Справа № 545/2273/24 Номер провадження 22-з/814/203/25 Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
20 серпня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Обідіної О.І., Панченко О.О., при секретарі судового засідання Буйновій О.П.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника Кириченко Ольги Миколаївни, яка діє інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Постановою Полтавського апеляційного суду від 30 липня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 березня 2025 року було задоволено.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 березня 2025 року було скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" заборгованість за заявою-анкетою про надання банківських послуг №2022923946_CARD від 23.02.2019 року у розмірі 60830,04 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 7570 грн.
08.08.2025 року за допомогою системи «Електронний суд» було сформовано заяву представника Кириченко Ольги Миколаївни, яка діє в інтересах ТзОВ «Брайт Інвест» про ухвалення додаткового рішення, щодо розподілу витрат на правову допомогу у розмірі 17500 грн. та надала відповідні докази.
Представником відповідача подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому останній прохав у задоволені заяви відмовити.
Перевіривши наведені в заяві доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходе на наступного висновку.
Згідно положень частин 1, 4 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Пунктами 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом з тим, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України). При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовані частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Разом із тим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі КГС від 03.10.2019 р у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28.05.2021 р у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02.12.2020 р у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 р у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 р у справі № 753/1203/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У позовній заяві та апеляційній скарзі позивачем було зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
В заяві про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу розрахунок складається таким чином: ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документа Клієнтом, аналіз наданих документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспективи справи (3 год.) - 4500,00 грн.; складання позовної заяви у тому числі формування пакету документів для подання позовної заяви з додатками для суду - 4 000,00 грн; складання відповіді на відзив на позовну заяву у першій інстанції, у тому числі формування пакету документів для подання апеляційної скарги з додатками для суду - 4000,00 грн; складання апеляційної скарги на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 березня 2025 року у цивільній справі 545/2273/24, у тому числі формування пакету документів для подання апеляційної скарги з додатками для суду - 5 000,00 грн; складання відповіді на відзив на апеляційну скаргу в апеляційній інстанції, у тому числі формування пакету документів для подання апеляційної скарги з додатками для суду - 5000,00 грн
Враховуючи положення статті 141 ЦПК України, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу та складність даної справи, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи та обсяг фактично витраченого часу за надані послуги при підготовці відзиву на апеляційну скаргу та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційний суд дійшов до висновку, що заявлені представником позивача витрати у розмірі 17500,00 грн. не відповідають критерію розумності, не зовсім є співрозмірними із складністю виконаної роботи, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, матиме надмірний характер. Колегія суддів вважає, що слід стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000грн.
З огляду на зазначене у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви представника Кириченко Ольги Миколаївни, яка діє інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" про ухвалення додаткового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд,-
Заяву представника ОСОБА_2 , яка діє інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" судові витрати на правничу допомогу понесенні під час розгляду справи в розмірі 5000 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 20 серпня 2025 року.
Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: __________________ О.І. Обідіна _________________ О.О. Панченко