21 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/7269/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 згідно до постанови КМУ №1 від 03.01.2025 та Рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)2022 від 12.10.2022р., зменшення пенсії ОСОБА_1 як учаснику АТО, як учаснику забезпечення національної безпеки і оборони України починаючи з 26.02.2022 року;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, провести перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 згідно наданої довідки грошового забезпечення від 14.10.2024 р. №ФП76979/15816/1 та рішення Полтавського окружного адміністративного суду №440/14647/24, яке набрало законної сили 16.01.2025 року та виплатити без обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 , встановленого Постановою КМУ №1 від 03.01.2025 року;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України виплатити негайно недоплачену пенсію ОСОБА_1 з 01 березня 2025 року згідно пункту другого статті 55 Закону України №2262-ХІІ з нарахуванням компенсації втрати частини доходів з урахуванням фактично проведених виплат;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виконувати в подальшому рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 №440/14647/24 та Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області було проведено перерахунок пенсії на підставі рішень Полтавського окружного адміністративного суду 08.10.2024 №440/10726/24, від 26.12.2024 №440/14647/24, а також згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1, однак після такого перерахунку пенсія по інвалідності виплачується з обмеженням максимальним розміром.
ОСОБА_1 наголошував, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не виконує рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року №440/14647/24, яке вступило в закону силу 16 січня 2025 року, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1, якими встановлено, що в період воєнного стану особам, які знаходяться по мобілізації в Збройних Силах України і безпосередньо приймають участь в ліквідації агресії РФ, пенсії виплачуються без обмеження максимальним розміром.
Позивач звертав увагу суду, що згідно протоколу перерахунку пенсії від 08.01.2025 були включені підвищення до пенсії згідно Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які були протиправно зменшені, чим порушено статті Конституції України, які в умовах воєнного або надзвичайного стану не можуть бути зменшені.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
У відзиві на позовну заяву представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що у 2025 році у період дії військового стану пенсії, призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області наголошував, що стаття 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постанова КМУ №1 є чинними і неконституційними не визнавались, а отже є обов'язковими до застосування, тому Головне управління Фонду діяло відповідно до вимог статті 19 Конституції України.
Вказував, що Постанова №1 передбачає, що коефіцієнти застосовуються лише до тієї частини пенсії, яка не є забезпеченою внесками. Так коефіцієнти не застосовуються до частини пенсії, обчисленої зі страхових внесків (розмір пенсії, обчисленої відповідно (розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), навіть якщо вона більша за 10 розмірів прожиткового мінімуму.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/7269/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 у задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зупинення провадження у справі №440/7269/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області, отримуючи пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), про що свідчать копії матеріалів пенсійної справи.
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2022 №1624 /а.с. 17/ ОСОБА_1 дійсно призваний по мобілізації 26.02.2022, Наказ №22, та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира 2 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки з 15.06.2022 Наказ №31-РС.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 по справі №440/10726/24 (посилання з Єдиного державного реєстру судових рішень-https://reyestr.court.gov.ua/Review/122159953) адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 по інвалідності з 01.03.2023 з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 та 2023 роки, а також з 01.03.2024 з урахуванням підвищення до пенсії, як інваліду війни відповідно до положень пункту 1 постанови КМУ від 28.12.2011 № 1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022, 2023 та 2024 роки з її обмеженням максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 з урахуванням підвищення до пенсії, як інваліду війни відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 № 1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії та з урахуванням індексації пенсії за 2022, 2023 та 2024 роки без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням раніше сплачених сум.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 по справі №440/10726/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 березня 2024, за результатами якого підсумок пенсії з надбавками склав 25771,69 грн., що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 20.03.2025 №4822-4245/О-02/8-1600/25 /а.с. 20-21/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 по справі №440/14647/24 (посилання з Єдиного державного реєстру судових рішень-https://reyestr.court.gov.ua/Review/124081311) адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФП76979/15816/1 від 14.10.2024 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФП76979/15816/1 від 14.10.2024 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та здійснити її виплату без обмеження максимальним розміром.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 по справі №440/14647/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2023, за результатами якого підсумок пенсії з надбавками склав 24863,65 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії 24863,65 грн,, з 01.03.2025 - 25771,69 грн /а.с. 45/.
Після проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 по справі №440/14647/24, відповідач здійснив наступні перерахунки пенсії позивача:
-з 01 березня 2024 року, підстава перерахунку: РІШЕННЯ СУДУ, за результатами якого розмір пенсії з надбавками склав 26845,85 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 25771,69 грн, з 01.03.2025 - 25771,69 грн /а.с. 40/;
- з 01 січня 2025 року, підстава перерахунку: РІШЕННЯ СУДУ, за результатами якого розмір пенсії з надбавками склав 26845,85 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 25771,69 грн, з 01.03.2025 - 25771,69 грн /а.с. 43/.
