Справа № 752/19298/25
Провадження №1-кс/752/6908/25
про арешт майна
18.08.2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, внесене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025100000000034 від 13.02.2025 року, -
прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 14 серпня 2025 року звернулась до суду з клопотанням про арешт майна, вилученого 13.08.2025 року за місцем проживання ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділом СУ ГУ НП в м. Києві проводится досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025100000000034 від 13.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив розглядати клопотання за його відсутності, підтримав вимоги клопотання, просив його задовольнити.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.
13 серпня 2025 року на підставі ухвали слідчого суді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від 12.08.2025 за місцем проживання начальника відділу організації та проведення закупівель КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція»» (код ЄДРПОУ 37932233) ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 було проведено обшук в ході якого було вилучено мобільний телефон «Redmi», модель М2006С3LG, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , а також було скопійовано на флеш носій «Kingston» 32Gb DTSE9 з комп'ютеру марки Самсунг документи, які стосуються ОСОБА_4 відповідно до займаної посади в Київбудреконструкція та листування з електронної пошти.
Постановою від 13.08.2025 року слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 вилучені речі та майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
На переконання суду в даному випадку прокурор дотримався вказаних вимог закону, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Звертаючись з клопотанням про арешт вилученого майна, прокурор зазначив, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів.
Так відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов'язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.
Доводи клопотання та додані до нього матеріали, на думку суду, містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що речі та майно, вилучене 13.08.2025 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відтак можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170 - 173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання, внесене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025100000000034 від 13.02.2025 року - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 13.08.2025 року вилучене в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема
- мобільний телефон «Redmi», модель М2006С3LG, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 та флеш носій «Kingston» 32Gb DTSE9 з інформацією, яку було скопійовано з належного їй комп'ютеру.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя