20 серпня 2025 рокусправа №380/9984/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Сільського (фермерського) господарства «Повернення» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Сільське (фермерське) господарство «Повернення» (82440, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Ярушичі, ЄДРПОУ 19327889) з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 21.03.2025 № 369/13-01-04-10/19327889 про відмову у реєстрації Сільського (фермерського) господарства «Повернення» платником єдиного податку четвертої групи;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області зареєструвати Сільське (фермерське) господарство «Повернення» платником єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2025 року;
- стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішенням Головного управління ДПС у Львівській області від 21.03.2025 № 369/13-01-04-10/19327889 анульовано реєстрацію платника єдиного податку четвертої групи СФГ «Повернення». Підставою для винесення оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку є акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування. Оскільки спірне рішення було прийнято на підставі висновків камеральної, а не документальної позапланової перевірки, вважає, що відповідачем порушено процедуру анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку. Просить суд задовольнити позов.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою судді від 20 травня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №47561 від 09.06.2025 року), в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне.
Під час камеральної перевірки здійснюється зіставлення наявної податкової інформації відповідно до п.9 розділу ІІ Примірного порядку організації та проведення контролюючими органами камеральних (електронних) перевірок податкової звітності, крім податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 17.05.2023 № 368. Отже, камеральною перевіркою встановлено, що станом на 01.01.2025 року по СФГ «Повернення», (код ЄДРПОУ 19327889) в інтегрованій картці платника по земельному податку з юридичних осіб за кодом класифікації доходів бюджету 18010500 ( код території UA46100230000047305) обліковувався борг в сумі 103,08грн. Таким чином, СФГ «Повернення», (код ЄДРПОУ 19327889) не дотримано пп.291.51.3, п.291.51, ст.291 Податкового кодексу. Лист-відмову № 8817/6/13-01-04-10-06, акт № 12768/13-01-04-10/19327889 та рішення № 369/13-01-04-10/19327889 керівник підприємства отримав 25.03.2025 безпосередньо у Стрийській ДПІ ГУ ДПС у Львівській області, що засвідчено підписами. Відповідно до статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Щодо проведення камеральної перевірки, а не документальної, відповідача зазначає, що камеральна перевірка дозволяє перевірити дані з податкових декларацій на правильність, своєчасність сплати податкових зобов'язань та дотримання вимог перебування на спрощеній системі. У такому випадку перевірка додаткових документів не є потрібна. Автоматизованість камеральної перевірки дає змогу швидко виявити порушення, такі як несвоєчасна подача звітності, неправильне нарахування податкових зобов'язань та порушення строків сплати єдиного податку. Натомість, документальна перевірка передбачає детальне вивчення первинних документів платника податків, тобто широкий аналіз обґрунтованості податкових показників на підставі первинних документів, чого не вимагається для визначення несвоєчасної сплати податку.
Аналогічна правова позиція щодо проведення камеральної перевірки з дотримання вимог перебування на спрощеній системі та перевищення граничного обсягу доходу платника викладена у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі №520/21812/24.
21.03.2025 ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення №396/6/13-01-04 10/19327889 про виключення СФГ «ПОВЕРНЕННЯ» з реєстру платника єдиного податку, що мало наслідком анулювання платника єдиного податку з 01.01.2025 року та перехід на сплату інших податків і зборів.Податковим кодексом України в частині 299.10. ст.299 закріплено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи. Видами діяльності позивача згідно КВЕД є:
01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);
01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів
01.46 Розведення свиней
01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві
Листом Головного управління Державної податкової служби у Львівській області проінформовано позивача, що у зв'язку з тим, що СФГ «Повернення» не дотримано вимог підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу відмовлено у наданні та/або підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи.
