Справа № 522/14262/24
Провадження №2/523/3/25
"28" липня 2025 р. суддя Пересипського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянув позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу,
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Ярема Х. С. від 09 грудня 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу передано на розгляд за територіальною юрисдикцією до Суворовського районного суду м. Одеси.
Справу отримано судом 23 грудня 2024 року та передано головуючому-судді Сувертак І. В. 24 грудня 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Згідно матеріалів справи. сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів позовної заяви вбачається, що сторони мають зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованій території України та можуть бути внутрішньо переміщеними особами і мати місце проживання на підконтрольній Україні території.
Ухвалою суду від 24 грудня 2024 року зобов'язано Міністерство соціальної політики України надати суду не пізніше п'яти днів з дня отримання ухвали суду інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщеної особи, інформацію щодо позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження.
Відповідь на ухвалу суду щодо позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надійшла на адресу суду 24 січня 2025 року.
Станом на 07 січня 2025 року інформація про особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в Єдиній інформаційній базі про внутрішньо переміщених осіб відсутня.
Відповідь на ухвалу суду щодо відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження, надійшла на адресу суду лише 04 червня 2025 року.
Станом на 27 травня 2025 року інформація про особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в Єдиній інформаційній базі про внутрішньо переміщених осіб відсутня.
Таким чином, згідно відомостей Єдиної інформаційної бази про внутрішньо переміщених осіб сторони по справі не є переміщеними особами.
Крім того, судом виконано запити щодо наявності речових прав на нерухоме майно сторін по справі.
Згідно відповідей на запити №1216894 та №1216869 - за наданими параметрами інформацію не знайдено.
Таким чином, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформації щодо належності сторонам нерухомого майна не встановлено, майна не виявлено.
Головуючий суддя Сувертак І. В. перебувала у черговій щорічній відпустці до 13 липня 2025 року включно.
Також судом 28 липня 2025 року виконано запити щодо підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо сторін по справі.
Згідно відповідей на запити РНОКПП, ПІБ сторін відповідають інформації, яка наявна в ДРФО.
До матеріалів справи представником позивача - адвокатом Вуйка Віктором Анатолійовичем надано копію паспорта позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (а.с. 4-8), котру адвокатом посвідчено своїм підписом на вказано дату посвідчення.
Суд не приймає до уваги зазначений доказ виходячи з наступного.
Відповідно до ч.5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, оскільки паспорт Громадянина України серії НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчувати його копію повинна була саме позивачка.
Також, позивач зазначила, що у шлюбі у сторін народилась дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак копії свідоцтва про народження позивачем не надано.
Відповідно до ч.2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме позивачем не зазначено:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Таким чином матеріали справи не містять належних доказів, що підтверджують адресу реєстрації чи перебування сторін по справі, для визначення належності підсудності зазначеної цивільної справи.
Згідно частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ж з частиною 7 статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400 цс 19):
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.ч. 1-3 ст. 77 ЦПК України).
Враховуючий зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, у зв'язку з чим заявнику слід усунути недоліки заяви, які зазначені в ухвалі, а саме надати докази реєстрації відповідача по справі та/або звернутись з відповідними клопотаннями про витребування доказів. Також позивач повинен надати належним чином засвідчену копію паспорту (скановану копію у разі можливості до Електронного суду) та копію свідоцтва про народження доньки, для застосування судом ч.2 ст. 28 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 175, 176, 185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя