Справа № 296/9009/25
2/296/3373/25
про передачу справи на розгляд іншого суду
"20" серпня 2025 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Адамович О.Й. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Житомиробленерго", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: фізична особа підприємець ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування рішення,-
До Корольовського районного суду м.Житомира звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про визнання недійсним та скасування рішення.
Згідно заявлених вимог позивача просить визнати незаконним та скасувати рішення комісії Новоград-Волинського РЕМ Акціонерного товариства "Житомиробленерго" з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) про нарахування обсягу та вартості не облікованої електроенергії в розмірі 3 701062,15 гривень, яке оформлене протоколом №22 від 23.05.2022 року; стягнути з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду вказаної справи головуючим суддею визначено Адамовича О.Й.
При вирішені питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що даний позов не підсудний Корольовському районному суду м. Житомира.
Питання визначення підсудності врегульовано параграфом 3 глави 2 ЦПК України.
Частиною 2 статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Разом з тим, у статті 30 ЦПК України закріплені правила визначення виключної підсудності.
Частина 1 статті 30 ЦПК України передбачає, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Суд звертає увагу, що виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування процесуальних норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27,28 Цивільного процесуального кодексу України.
Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 р. у справі №638/1988/17 сформував правовий висновок про те, що "послуги з утримання майна надаються за місцем знаходження нерухомого майна. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності".
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 р. у справі №910/10647/18 зазначено: "виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном".
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.02.2021 року у справі №911/2390/18 сформулювала правовий висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. До спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом(стаття 125 Конституції України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Предметом позову у цій справі є оскарження нарахування споживачу ОСОБА_2 необлікованої електричної енергії під час користування об'єктом нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто спір пов'язано з утриманням нерухомого майна, яке знаходиться на території Пулинського району Житомирської області.
Крім того, згідно викладених в позовній заяві обставин на вказане нерухоме майно, яке за твердженням позивача є спільною сумісною власність його та колишньої дружини ОСОБА_2 , Господарським судом Житомирської області накладено арешт з метою забезпечення позову Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до фізична особа - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 6150307,36грн., яка виникла на підставі рішення комісії Новоград-Волинського РЕМ Акціонерного товариства "Житомиробленерго" з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) про нарахування обсягу та вартості не облікованої електроенергії, яке оформлене протоколом №22 від 23.05.2022 року.
Таким чином беручи до уваги обставини справи та предмет позову, а також враховуючи зазначені вище правові позиції Верховного Суду, слід дійти висновку, що розгляд зазначеного спору має здійснюватися судом з обов'язковим дотриманням правил виключної підсудності.
Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-IХ у Житомирській області утворено Житомирський район (з адміністративним центром у місті Житомир) у складі територій Андрушківської сільської, Березівської сільської, Брусилівської селищної, Високівської сільської, Вишевицької сільської, Вільшанської сільської, Волицької сільської, Глибочицької сільської, Городоцької селищної, Житомирської міської, Квітневої сільської, Корнинської селищної, Коростишівської міської, Курненської сільської, Любарської селищної, Миропільської селищної, Новоборівської селищної, Новогуйвинської селищної, Оліївської сільської, Попільнянської селищної, Потіївської сільської, Пулинської селищної, Радомишльської міської, Романівської селищної, Станишівської сільської, Старосілецької сільської, Тетерівської сільської, Харитонівської сільської, Хорошівської селищної, Черняхівської селищної, Чуднівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Цією ж постановою у Житомирській області ліквідовано: Андрушівський, Баранівський, Бердичівський, Брусилівський, Ємільчинський, Житомирський, Коростенський, Коростишівський, Лугинський, Любарський, Малинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький, Олевський, Попільнянський, Пулинський, Радомишльський, Романівський, Ружинський, Хорошівський, Черняхівський, Чуднівський райони.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, ст.17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Суди утворюються, реорганізуються і ліквідуються законом.
Разом із тим, згідно із Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів", щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів» від 3 листопада 2020 року, № 950-IX, який набрав чинності 10 грудня 2020 року, Розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено пунктом 3-1 такого змісту: «До набрання чинності законом України, щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року№807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року».
Згідно листа Ради суддів України від 22.07.2020 року №9рс-466/20-вих, адресованому головам місцевих та апеляційних загальних судів, зазначено, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Оскільки нерухоме майно знаходиться за адресою Житомирська область, Пулинський район, с.Улашанівка, яке розташовано на території Курненської сільської територіальної громади, тобто на території Пулинського району Житомирської області до його ліквідації постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів», указана справа належить до територіальної підсудності Пулинського районного суду Житомирської області, та не підсудна Корольовському районному суду м. Житомира.
Розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права на розгляд справи суд, встановлений законом та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно з п.1 ч.1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на те, що спір стосується прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном, яке знаходиться на території Пулинського району Житомирської області, суд дійшов висновку, що з урахуванням правил виключної підсудності вказана справа підлягає переданню на розгляд до Пулинського районного суду Житомирської області за підсудністю.
Керуючись статтями 27,30,32,260,261,353 ЦПК України, суддя, -
Справу з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Житомиробленерго", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: фізична особа підприємець ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування рішення передати на розгляд до Пулинського районного суду Житомирської області.
Копію ухвали направити позивачу для відома.
Передачу справи за підсудністю здійснити на підставі цієї ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. Й. Адамович