21.03.2025 Головним державним інспектором Відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі сільського господарства управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області Л.Ковалик на підставі пунктів 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1. статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу проведено камеральну перевірку щодо набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи, за результатом якої складено акт про результати камеральної перевірки про результати набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи № 12768/13-01-04-10/19327889 від 21.03.2025 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено наявність станом на 01.01.2025 року по СФГ «Повернення» в інтегрованій картці платника по земельному податку з юридичних осіб за кодом класифікації доходів бюджету 18010500 боргу в сумі 103,08 грн.
Рішенням Головного управління ДПС у Львівській області від 21.03.2025 № 369/13-01-04-10/19327889 анульовано реєстрації платника єдиного податку четвертої групи СФГ «Повернення».
Не погодившись із вказаним рішенням Головного управління ДПС у Львівській області від 21.03.2025 № 369/13-01-04-10/19327889 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи СФГ «Повернення», позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначаються Главою 1 Розділу XIV ПК України.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно із пп.291.2, пп.291.3 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до пп."а" пп.4 п.291.4 ст.291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Як визначено пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Згідно із пп.295.9.1 п.295.9 ст.295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Отже, до платників четвертої групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Відповідно до п.299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно із п.299.2 ст.299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
За приписами п.299.7 ст.299 ПК України до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку: найменування суб'єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті); податкова адреса суб'єкта господарювання; місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів); ставка єдиного податку та група платника податку; дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; дата реєстрації; види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів); дата анулювання реєстрації.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 ПК України, відповідно до п. 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
За приписами п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, у разі:
подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
у випадках, визначених підп. 298.2.3 п. 298.2 та підп. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 цього Кодексу;
якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 та підп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 цього Кодексу;
набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України відповідно до п. 299.1 якої, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
За положеннями п. 299.2 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
За приписами ч. 8 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Згідно з п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених підп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 цього Кодексу.
Пунктом 299.11 ст. 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
У п. 86.2 ст. 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу. Абзац перший п. 86.7 ст. 86 ПК України встановлює, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 цього Кодексу.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Тож, аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.
При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких, платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.02.2019 у справі № 826/7216/17 та від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача було проведено камеральну перевірку позивача щодо набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи.
У ході перевірки встановлено порушення умов перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, а саме: наявність станом на 01.01.2025 року по СФГ «Повернення» в інтегрованій картці платника по земельному податку з юридичних осіб за кодом класифікації доходів бюджету 18010500 боргу в сумі 103,08 грн.
У свою чергу, згідно з нормами абз. 3 п. 299.10 ст. 299 розділу XIV ПК України реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 299 ПК України.
Так, у п.299.10 ст.299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, зокрема, у випадках, визначених пп. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Водночас, Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій, є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Тобто, контролюючим органом повинна бути: 1) проведена документальна перевірка платника податків; 2) у випадку наявності підстав, прийняття рішення про анулювання реєстрації, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 816/543/17, від 16.04.2018 у справі № 808/657/16, від 08.05.2018 у справі № 816/1088/17, від 19.04.2019 у справі № 822/2037/18, від 05.10.2021 у справі № 815/1764/16.
Втім, за даних обставин, відповідачем була проведена перевірка правомірності перебування позивача на спрощеній системі оподаткування та за її результатами складено акт камеральної перевірки від 21.03.2025 № 12768/13-01-04-10/19327889.
Таким чином, всупереч вимогам п. 299.11 ст. 299 ПК України документальну перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було.
Крім того, на переконання суду, відповідач порушив приписи ст. 86 ПК України, не надавши позивачу можливості подати свої заперечення до акта та/або додаткові документи на доказ належного виконання податкового зобов'язання, одразу прийнявши рішення на основі такого акту.
Протилежного суду не доведено та не спростовано доводів позовної заяви в цій частині.
Відтак, Головне управління ДПС у Львівській області порушило процедуру прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача, оскільки ним було порушено умови і порядок прийняття оскаржуваного рішення про анулювання позивачу свідоцтва платника єдиного податку.
