Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 серпня 2025 року Справа№200/4180/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить суд:
- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №056550006667 від 23.05.2025 про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №2) визнати незаконним та скасувати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №2) від 16.05.2025 із зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком №2 періодів роботи з 07.07.1987 по 04.05.1988 та з 25.09.1990 по 19.06.2000 на посаді «оператора скло формуючої машини» в Костянтинівському заводі Скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників» а також періоду навчання з 01.09.1985 по 24.06.1987 в ФЗУ Заводу Скловиробів м. Костянтинівка та періоду служби в армії з 13.06.1988 по 27.06.1990.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №2), за результатом розгляду якої рішенням №056550006667 від 23.05.2025 відмовлено у призначенні пенсії. Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.06.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що за результатами розгляду наданих заявником документів встановлено, що страховий стаж становить 30 років 05 місяців 11 днів. Пільговий стаж становить 2 роки 5 місяців 11 днів. За результатами розгляду документів, наданих до заяви, а саме, згідно із записами трудової книжки заявника не вбачається робота на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058. Пільговий стаж роботи за Списком № 2 на підприємстві ОП «Костянтинівський завод скловиробів імені 13-ти розстріляних робітників»: з 01.01.1998 по 15.12.1999, з 01.01.2000 по 19.06.2000, зараховано згідно відомостей спецстажу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Довідка пільгового характеру за формою додатка 5 до постанови КМУ № 637 не надавалась.
Від третьої особи надійшли пояснення по справі, за змістом яких представник Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області просив відмовити в задоволенні позову.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_2 .
16.05.2025 позивач звернувся до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказана заява розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №056550006667 від 23.05.2025 відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії за віком за Списком №2. В рішенні зазначено:
Вік позивача на дату звернення становить 55 років 02 місяці 09 днів.
Страховий стаж на дату звернення становить 30 років 05 місяців 11 днів, у тому числі пільговий стаж за Списком № 2 - 02 роки 05 місяців 04 дні.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу зараховано всі періоди.
Обчислення пільгового стажу роботи за 1998 - 2000 проведено згідно відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вирішено: на підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовити у призначенні пенсії за віком.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України, передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV(надалі - Закон №1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Згідно із ст. 24 Закону України №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону № 2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» трудова книжка є основним документом, що підтверджує загальний стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України та пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Тобто, відповідно до наведених приписів законодавства, обов'язок щодо підтвердження трудового стажу на підставі відповідних довідок, покладається на особу, яка звертається із заявою про призначення пенсії, у разу відсутності у неї (особи) трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи.
Пунктом 10 Порядку застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).
При цьому, пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 (далі - Порядок № 18-1).
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №056550006667 від 23.05.2025 відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії за віком за Списком №2.
Спірне рішення не містить періодів, які не зараховані до страхового та пільгового стажу позивача.
З наданого витягу форми РС-право вбачається, що до пільгового стажу позивача не зараховано, зокрема: періоди роботи з 07.07.1987 по 04.05.1988, з 25.09.1990 по 31.12.1997, з 16.12.1999 по 31.12.1999; період навчання з 01.09.1985 по 24.06.1987; період служби в армії з 08.07.1988 по 27.06.1990.
Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 :
з 01.09.1985 по 24.06.1987 позивач навчався в школі в ФЗУ заводу Скловиробів (записи №№1-2);
з 07.07.1987 по 04.05.1988 позивач працював оператором склоформувальних машин (записи №№3-5);
з 12.06.1988 по 27.06.1990 позивач проходив службу в армії (запис №6);
з 25.09.1990 по 19.06.2000 позивач працював оператором склоформувальних машин (записи №№7-10).
Суд зазначає, законодавством визначено, що тільки у випадку відсутності необхідних записів в трудовій книжці, заявнику необхідно вчиняти дії щодо додаткового підтвердження пільгового стажу.
