13 серпня 2025 року
справа № 361/4365/24
провадження № 22-ц/824/2273/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач ? ОСОБА_1
відповідач- ОСОБА_2
третя особа - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2024 року, постановлено під головуванням судді Василишина В.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання, -
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання в Чернігівському фаховому коледжі у розмірі - 6 000 грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи досягнення донькою двадцяти трирічного віку - у зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
В обґрунтування вимог зазначається, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі.
Від спільного подружнього життя у них народилася дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На даний час дочка є повнолітньою, однак продовжує навчатися у Чернігівському базовому фаховому медичному коледжі на денній формі навчання та не має можливості влаштуватися на роботу.
Відповідач у добровільному порядку участі у матеріальному забезпечення дочки не приймає. З підстав стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання позивач звернулася до суду.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2024 року задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі у розмірі - 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. щомісячно, до досягнення донькою двадцяти трьох років за умови продовження навчання.
Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/6 від щомісячного заробітку (доходу), щомісячно до закінчення (або припинення) навчання чи досягнення доньки двадцяти трьох річного віку.
Вимоги обґрунтовані тим, що присуджений судом першої інстанції, розмір щомісячної твердої суми аліментів є непідйомним та надмірно обтяжливим для відповідача. Відповідач на даний момент ще сплачує аліменти на утримання сина. Крім того, у апелянта існує зобов'язання за кредитним договором.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є особою, працездатною за віком та станом здоров'я, так як доказів, які б спростовували зазначені обставини судом здобуто не було. Разом з тим, при розгляді справи по суті, судом не здобуто доказів, які б свідчили про наявність у відповідача можливості сплачувати аліменти у розмірі - 6 000 грн. 00 коп. щомісячно. При винесенні даного рішення судом було враховано, що на утриманні у відповідача перебуває неповнолітній син, ОСОБА_2 має кредитні зобов'язання, при цьому заявлений розмір аліментів буде обтяжуючим для відповідача та ускладнить його майновий стан. З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про стягнення аліментів у розмірі - 3 000 грн. 00 коп.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі.
Від спільного подружнього життя у них народилася дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки № 794 від 08 листопада 2023 року, виданої Комунальним закладом «Чернігівський базовий фаховий медичний коледж» Чернігівської обласної ради,
ОСОБА_3 є студенткою 1 курсу, спеціальності 223 «Медсестринство» освітня професійна програма Лікувальна справа КЗ «Чернігівський базовий фаховий медичний коледж» Чернігівської обласної ради, навчається з 01 вересня 2023 року на денній формі держзамовлення. Строк навчання закінчується 30 червня 2026 року.
З матеріалів справи вбачається, що судовим наказом Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотки прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 лютого 2024 року і до досягнення старшою дитиною повноліття, а також вирішено питання про стягнення судового збору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Охорона дитинства в Україні визначається як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У частині третій статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, закріплене у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
У статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із частиною третьою статті 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (стаття 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (стаття 184 цього Кодексу) за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Той із батьків, з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, дана норма закріплена у статті 183 СК України.
У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанцій встановив, що відповідач є особою, працездатною за віком та станом здоров'я, так як доказів, які б спростовували зазначені обставини судом здобуто не було.
Верховний Суд у постанові від 22 липня 2024 року, справа № 688/4308/23 (провадження № 61-5168св24) дійшов висновку, що зменшення розміру аліментів у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народилась в іншому шлюбі, а також дружину, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів.
Вказана судова практика є сталою.
Тому посилання апелянта на те, що на його утриманні перебуває ще одна малолітня дитина, як на підставу скасування рішення суду є необґрунтованим.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача місцевий суд врахував, що ОСОБА_2 має кредитні зобов'язання, на утриманні у відповідача перебуває неповнолітній син, з урахуванням викладених обставин суд дійшов до висновку, що доказів, які б свідчили про наявність у відповідача можливості сплачувати аліменти у розмірі - 6 000 грн. 00 коп. щомісячно і ухвалив рішення про стягнення аліментів у розмірі - 3 000 грн. 00 коп.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги зводяться лише до незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції. Однак, такі посилання й доводи апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, які стягнуто на утримання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі, а тому рішення суду відповідно до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді