21 серпня 2025 року
м. Київ
справа №120/3735/24
адміністративне провадження №К/990/34193/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі №120/3537/24 за позовом Приватного підприємства "Екатерина" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування витягу,
Приватне підприємство "Екатерина" звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування витягу.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025, позовну заяву задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо формування та видачі витягу з технічної документації № 791 від 29.05.2020 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 0510600000:07:001:0261, площею 3492 кв. м.
Визнано протиправним та скасовано витяг з технічної документації № 791 від 29.05.2020 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 0510600000:07:001:0261, площею 3492 кв. м.
Не погодившись з судовими рішенням першої та апеляційної інстанцій, Ладижинська міська рада Гайсинського району Вінницької області направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення у справі № 120/3735/24, прийняти нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду прийнята 15.07.2025
Касаційна скарга подана до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" 13.08.2025, тобто в межах строку на касаційне оскарження судових рішень.
Судом перевірено зарахування коштів на рахунок Державної казначейської служби України.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 КАС України, частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 330 КАС України, якою визначені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, у касаційній скарзі зазначається, зокрема: підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4).
Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Скаржник, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі, посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Частиною другою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:
1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або
2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або;
3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;
4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Верховний Суд зазначає, що посилання скаржника як на підставу касаційного оскарження на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України є можливим за умови наведення обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Тобто, зазначене порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.
Отже, за відсутності у касаційній скарзі обґрунтованих підстав, визначених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України, Суд позбавлений можливості прийняти доводи скаржника щодо наявності підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.
В свою чергу, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
За таких обставин, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліку шляхом надання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити належні підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі №120/3537/24 за позовом Приватного підприємства "Екатерина" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування витягу - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання:
- уточненої касаційної скарги у відповідності до вимог частини четвертої статті 328 КАС України з доданими копіями.
Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Надіслати копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Судді С.Г. Стеценко
Н.В. Коваленко
А.І. Рибачук