Судом враховано, що позивачем до матеріалів справи долучено лист Архівного відділу Костянтинівської міської ради від 12.12.2024 №05-01-31/211 у відповідь на заяву щодо надання архівної довідки про стаж за період роботи у Костянтинівському заводі скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників (з 1994 року - ОП «Костянтинівський завод скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників») з 07.07.1987 до 19.06.2000 повідомлено, що згідно нормативних документів, у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, проведенням активних бойових дій та загостренням ситуації на території Донецької області, архівні фонди ліквідованих підприємств - документи з кадрових питань (особового складу) евакуйовані та перебувають на збереженні у безпечному місці. Робота щодо підготовки довідок соціально - правового характеру здійснюється в особливих умовах з періодичними виїздами за місцем евакуації документів. Після відпрацювання документів вищезазначеного підприємства, архівна довідка буде надана.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків 1 та 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Слід підсумувати, що під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи.
До 01.01.1992 були чинними Список №1 та Список №2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, після - списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.
Так, професія «оператор склоформувальних машин» віднесена до Списку №2 Розділ XIX «Скляне та фарфоро-фаянсове виробництво», підрозділ 9 Постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956; віднесена до Списку №2 відповідно до підрозділу 1 розділу XVIII «Скляне виробництво, виробництво крамічних, фарфорових та фаянсових виробів» Постанови Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 (код посади 2190100а-16049); віднесена до Списку №2 відповідно до підрозділу 1а розділу XVIII «Скляне виробництво, виробництво крамічних, фарфорових та фаянсових виробів» Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (код посади 2190100а-16049).
Також після 1992 року ця професія атестована на Орендному підприємстві «Костянтинівський завод Скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників» за Списком №2 відповідно до наказу про атестацію робочих місць №304-к від 08.06.1994, код 2190100а-16049 та наказу про атестацію робочих місць №582-к від 25.11.1999, код 2190100а-16049.
Суд наголошує, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеною в постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 провадження К/9901/2399/17.
Суд вважає за необхідне зазначити, що записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року №58.
Суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки позивача щодо спірних періодів його роботи містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах, також містять повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, оскільки зазначеними записами чітко визначено, що у спірні періоди позивач виконував роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, занятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Суд зазначає, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі № 275/615/17 (К/9901/768/17).
Отже, враховуючи викладене, зазначена посада, на якій працював позивач у спірні періоди роботи, віднесена до Списку №2 та встановлені у цій справі обставини свідчать, що спеціальний трудовий стаж позивача у спірні періоди підтверджується насамперед записами в його трудовій книжці.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 виклав висновок, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутністю трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Суд вважає за необхідне зазначити про те, що Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 №638/18467/15-а акцентував увагу, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Однак, під час судового розгляду, судом не встановлено, що відповідачем були здійснені дії, спрямовані на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити трудовий стаж позивача.
Враховуючи зазначене, періоди роботи позивача з 07.07.1987 по 04.05.1988, з 25.09.1990 по 31.12.1997, з 16.12.1999 по 31.12.1999 підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком 2.
Позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу за Списком 2 позивача періодів роботи з 01.01.1998 по 15.12.1999 та з 01.01.2000 по 19.06.2000 задоволенню не підлягають, оскільки з розрахунку стажу вбачається, що вказані періоди вже зараховані відповідачем до пільгового стажу за Списком 2.
Щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу за списком №2 періоду навчання позивача з 01.09.1985 по 24.06.1987 в школі в ФЗУ заводу Скловиробів.
В трудовій книжці серії НОМЕР_3 міститься записи №№1,2 про те, що у період з 01.09.1985 по 24.06.1987 позивач навчався в школі в ФЗУ заводу Скловиробів (підстава: атестат №21972).
Відповідно до атестату №21972, виданого 25.06.1987, позивач закінчив школу ФЗУ заводу скловиробів м.Костянтинівка Донецької області зі строком навчання два роки за спеціальністю машиніст склоформувальних машин, та рішенням екзаменаційної комісії йому було присвоєно кваліфікацію: машиніст склоформувальних машин 4 розряду.
Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України Про професійну (професійно-технічну) освіту від 10.02.1998 № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Статус навчального закладу слід визначати з огляду на законодавство, що діяло на час навчання особи.
На момент навчання ОСОБА_1 правовідносини у сфері освіти регулювалися Законом Української Радянської Соціалістичної Республіки Про народну освіту від 28.06.1974 № 2778-VIII.