- з 01 березня 2025 року, підстава перерахунку: ПЕРЕРАХ з 01.01.2025 ДБУ СТ.46 (ПОНИЖ_КОЕФІЦІЄНТ), за результатами якого розмір пенсії з надбавками склав 28720,85 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 25771,69 грн, з 01.05.2025 - 25771,69 грн /а.с. 40 зворотній бік/.
На звернення позивача щодо перерахунку пенсії на виконання рішення суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 20.03.2025 №4822-4245/О-02/8-1600/25 /а.с. 20-21/ повідомило, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 по справі №440/10726/24 не зобов'язано органи Пенсійного фонду переглядати розмір виплачуваної пенсії в подальшому, на виконання рішення суду від 08.10.2024 по справі №440/10726/24 пенсію встановлено без обмеження її максимальним розміром станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок, а саме 01.03.2024, який становив 25771,69 грн.
Вказано, що статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, таким чином, з 01.03.2025 проведено перерахунок з урахуванням Постанови №209 та пенсію встановлено в розмірі 28720,86 грн, але до виплати обмежується розміром визначеним рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 по справі №440/10726/24 та становить 25771,69 грн .
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії по інвалідності згідно до постанови КМУ №1 від 03.01.2025 та Рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)2022 від 12.10.2022р., зменшення пенсії ОСОБА_1 як учаснику АТО, як учаснику забезпечення національної безпеки і оборони України починаючи з 26.02.2022 року, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ), який має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII /надалі Закон №3668-VI/, максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Закон №3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Законом №3668-VI частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Своєю чергою, статтею 46 Закону України від 19.11.2024 №4059-IX "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (надалі - Закон №4059-IX) установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до (...), законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" (далі - Постанова №1; застосовується з 01.01.2025).
Пунктом 1 Постанови №1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до (...) Законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Статтею 64 Закону №2262-ХІІ визначено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" установлено, що з 01 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
У підпункті 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (надалі - постанова №209) установлено, що з 1 березня 2025 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Предметом спору у цій справі є дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії по інвалідності згідно до постанови КМУ №1 від 03.01.2025 та Рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)2022 від 12.10.2022р., зменшення пенсії ОСОБА_1 як учаснику АТО, як учаснику забезпечення національної безпеки і оборони України починаючи з 26.02.2022 року.
При цьому позивач аргументує власну позицію тим, що згідно з розрахунком пенсії за вислугу років з Автоматизованої системи розрахунку пенсій /а.с. 14/ відповідачем нараховано пенсію в розмірі 28720,50 грн, але до виплати встановлено в розмірі 25771,69 грн.
Суд акцентує увагу на тому, що долучений до позовної заяви розрахунок, як і надані відповідачем копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , не містиять жодних відомостей про застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України до пенсії позивача понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1. Натомість із розрахунку слідує, що пенсію позивача, яку нараховано у розмірі 28720,85 грн , обмежено максимальним розміром - 25771,69 грн.
Як встановлено судом, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 по справі №440/14647/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2023, за результатами якого підсумок пенсії з надбавками склав 24863,65 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії 24863,65 грн,, з 01.03.2025 - 25771,69 грн /а.с. 45/.
Після проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 по справі №440/14647/24, відповідач здійснив наступні перерахунки пенсії позивача:
-з 01 березня 2024 року, підстава перерахунку: РІШЕННЯ СУДУ, за результатами якого розмір пенсії з надбавками склав 26845,85 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 25771,69 грн, з 01.03.2025 - 25771,69 грн /а.с. 40/;
- з 01 січня 2025 року, підстава перерахунку: РІШЕННЯ СУДУ, за результатами якого розмір пенсії з надбавками склав 26845,85 грн, з урауванням максимального розміру пенсії 25771,69 грн, з 01.03.2025 - 25771,69 грн /а.с. 43/.
- з 01 березня 2025 року, підстава перерахунку: ПЕРЕРАХ з 01.01.2025 ДБУ СТ.46 (ПОНИЖ_КОЕФІЦІЄНТ), за результатами якого розмір пенсії з надбавками склав 28720,85 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 25771,69 грн, з 01.05.2025 - 25771,69 грн /а.с. 40 зворотній бік/.
З вказаного вбачається, що Пенсійним органом пенсію позивача було обмежено максимальним розміром починаючи з 01.03.2024.
Суд зазначає, що обмеження пенсії максимальним розміром у спірних відносинах було передбачено частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.
