Справа №755/18883/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5910/2025
19 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги по утриманню підземного паркінгу,
за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року, ухваленого під головуванням судді Катющенко В.П.,-
встановив:
У грудні 2023 року ТОВ «Новобудова» звернулось до суду із названим позовом.
ТОВ «Новобудова» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті послуги по утриманню підземного паркінгу за період з 01 серпня 2019 року по 01 грудня 2023 року у 2 270 грн 17 коп., з яких: основний борг у розмірі 2 313 грн 75 коп.; 3 % річних від простроченої суми у розмірі 117 грн 77 коп.; індекс інфляції у розмірі 338 грн 65 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підземний паркінг по АДРЕСА_1 передано ТОВ «Новобудова» в експлуатацію та обслуговування на підставі рішення правління АТ ХК «Київміськбуд» № 199 від 05 жовтня 2005 року та авізо № 293 від 27 квітня 2006 року.
ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 у паркінгу на підставі акту прийому-передачі машиномісця інвестору від 22 грудня 2006 року.
Відповідач не здійснював системну оплату за надані послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Новобудова», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог. Позивачем не надано суду доказів погодження з ОСОБА_1 вартості послуг з утримання паркінгу, відтак, заборгованість відповідача виникла у зв'язку з односторонньою зміною позивачем умов договору.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Встановлено, що ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 у паркінгу на підставі акту прийому-передачі машиномісця інвестору від 22 грудня 2006 року.
Рішенням правління АТ ХК «Київміськбуд» № 199 від 05 жовтня 2005 року передано ТОВ «Новобудова» на баланс обслуговування і експлуатацію підземний паркінг по бульв. Верховної Ради 14-Б у м. Києві.
01 березня 2018 року між ТОВ «Новобудова» та ОСОБА_1 укладено договір про участь у витратах з утримання паркінгу № 35.
Згідно пп. 4.1, 4.2, 4.3, 4.5 договору, виконавець надає споживачу квитанцію на сплату послуг до 05 числа кожного розрахункового місяця. Споживач оплачує послуги згідно квитанції до останнього числа розрахункового місяця. Вартість послуг з утримання паркінгу за одне машиномісце на момент укладення договору становить 351 грн 90 коп. Компенсація вартості спожитої теплової та електричної енергії не входить у вартість послуг з утримання паркінгу , встановлену п. 4.3. цього договору та щомісячно нараховується окремо згідно поточних показників приладів обліку.
За п. 6.1 договору, вартість послуг з утримання паркінгу може бути змінена виконавцем у разі зміни розміру заробітної плати, розміру внесків та податків, рівня інфляції, обсягу послуг, витратні матеріали, чисельності обслуговуючого персоналу та у інших випадках. Виконавець повідомляє споживача про зміну вартості послуг у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення у дію нової вартості, шляхом розміщення відповідної інформації на веб-сайті виконавця: http://novobydova.com.ua та/або шляхом розміщення оголошень у приміщенні паркінгу та надання споживачу обґрунтованого розрахунку нової вартості послуг по утриманню паркінгу, оформленого новим додатком до даного договору.
Відповідно до додатку № 1 до договору № 35 від 01 березня 2018 року вартість послуг, погоджена сторонами, по утриманню паркінгу, що підлягає сплаті власниками машино-місць з ПДВ становить 354 грн 90 коп.
Генеральним директором ТОВ «Новобудова» 19 грудня 2018 року затверджено розрахунок вартості послуг по утриманню паркінгу, що вводиться в дію з 01 січня 2019 року в розмірі 405 грн 06 коп.
В подальшому генеральним директором ТОВ «Новобудова» затверджено розрахунок вартості послуг по утриманню паркінгу: у грудні 2019 року у розмірі 449 грн 34 коп.;у грудні 2020 року у розмірі 547 грн 68 коп.; у грудні 2021 року у розмірі 568 грн 60 коп.; у грудні 2022 року у розмірі 610 грн 50 коп.