Крім того, судом встановлено, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, позивач подав уточнюючу декларацію, якою усунув помилки щодо податкового зобов'язання, внаслідок чого податковий борг став відсутній.
Враховуючи вищенаведене, оскаржуване рішення прийнято протиправно та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги по суті спірних правовідносин є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час розгляду спору в суді та підлягають частковому задоволенню.
Відповідачем під час розгляду даного спору в суді, не було надано доказів та обґрунтувань доводам, покладеним в основу позовних вимог, які досліджені судом та прийняті, як обґрунтовані в частині позовних вимог.
Таким чином, суд визнає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи висновки суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати на оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Представником позивача заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 11 385 грн.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Греца та Партнери» укладено Договір про надання правової допомоги №б/н від 20.03.2025 року.
Згідно з пунктом 1.1, цього договору Виконавець зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової (правничої) допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним Договором, а Клієнт зобов'язується прийняти (отримати) та оплатити надання правової (правничої) допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного Договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору, за послуги згідно з цим Договором Клієнт сплачує Виконавцю гонорар в наступних розмірах:
1800 грн. за одну годину роботи старшого партнера Об'єднання;
1500 грн. за одну годину роботи партнера Об'єднання;
1200 грн. за одну годину роботи адвоката Об'єднання;
1000 грн. за одну годину роботи помічника адвоката Об'єднання.
Згідно з п. 5.3. Договору надані послуги оформляються актами виконаних робіт, що готуються Виконавцем або щомісячно протягом дії цього договору, або по факту виконання конкретного замовлення (послуги) чи участі в конкретній судовій справі.
Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з Акту виконаних робіт №05366 від 17.06.2025 року адвокатом виконані наступні роботи:
- підготовка позовної заяви - 6,5 год., 9750 грн. (1500 грн. х 6,5 год.);
- подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд» - 0,34 год., 510 грн. (1500 грн. х 0,34 год.);
Загальна вартість правничої допомоги становить 10 260,00 грн.
Як вбачається з Акту виконаних робіт №05412 від 07.07.2025 року адвокатом виконані наступні роботи:
- підготовка заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи № 380/9984,75 в суді першої інстанції - 0,75 год. 1125 грн.
Загальна вартість правничої допомоги становить 1125,00 грн.
Згідно квитанції до платіжної інструкції № 1156 від 18 червня 2025 року позивач оплатив гонорар адвоката в сумі 10260,00 грн.
Згідно квитанції до платіжної інструкції №1192 від 07 липня 2025 р. позивач оплатив гонорар адвоката в сумі 1125,00 грн.
Отже, витрати позивача в розмірі 11385,00 грн. на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та повністю доводяться належними і допустимим доказами.
Виходячи із зазначеного, сторони домовилися, що винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту в даній справі здійснюється за плату відповідно до домовленості, і до сплати підлягає гонорар в сумі 11385,00 грн.
Водночас обов'язок доведення неспівмірності таких витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на Головне управління ДПС у Львівській області.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов'язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
Відповідач у відзиві на позов зазначає, що витрати є неспівмірними, не підтверджені письмовими доказами, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
З огляду на викладене, керуючись принципом співмірності витрат на правничу допомогу та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у співмірності до наданих послуг, на переконання суду, становить 3000 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов Сільського (фермерського) господарства «Повернення» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 21.03.2025 № 369/13-01-04-10/19327889 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи СФГ «Повернення».
Зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити реєстрацію Сільського (фермерського) господарства «Повернення» платником єдиного податку з 21.03.2025 шляхом включення до Реєстру платників єдиного податку.
Стягнути на користь Сільського (фермерського) господарства «Повернення» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Сільського (фермерського) господарства «Повернення» 3000 грн., понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
Позивач - Сільське (фермерське) господарство «Повернення» (82440, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Ярушичі, ЄДРПОУ 19327889).
Відповідач - Головне управління ДПС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ: 43968090).
СуддяКухар Наталія Андріївна