21 серпня 2025 року
м. Київ
справа №520/11020/2020
адміністративне провадження №К/990/35024/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 у справі №520/11020/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування припису,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» звернулося в суд з позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис від 18.02.2020 №38/03-13.
Розгляд справи здійснювався судом в порядку загального позовного провадження.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 задоволено позовні вимоги.
Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Харківській області від 18.02.2020 №38/03-13.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
20.08.2025, на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» в якій останнє просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 залишити в силі.
Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Щодо строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин першої та другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України визначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Як видно з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова суду апеляційної інстанції прийнята в порядку письмового провадження 02.12.2021. При цьому, касаційну скаргу направлено до суду касаційної інстанції 19.08.2024, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Зазначене дає підстави вважати, що скаржником подано касаційну скаргу з порушенням встановленого для строку на касаційне оскарження з урахуванням вимог статті 329 КАС України.
Одночасно з касаційною скаргою скаржником подану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій скаржник просить поновити строк касаційного оскарження, посилаючись на запровадження на території України воєнного стану та складну безпекову ситуацію в Хаківській області та місті Харкові. Зокрема, скаржник вказує на те, що постійні ворожі обстріли, тривалі повітряні тривоги, перебої в електропостачанні, відсутність стабільного інтернет-зв'язку суттєво ускладнюють роботу, у тому числі доступ до необхідних правових ресурсів, інформаційних баз та технічних засобів для підготовки та подання касаційної скарги у встановлений строк.
Крім того, скаржник зазначає, що вперше касаційну скаргу ним було подано в межах строку на подання касаційної скарги, водночас ухвалою Верховного Суду від 18.01.2022 зазначену касаційну скаргу йому було повернуто через виявлені недоліки, а саме - відсутність у скарзі належного обґрунтування підстав касаційного оскарження відповідно до п.4 ч.2 ст. 330 та ч.4 ст.328 КАС України та роз'яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторно звернутися з касаційною скаргою, а отже, на думку скаржника, вказані ним обставини свідчать про поважність причин пропуску строку та, відповідно, про наявність підстав для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.
При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником причин пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктами 6 та 7 частини першої статті 167 КАС України серед загальних вимог до форми та змісту письмового клопотання встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку, що при зверненні до суду з письмовим клопотанням щодо вирішення певного питання заявник повинен надати відповідні докази (за наявності), які підтверджують викладені у клопотанні обставини.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві причин пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Також Суд зауважує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Щодо посилання скаржника на введення воєнного стану в Україні, як на підставу для поновлення строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Таким чином сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.
Також колегія суддів зазначає, що проблеми з електропостачанням, перебої інтернет-зв'язку, повітряні тривоги та перебування працівників у укриттях є суб'єктивним чинником, який не вказує на наявність об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі, оскільки, мають періодичний і непостійний характер, не є системними чи безперервними, а також стосуються питань внутрішньої організації роботи державної установи, що у свою чергу, свідчить про наявність певної відповідальності за неналежне виконання процесуальних обов'язків. До того ж, наявність цих обставин не стала перешкодою для своєчасного подання першої касаційної скарги, що свідчить про відсутність поважних підстав для поновлення строку на подання касаційної скарги. Відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання з виконанням ним процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо своєчасного подання касаційної скарги.
Стосовно доводів скаржника щодо права на повторне звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою колегія суддів зазначає наступне.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторно звернутися до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску.
Посилання скаржника на зазначене право без наведення поважних причин не можуть вважатися обґрунтованими підставами для поновлення строку касаційного оскарження, оскільки недотримання вимог КАС України при поданні касаційної скарги, що мало наслідком її повернення не свідчить про наявність об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд приходить до висновків, що наведені скаржником підстави для поновлення строку не можуть слугувати підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, заявнику необхідно подати заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
За частиною третьою статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення процесуального строку, вказавши інші підстави для поновлення такого строку.
Окрім зазначеного, відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору, якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Всупереч зазначеної вище законодавчої норми позивачем не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102, 00 грн.
За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подачу касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 4 204, 00 грн (2 102,00*200%).
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заявником касаційної скарги не надано доказів сплати судового збору, то касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліку шляхом направлення до суду документа про сплату судового збору в сумі 4 204, 00 грн.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; __________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Одночасно з цим, відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав та документа про доплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ній причини пропуску строку неповажними.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 у справі №520/11020/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Еко» до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування припису - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого скаржнику необхідно надати:
- заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав;
- документ про сплату судового збору в сумі 4 204, 00 грн.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані Судом неповажними або відсутністю заяви про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк в іншій частині, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Надіслати копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач С.Г. Стеценко
Судді Н.В. Коваленко
А.І. Рибачук