Обґрунтовуючи поданий позов, ТОВ «Новобудова» зазначило, що відповідач не здійснював системну оплату за надані позивачем послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість за період з 01 серпня 2019 року по 01 грудня 2022 року у розмірі 2 313 грн 75 коп. Враховуючи положення ст. 625 ЦК України, з відповідача підлягає стягненню 3 % річних у розмірі 117 грн 77 коп. та індекс інфляції у розмірі 338 грн 65 коп.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 322 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Частиною 1 статті638 ЦК визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом(ч. 1 ст. 251 ЦК України).
Встановлено, що 01 березня 2018 року між ТОВ «Новобудова» та ОСОБА_1 укладено договір про участь у витратах з утримання паркінгу № 35.
Згідно пп. 4.1, 4.2, 4.3, 4.5 договору, виконавець надає споживачу квитанцію на сплату послуг до 05 числа кожного розрахункового місяця. Споживач оплачує послуги згідно квитанції до останнього числа розрахункового місяця. Вартість послуг з утримання паркінгу за одне машиномісце на момент укладення договору становить 351 грн 90 коп. Компенсація вартості спожитої теплової та електричної енергії не входить у вартість послуг з утримання паркінгу , встановлену п. 4.3. цього договору та щомісячно нараховується окремо згідно поточних показників приладів обліку.
За п. 6.1 договору, вартість послуг з утримання паркінгу може бути змінена виконавцем у разі зміни розміру заробітної плати, розміру внесків та податків, рівня інфляції, обсягу послуг, витратні матеріали, чисельності обслуговуючого персоналу та у інших випадках. Виконавець повідомляє споживача про зміну вартості послуг у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення у дію нової вартості, шляхом розміщення відповідної інформації на веб-сайті виконавця: http://novobydova.com.ua та/або шляхом розміщення оголошень у приміщенні паркінгу та надання споживачу обґрунтованого розрахунку нової вартості послуг по утриманню паркінгу, оформленого новим додатком до даного договору.
Відповідно до п. 6.3 договору, інформацію про зміну вартості послуг та набрання ними законної сили в установленому порядку підлягають сплаті за новими розцінками з дати їх введення та шляхом узгодження нового розрахунку вартості послуг та оформлення його підписами сторін та печаткою товариства.
Так, розрахунок вартості послуг по утриманню паркінгу від 01 березня 2018 року оформлений його підписами ОСОБА_1 та ТОВ «Новобудова», скріплений печаткою товариства.
В подальшому генеральним директором ТОВ «Новобудова» затверджено розрахунок вартості послуг по утриманню паркінгу: у грудні 2019 року у розмірі 449 грн 34 коп.;у грудні 2020 року у розмірі 547 грн 68 коп.; у грудні 2021 року у розмірі 568 грн 60 коп.; у грудні 2022 року у розмірі 610 грн 50 коп.
Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що вказані розрахунки підписані лише головним економістом та директором відділення по експлуатації автостоянок. Нові розрахунки вартості послуг по утриманню паркінгу не містять підпису ОСОБА_1 , відтак, ціна наданих послуг не погоджена між сторонами, що суперечить умовам договору від 01 березня 2018 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості щодо наданих послуг по утриманню паркінгу.
Розв'язуючи спір, судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення 3 % річних від простроченої суми у розмірі 117 грн 77 коп. та індексу інфляції у розмірі 338 грн 65 коп., оскільки вони є похідними.
Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Новобудова» щоразу інформувало власників машиномісць щодо зміни вартості їх утримання шляхом розміщення відповідних оголошень у приміщені паркінгу та на офіційному веб-сайті, колегія суддів оцінює критично, оскільки вказане не спростовує порушення позивачем п. 6.3 договору від 01 березня 2018 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що Верховний Суд у справі за № 761/48615/18 дійшов протилежного висновку щодо обов'язку відповідача здійснювати оплату наданих послуг за відсутності укладеного договору, колегія суддів оцінює критично, оскільки у даній справі встановлені інші фактичні обставини справи, а саме: у договорі від 01 березня 2018 року чітко визначено обов'язок узгодження нового розрахунку вартості послуг та оформлення його підписами сторін та печаткою товариства.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 19 листопада 2024 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
В силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 19 серпня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко