайняття. ОСОБА_7 завжди добре відзивалась про маму та тата та казала «наша родина найкраща» ніколи б не могла подумати що їй доведеться йти до суду, що будуть якісь негоразди. Деякий час у зв'язку з короно вірусом та війною навчання проводились онлайн. Потім вже під час війни продовжили очне навчання. Пізніше десь у 3 класі дізналися що ОСОБА_10 тяжко хвора, вони збирали допомогу від школи, провідували дитину батько й мати разом боролись за життя дитини до останнього її подиху, але нажаль хвороба перемогла й дитина померла в лікарні в м. Дніпро, що стало великим горем для родини. Недавно їй позивачка повідомила, що сім'я розпадається, від ОСОБА_11 знала що разом проживали з 2010 року.
Свідок ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 суду повідомив, що я знає ОСОБА_13 з 2010 року а ОСОБА_14 більше 30 років, хрещений батько ОСОБА_7 . Вважає, що квартиру купили за гроші позивача за первісним позовом так як він працював заробляв, а ОСОБА_11 була домогосподинею народжувала дітей, займалась побутом, створювала затишок. Вони були як давні співмешканці, дітям були гарними батьками. При мені не було ніяких не порозумінь, вони були прекрасною сім'єю. Коли захворіла дитина ОСОБА_7 вони згуртувались разом, все було добре лікували, рятували дитину, але нажаль дитина померла, ця трагедія важко вдарила по родині.
Допитана в судовому засідлані свідок ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_5 суду показала, що ОСОБА_16 та ОСОБА_14 добре знає. В 2018 році придбали квартиру разом робили ремонт, разом переїжджали, контролювали процес ремонту. З 2019 року позивач та відповідачка переїхала в квартиру у них чудова сім'я вони все робили разом. ОСОБА_11 була домогосподаркою прибирала, готувала дбала про чоловіка та дітей. У них неділя була священним батьківським днем. На людях це була взірцева прекрасна родина, всі вважали їх офіційним чоловіком та дружиною. Спілкувалася однаково як ОСОБА_11 так і ОСОБА_17 . Родина дуже важко пережила смерть дитини ОСОБА_7 .
Також суду позивачем за зустрічним позовом надано фото спільного проживання родини різного життєвого періоду разом з дітьми, картини сумісного відпочинку як чоловіка та дружини, близьких один одному.
Таким чином дослідивши письмові матеріали цивільної справи, допитавши свідків, заслухавши пояснення учасників процесу судом встановлено факт того, щоОСОБА_3 та ОСОБА_1 починаючи з 2010 року сумісно проживали як чоловік та дружина однією родиною без реєстрації шлюбу по 2025 рік включно. В період спільного проживання мали двох сумісних дітей доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 батьками яких є позивач та відповідач проти чого учасники процесу не заперечують. Старша дитина донька ОСОБА_5 померла що підтверджується наданими свідоцтва про смерть дитини долученого до матеріалів цивільної справи.
В період сумісного проживання як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу сторонами придбано квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на зазначене майно зареєстровано 08.06.2018 р. одноособово на позивача за первісним позовом ОСОБА_1 ..
Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ст. 74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або будь якому іншому шлюбі, майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або будь -якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
З п.23, 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя слідує, що при вирішенні спорів між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне в нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Згідно ст.ст.70, 71 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.3 ст.372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Отже, суд дійшов переконання про обґрунтованість позовних вимог зустрічного позову та вважає за необхідне їх задовольнити у спосіб визнання спірного нерухомого майна спільною сумісною власністю сторін та поділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності придбаного за час спільного сумісного проживання однією сімєю як чоловіка та дружини, виділивши у власність позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_3 1/2 частку квартири, припинивши на вказану частку право власності відповідача; виділити у власність відповідача ОСОБА_1 1/2 частку квартири, припинити право спільної сумісної власності сторін на вищевказане нерухоме майно.
Так як судом прийнято рішення щодо задоволення зустрічного позову дана обставина автоматично виключає задоволення первісного позову щодо виселення громадянки ОСОБА_3 із спільної квартири з урахуванням того, що ОСОБА_3 має рівну частку в спільному нерухомому майні придбаного під час сумісного проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини.
Відповідно до ст.317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє користується. Розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник(співвласник) має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.
Таким чином ОСОБА_3 як власник частки квартири може розпоряджатися нею на власний розсуд в межах закону так само як і проживати самостійно чи разом з власними дітьми в зазначеній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 незалежно від того зареєстрована остання там чи ні.
Крім того в спірній квартирі проживає та зареєстрований малолітній син позивачки та відповідача ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , примусове висланням матері неповнолітньої дитини автоматично порушить право на материнство ОСОБА_3 участі в виховані, догляді, утриманні малолітньої дитини що є неприпустимим.
Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 не має права чинити перешкоди в розпорядженні, володінні, користуванні частки квартири ОСОБА_3 .
Суд погоджується з доводами позивача та її представника за зустрічним позовом, відсутності необхідності окремого встановлення факту проживання однією сімєю як чоловіка та дружини дана обставина детально обговорена в постанові Великої Палати Верховного Суду у від 23.01.2024 Справа №523/14489/15ц
Так в п.43 даного рішення зазначено «так з огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції(з аналогічних правовідносин) про задоволення позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу у справі позовного провадження про поділ майна подружжя є помилковим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити. Обґрунтування позиції суду щодо підтвердження чи спростування факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу у справах позовного провадження має бути наведено у мотивувальній частині рішення. У ній зокрема мають бути зазначені фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
п.44 В резолютивній частині рішення у справах позовного провадження суд має зробити висновок про задоволення позову чи про відмову у позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог. Вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав у справах про поділ майна подружжя, а лише підставою для вирішення такої справи.
Особа яка вважає себе власником майна(або його частини ) може здійснити захист свого цивільного права, обґрунтувавши в позові підставу позовних вимог про поділ майна тим, що воно набуте за час спільного проживання як жінки та чоловіка однією сім'єю.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення по справі і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Так в судовому засіданні позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 та його представником не доведено доводи щодо придбання спірної квартири за свої власні кошти, останні є голослівними та нічим не підтверджені.
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.
Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню в порядку ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.60, 65, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст.ст.368, 372 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя, суд
постановив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) у про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення ОСОБА_3 - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Палішева Наталя Олександрівна про визнання частки у спільному сумісному майні -задовольнити.
В порядку поділу спільного майна визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє місце реєстрації за адресою АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 .
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 22 серпня 2025 року.
Суддя Сіденко С. І.