21 серпня 2025 року
м. Київ
справа №200/7012/23
адміністративне провадження №К/990/21956/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Офісу Генерального прокурора про передачу на розгляд судової палати справи № 200/7012/23 за позовом керівника Слов'янської окружної прокуратури Донецької області до Відділу освіти Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Слов'янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року, позовну заяву керівника Слов'янської окружної прокуратури Донецької області повернуто на підставі пункту 7 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
06 червня 2024 року заступник керівника Донецької обласної прокуратури через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Офіс Генерального прокурора подав клопотання про передачу справи на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яке мотивоване необхідністю відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 02 липня 2025 року у справі № 120/17511/23, про те, що за діючого нормативно-правового регулювання, захист інтересів держави шляхом звернення до суду прокурора з окремим позовом зобов'язального характеру стосовно суб'єкта господарювання, який не забезпечив належне утримання захисної споруди з вимогами щодо технічного утримання та обслуговування такої будівлі, суперечить приписам частини четвертої статті 5 КАС України, оскільки указана норма містить імперативний припис щодо наділення суб'єкта владних повноважень таким правом виключно законом або Конституцією України.
За правилами частини першої статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (частина третя статті 166 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.
Згідно з частиною першою статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Виходячи з аналізу наведених норм, відповідний прокурор Офісу Генерального прокурора має право звернутися із касаційною скаргою незалежно від участі в розгляді справи і лише в такому випадку такий прокурор Офісу набуває статусу учасника справи, з усіма його правами, у тому числі правом подавати клопотання.
Ураховуючи те, що у цій справі визначений Законом прокурор Офісу Генерального прокурора не брав участі у розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій та не звертався із касаційною скаргою на судові рішення у цій справі, останній не має повноважень порушувати питання щодо передачі справи на розгляд судової палати, оскільки не є учасником справи.
Ураховуючи те, що клопотання про передачу справи на розгляд судової палати, подане особою, яка не є учасником цієї справи, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Керуючись статтею 166, 345, 346, 347, 355, 359 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про передачу справи №200/7012/23 на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.М. Соколов
М.В. Білак
Л.О. Єресько ,
Судді Верховного Суду