Справа № 751/6501/25
Провадження №3/751/2327/25
15 серпня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Маслюк Н.В.
секретаря судового засідання Стрижак В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючу начальником відділу ФОП ОСОБА_2 ,-
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 458237 від 16.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 ухилилася від покладених на неї обов'язків згідно ст. 150 Сімейного кодексу України, щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 14.07.2025 о 18.32 год за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу забрав під-систему громадянки ОСОБА_4 , чим вчинила правопорушення передбачене ч.2 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала заяву про розгляд справи без її участі, одночасно зазначила, що вину не визнає, тому що піклується про сина і займається його вихованням. Після цього випадку з дитиною проведена бесіда, він пообіцяв такого більше не повторювати.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 184 КУпАП настає за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 184 КУпАП, а саме: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію та обставини правопорушення, а доказами у справі є, зокрема, пояснення особи, що притягується до відповідальності, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Оскільки протокол про адміністративне правопорушення є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у ньому повинна викладатись суть правопорушення, поставлена особі у вину, яка повинна відповідати диспозиції відповідної статті (частини статті) КУпАП.
Однак, всупереч вимогам ст.ст. 256, 184 КУпАП у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, в чому конкретно полягає з її боку ухилення від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків, що прямо суперечить принципу правової визначеності.
Так, ухиленням від виконання батьківських обов'язків вважається не будь-яка дія, невиконанням батьківських обов'язків вважаються конкретні дії, передбачені чинним законодавством, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Визначений ст.150 СК України перелік обов'язків батьків щодо виховання та утримання дитини є вичерпним.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків що стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей; незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей полягає у бездіяльності, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно і у неповному обсязі. Таке ухилення може бути у формі бездіяльності, пов'язаної із незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей.
Натомість, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини містять лише формальне посилання на порушення, допущені ОСОБА_1 без конкретизації від яких саме передбачених Законом обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання свого сина вона ухилилася.
Суд вважає, що вказана у протоколі подія сама по собі не утворює об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП. Більше того, матеріали справи не містять жодних доказів того, що вчинення малолітнім правопорушення є наслідком ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення виховання дитини (довідок органу опіки та піклування щодо неналежного виконання батьківських обов'язків, характеристик тощо).
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.62 Конституції України зазначено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частини третьої цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
З урахуванням викладеного, за вказаних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, не доведено, тому провадження по справі підлягає закриттю за відсутності в її діях складу правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.
Керуючись ст.ст. 1, 9, ч.2 ст. 184, 245, 247, 256, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.
Суддя: Н.В. Маслюк