Згідно із ст. 42 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки Про народну освіту професійно-технічні навчальні заклади є основною школою професійно-технічної освіти молоді і формування гідного поповнення робітничого класу. До професійно-технічних навчальних закладів (училищ, професійних шкіл) приймаються громадяни СРСР, які закінчили восьмирічну або середню загальноосвітню школу.
Особам, які закінчили професійно-технічні навчальні заклади, присвоюється відповідна кваліфікація (розряд, клас, категорія) з професії і видається атестат встановленого зразка, а тим, хто добився особливих успіхів у навчанні при зразковій поведінці, - атестат з відзнакою. Особам, які закінчили середні професійно-технічні училища, видається диплом про присвоєння кваліфікації з професії і здобуття середньої освіти, а тим, хто особливо відзначився, - диплом з відзнакою (стаття 48 Закону № 2778-VIII).
З наведених норм законодавства суд дійшов висновку, що враховуючи зарахування позивача на роботу за набутою професією машиніст склоформувальних машин 4 розряду 07.07.1987, відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу за списком №2 позивача час його навчання у школі ФЗУ заводу скловиробів м.Костянтинівка Донецької області з 01.09.1985 по 24.06.1987.
Щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача за списком №2 періоду строкової військової служби з 12.06.1988 по 27.06.1990, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про загальний військовий обов'язок і військову службу від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фактом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України Про пенсійне забезпечення або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
В період з 12.06.1988 по 27.06.1990 (проходження позивачем військової служби) діяло "Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій", затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 (надалі - Положення №590).
Пунктом "к" частини 1 пункту 109 вказаного вище Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.
При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти "а" та "б" пункту 16), та пенсії у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "к" та "л", дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.
Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 (записи №№5,6), останнього 04.04.1988 звільнено за ст.36 КЗпП УРСР у зв'язку з призовом до армії (наказ №192к від 11.04.1988) та позивач проходив військову службу у період з 12.06.1988 по 27.06.1990.
Згідно з витягом форми РС-право до пільгового стажу позивача не зараховано, зокрема, період служби в армії з 08.07.1988 по 27.06.1990.
Разом з тим, як встановлено осудом вище в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 наявний запис №6 про проходження позивачем військової служб у період з 12.06.1988 по 27.06.1990.
Дата початку військової служби позивача співпадає з датою видачі військового квитка НОМЕР_4 .
Безпосередньо, після періоду військової служби позивач 25.09.1990 прийнятий машиністом склоформувальних машин на Костянтинівський завод скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників (наказ №929 к від 24.09.1990).
Строк військової служби позивача в Збройних Силах СРСР дорівнюється за вибором позивача до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду, у зв'язку з чим відповідач діяв неправомірно не зарахувавши період військової служби позивача з 12.06.1988 по 27.06.1990 до пільгового стажу позивача за списком №2.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №056550006667 від 23.05.2025 є таким, що прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, та непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення, а тому таке визнається судом протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
З метою належного захисту порушених прав позивача, керуючись положеннями частини 2 статті 9 КАС України, суд приходить до висновку, що належним способом відновлення прав позивача буде зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 07.07.1987 по 04.05.1988, з 25.09.1990 по 31.12.1997, з 16.12.1999 по 31.12.1999 на посаді «оператора склоформувальної машини» в Костянтинівському заводі Скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників», періоду навчання у школі ФЗУ заводу скловиробів м.Костянтинівка Донецької області з 01.09.1985 по 24.06.1987 та періоду служби в армії з 12.06.1988 по 27.06.1990, а також повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 16.05.2025, з урахуванням висновків суду.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №056550006667 від 23.05.2025 про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №2).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 07.07.1987 по 04.05.1988, з 25.09.1990 по 31.12.1997, з 16.12.1999 по 31.12.1999 на посаді «оператора склоформувальної машини» в Костянтинівському заводі Скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників», період навчання у школі ФЗУ заводу скловиробів м.Костянтинівка Донецької області з 01.09.1985 по 24.06.1987 та період служби в армії з 12.06.1988 по 27.06.1990, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 16.05.2025, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Повне судове рішення складено 21.08.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Т.В.Загацька