Однак Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з частинами першою та другою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18, від 24.09.2021 у справі №370/2610/17, від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, від 02.08.2022 у справі №240/1369/21, від 08.09.2022 у справі №380/6429/20, від 17.09.2024 у справі №300/2387/23, від 23.10.2024 у справі №560/2041/22 та ін.
Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18.
З огляду на викладене, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Щодо наявності у статті 2 Закону №3668 положень стосовно обмеження пенсії максимальним розміром на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, суд зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Пунктом 2 Рішення визначено, що приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що правові підстави для обмеження позивачеві пенсії максимальним розміром відсутні.
Отже, суд приходить до висновку, що обмежуючи пенсію позивачу максимальним розміром з 01.03.2024, 01.01.2025, 01.03.2025, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2024, 01.01.2025, 01.03.2025 з обмеженням максимальним розміром, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2024, 01.01.2025, 01.03.2025, року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат.
Водночас позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 згідно до постанови КМУ №1 від 03.01.2025 та Рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)2022 від 12.10.2022р., зменшення пенсії ОСОБА_1 як учаснику АТО, як учаснику забезпечення національної безпеки і оборони України починаючи з 26.02.2022 року, задоволенню не підлягають, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про те, що позивачу з 26.02.2022 було обмежено розмір пенсії максимальним розміром, натомість таке обмеження було застосовано з 01.03.2024.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 згідно наданої довідки грошового забезпечення від 14.10.2024 р. №ФП76979/15816/1 та рішення Полтавського окружного адміністративного суду №440/14647/24, яке набрало законної сили 16.01.2025 року. Суд зазначає, що наразі відсутні підстави вважати, що орган Пенсійного фонду не врахує грошове забезпечення, з якого визначається сума пенсії позивача, при цьому спір щодо довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням якої розраховується пенсія позивача, відсутній.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача виплатити негайно недоплачену пенсію ОСОБА_1 з 01 березня 2025 року згідно пункту другого статті 55 Закону України №2262-ХІІ з нарахуванням компенсації втрати частини доходів з урахуванням фактично проведених виплат, суд зазначає наступне.
Так, перелік судових рішень, які виконуються негайно, визначено статтею 371 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення щодо зобов'язання виплатити недоплачену пенсію не належить до переліку таких рішень.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, з урахуванням якого орган Пенсійного фонду має виконувати рішення суду щодо перерахунку та виплати пенсії.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Згідно із статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Статтями 3, 4 та 5 Закону №2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.
Відповідно до статті 6 Закону №2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
За приписами статті 7 Закону №2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Пунктом 2 Порядку №159 визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Відповідно до пункту 5 Порядку №159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Таким чином, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Основними умовами для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати доходів (у тому числі індексації грошових доходів громадян) та фактична виплата такого доходу. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
У постанові від 21.08.2023 в справі №460/6767/20 Верховний Суд, ураховуючи правову позицію, висловлену Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.05.2019 в справі №804/2994/18, від 23.12.2020 в справі №640/7975/15-а, від 05.07.2022 в справі №420/7633/20 (на які посилається скаржник у касаційній скарзі у справі, що розглядається), від 09.08.2022 в справі №460/4765/20, дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строку його виплати (частини основного розміру пенсії) саме за період з моменту неправомірного нарахування пенсії відповідачем, що встановлено судовим рішенням (у іншій справі), по фактичну її виплату.
Беручи до уваги те, що спірна пенсія на виконання цього рішення суду позивачу ще не виплачена, суд доходить висновку про відсутність порушеного права позивача та про передчасність заявлення позовних вимог щодо нарахування компенсації втрати частини доходів.
Щодо вимог позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виконувати в подальшому рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 №440/14647/24 та Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, суд зазначає наступне.
Зі змісту статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, тому обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду, суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.
Таким чином, оскільки завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист та поновлення порушених прав, а суд не має достатніх підстав вважати, що відповідач не буде проводити перерахунок та виплату пенсії позивачу у майбутньому, а тому така вимога є передчасною та є захистом прав позивача на майбутнє, чого приписами Кодексу адміністративного судочинства України не допускається.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Щодо строку звернення до суду з вказаним позовом, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, обмеження пенсії позивача максимальним розміром мало місце після проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 по справі №440/14647/24, тобто в лютому 2025 року.
За змістом частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом 26.05.2025.
Відтак, суд доходить висновку, що строк звернення до суду з даним позовом не пропущено.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2024, 01.01.2025, 01.03.2025 з обмеженням максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2024, 01.01.2025, 01.03.2025, року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.В. Довгопол