21 серпня 2025 року Чернігів Справа № 620/8118/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
судді Баргаміної Н.М.,
при секретарі Кондратенко О.В.,
за участю представника позивача Котової Я. В., третьої особи ОСОБА_1 , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови виданої Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.05.2025 ВП №77695978 про накладення штрафу на боржника - Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області у розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у боржника відсутнє будь-яке невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк, а тому Головне управління вважає, що постанова про накладення штрафу підлягає скасуванню.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, вказав, що 28.04.2025 до відділу надійшло повідомлення боржника в якому зазначено, що неможливість виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 полягає в тому, що Головне управління в силу своїх функціональних обов'язків не може здійснити безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, адже такі повноваження має лише Державна казначейська служба України. Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області та Державна казначейська служба України є окремими юридичними особами з чітко встановленими повноваженнями. Головним управлінням направлено до Державної казначейської служби України пропозиції щодо виділення додаткових бюджетних асигнувань за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Вказує, що оскільки рішення суду в повному обсязі без поважних причин не виконано, 21.05.2025 державним виконавцем правомірно винесена постанова про накладення штрафу, яка повністю відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Третя особа подала письмові пояснення, в яких вказала, що постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.05.2025 ВП №77695978 про накладення штрафу на Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області у розмірі 5100,00 грн, є законною та обґрунтованою, яка прийнята в рамках Закону України «Про виконавче провадження».
Вислухавши пояснення представника позивача, третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі № 750/14262/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116020481) позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про стягнення шкоди було задоволено повністю, зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області здійснити на користь ОСОБА_1 безспірне списання з державного бюджету 531413,52 грн. матеріальної шкоди, заподіяної прийняттям неконституційного правового акту.
03.01.2025 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 750/14262/21 про зобов'язання Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області здійснити на користь ОСОБА_1 безспірне списання з державного бюджету 531413,52 грн. матеріальної шкоди, заподіяної прийняттям неконституційного правового акту.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.04.2025 було відкрито виконавче провадження № 77695978 з виконання виконавчого листа № 750/14262/21.
Листом від 21.04.2025 № 04-17-10/3045 Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області було повідомлено відповідача, що Головне управління в силу своїх функціональних обов'язків не може здійснити безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, адже такі повноваження має лише Державна казначейська служба України. Головним управлінням направлено до Державної казначейської служби України пропозиції щодо виділення додаткових бюджетних асигнувань.
Зважаючи на невиконання рішення суду головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.05.2025 було прийнято постанову про накладення штрафу на позивача в розмірі 5100,00 грн.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно статті 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Як встановлено судом, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі № 750/14262/21 було зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області здійснити на користь ОСОБА_1 безспірне списання з державного бюджету 531413,52 грн. матеріальної шкоди, заподіяної прийняттям неконституційного правового акту.
Також судом встановлено, що окремою ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.05.2025, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025, задоволено заяву ОСОБА_1 , визнано протиправною бездіяльність, вчинену Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі № 750/14262/21, яка полягає в неналежному виконанні судового рішення в частині здійснення на користь ОСОБА_1 безспірного списання з державного бюджету 531413,52 грн матеріальної шкоди, заподіяної прийняттям неконституційного правового акту.
Посилання позивача, що обов'язок виконання судового рішення про стягнення коштів з Державного бюджету України покладено саме на Державну казначейську службу України суд не приймає до уваги, оскільки належим суб'єктом владних повноважень у справі про відшкодування шкоди є Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, яке є боржником у зобов'язанні зі сплати коштів Державного бюджету України на відшкодування шкоди, заподіяної неконституційним законом.
Таким чином, матеріали справи не містять відомостей та належних доказів щодо вчинення Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області належних дій щодо виконання рішення суду в повному обсязі станом на момент винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне підкреслити, що відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Разом з тим, бездіяльність відповідача щодо виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі № 750/14262/21 призвела до порушення норм Конституції України та інших нормативно-правових актів в частині обов'язковості виконання судового рішення.
За таких обставин, відповідачем було правомірно винесено постанову від 21.05.2025 ВП №77695978 про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100 грн, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області необхідно відмовити повністю.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області (вул. Реміснича, 27, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ 37972475) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (просп. Миру, 43, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ 43316700), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 21.08.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА