Справа № 749/1122/25
Номер провадження 2-а/749/16/25
21 серпня 2025 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Чигвінцева М.С.
за участю секретаря Михалевич М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сновськ адміністративну справу №749/1122/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5231748 від 15.07.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та адміністративну закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 15.07.2025 постановою інспектора Корюківського ВП №2 (м. Сновськ) РВП ГУНП в в Чернігівській області Трутня В.Я. позивача притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн, а саме за те, що керував автомобілем на задні габарити якого нанесене покриття чорного кольору, що зменшує прозорість чи світло пропускання. Позивач вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам законодавства, складена з порушеннями та не відповідає дійсним обставинам, а тому просить її скасувати, закривши провадження у справі.
05.08.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що постанова щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення ґрунтуються на нормах діючого законодавства та скасуванню не підлягає. Вказує, що транспортний засіб, під керуванням позивача, було зупинено працівниками поліції на підставі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Поліцейські чітко пояснили причини і візуально вказали на фактичні порушення позивачем правил дорожнього руху України, хоча відповідно до відео, позивач, з метою уникнення відповідальності, в порушення вимог п.1.9 ПДР України не мав бажання розуміти суть правопорушення, так його дії були направлені на конфлікт з поліцейськими
Приймаючи постанову і кваліфікуючи порушення, вчинене позивачем, інспектор патрульної поліції вказав на пункт "ґ" п.31.4.3 Правил дорожнього руху, а саме, на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світло-пропускання. Конструкція і технічний стан транспортних засобів, які експлуатуються повинні відповідати вимогам додатку до Постанови Кабінету Міністрів України № 1166 від 22.12.2010 року «Про єдині вимоги до конструкцій та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються». Відповідно до даних інтернет сайту “Coogle» конструкція Mercedes-Benz Vito 109 CDI не передбачає тонування габаритних вогнів. Тонування габаритів, як правило, є зовнішнім втручанням у конструкцію автомобіля і може вплинути на видимість та безпеку дорожнього руху, особливо в умовах поганої видимості. Тонування габаритів, хоча і може змінювати зовнішній вигляд автомобіля, може негативно впливати на їхню яскравість, що особливо важливо вночі або в умовах поганої видимості. Це може призвести до того, що інші учасники дорожнього руху не помітять габаритні вогні, що збільшує ризик виникнення аварій. Тонування габаритів може вважатися порушенням правил дорожнього руху та призвести до штрафів.
Зазначає, що позивачем до позову не надано докази своєї невинуватості. Вказані твердження позивача, на думку відповідача, спростовуються наданим відезаписом, яке долучене до п.7 оскаржуваної постанови. На підставі викладеного, у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог з безпідставністю вимог про стягнення витрат на правову допомогу, які жодними належними та допустимими доказами не підтверджено, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивача у судове засідання надав заяву, в якій просив справу розглянути без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведеним конституційним положенням кореспондує частина 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».
Пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (із змінами та доповненнями).
В силу вимог п.1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Як вбачається з оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5231748 від 15.07.2025, 15.07.2025 року о 19:45 год. в м. Сновськ, вул. Франка, 16, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz Vito 109 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , в якого на залні габарити ліхтарі (світлові прилади) нанесено покриття чорного кольору, що зменшує прозорість чи світопропускання, чим порушив п.п. 31.4.3ґ, п. 31.4.3 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Частиною 1 статті 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу.
Згідно з п.п. 31.4.3 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом норм ч. 1, ч. 2 ст. 7, ст. 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання принципу законності. Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
З оспорюваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не вбачається складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 12 КУпАП, за викладених у постанові обставин, на думку суду, є недоведеним та не тягне за собою відповідальність за визначеною частиною статті КУпАП.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).
Вимогами ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд приходить до висновку, що постанова серії ЕНА №5231748 від 15.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закриттю, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
За змістомч.1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській областісплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 6, 10, 14, 132, 134, 139, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5231748 від 15.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 40108651, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 74) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Чигвінцев