Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1696/25
Номер провадження: 2/511/822/25
20 серпня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Гринчак С. І.,
секретаря судового засідання - Полихи Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Короткий зміст позовної заяви.
У травні 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просили стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № 35625-08/2024 від 29.08.2024 року в загальному розмірі 15 165,00 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40грн. та витрати на професійну правничу допомогу 7000,00грн.
Свої вимоги Банк мотивував тим, що 29.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 35625-08/2024, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі у розмірі 4500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором.
23.12.2024 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК«Кредит-Капітал»» уклали Договір факторингу №23122024, згідно якого ТОВ «ФК«Кредит-Капітал»» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 35625-08/2024 від 29.08.2024 року.
Таким чином, ТОВ «ФК«Кредит Капітал» наділено правом грошової вимоги до Відповідача, а ТОВ «ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» втратив такі права.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором кредиту у нього виникла заборгованість, яка становить 15165,00грн., з яких: прострочена заборгованість за сумую кредиту становить -4500,00грн., заборгованість за відсотками -5265,00грн., заборгованість за неустойкою-5400,00грн.
Тому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 15 165,00 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40грн. та витрати на професійну правничу допомогу 7000,00грн.
Процесуальні дії.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 27.05.2025 року відкрито провадження по справі. Розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» заявлені позивачем докази (а.с.52)
19.06.2025 року від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані докази. ( а.с.60)
24.06.2025 року від відповідача надійшов відзив нам позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити у повному обсязі та надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. (а.с.65-69, 70-72)
27.06.2025 року через підсистему ІСІТС «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив. ( а.с78-82.)
Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення сповіщений належним чином, звернувся до суду з заявою, в якій просив розглянути справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечував. ( а.с.86)
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або слухання справи у його відсутність суду не надав.
Суд, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України проводить розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без фіксування судового процесу звукозаписувальною технікою.
Судом по справі встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 29.08.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №35625-08/2024, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі у розмірі 4500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 120 днів, дата надання кредиту-29.08.2024 року, наданий кредит Клієнт зобов'язаний погасити відповідно до графіку платежів, дата погашення кредиту-26.12.2024 року. ( п.1.2 Договору)
Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають і: кредитного договору.
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток.
Відповідно до п.п. 1.6 Кредитного договору, Кредит надається Клієнту в безготівкової формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5168-74хх-хххх-3856..
ОСОБА_1 29.08.2024 року, підписав заявку- анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІТС) (а.с.9зв.бік-10 )
Також, ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту (а.с.11-13)
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.
На підтвердження перерахування коштів за кредитним договором надано довідку, згідно укладеного договору на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022 року, згідно якої 29.08.2024 року о 10:45:12 на суму 4500,00 грн., перераховано ОСОБА_1 кошти на платіжну картку № НОМЕР_1 , транзакція в системі iPay.ua - 494151967, призначення платежу: зарахування 4500,-- грн. на карту НОМЕР_2 (а.с.30 зв.бік)
Також в матеріалах справи міститься довідка про ідентифікацію (а.с. 21)
Порядок обчислення (нарахування) процентів, пролангація, порядок повернення кредиту та сплата процентів, права та обов'язки сторін обумовлені в підписаному сторонами Кредитному договорі.
Згідно з п. 7.6, 7.7 підписанням цього Договору Клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, розміщених на Веб-сайті Товариства. Клієнт підтверджує, що до укладення цього Договору отримав від Товариства інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інформацію, яка вимагається відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
23.12.2024 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК«Кредит-Капітал»» уклали Договір факторингу №23122024, згідно якого ТОВ «ФК«Кредит-Капітал»» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 35625-08/2024 від 29.08.2024 року. ( а.с.24зв.бік-29)
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року, ТОВ «ФК«Кредит-Капітал»» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 15165,00грн., з яких: прострочена заборгованість за сумую кредиту становить -4500,00грн., заборгованість за відсотками -5265,00грн., заборгованість за неустойкою-5400,00грн.(а.с.29зв.бік)
23.12.2024 року ОСОБА_1 було направлено повідомлення про те, що 23.12.2024 року відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором № 23122024 від 23.12.2024 року до ТОВ «ФК«Кредит-Капітал»» та повідомлено про нові реквізити для погашення заборгованості.( а.с.24)
Неналежне виконання відповідачем договору призвело до його заборгованості перед фінансовою установою.
Дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідноположень статті 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок,а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень частини 1 статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно положень статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до положень статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України, визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч.1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 вищезазначеного Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 у справі №524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Суд, дослідивши надані по справі докази, давши оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог, прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» виконало свої обов'язки за Кредитним договором № 35625-08/2024 від 29.08.2024 року та надало відповідачу кредит в розмірі 45000,00 грн.
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача, на підставі до Договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року, враховуючи, що відповідач свої зобов'язання не виконав, позивач має підстави для захисту свого права в суді.
До ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відповідно до укладеного Договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року, перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 35625-08/2024 від 29.08.2024 року у розмірі 15165,00грн., з яких: прострочена заборгованість за сумую кредиту становить -4500,00грн., заборгованість за відсотками -5265,00грн., заборгованість за неустойкою-5400,00грн.
Відповідач у відзиві зазначив, що сума заборгованості за неустойкою в розмірі 5400,00грн. стягненню не підлягає.
При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача заборгованість за неустойкою у розмірі 5400,00 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Стороною позивача заявлено вимоги про стягнення заборгованості за неустойкою. При цьому договір позики між фінансовою установою та відповідачем укладено в серпні 2024 року.
Враховуючи, що з часу укладення договору і до цього часу на території України діє правовий режим воєнного стану, суд приходить до висновку, що відповідач звільняється від обов'язку сплати на користь позивача неустойки за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Щодо стягнення відсотків за Кредитним договором.
Відповідно до п. 1.1. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4500.00 гривень.
Згідно п 1.2.Договору, кредит надається загальним строком на 120 днів з 29.08.2024р. (дата надання кредиту). Наданий кредит Клієнт зобов'язаний погасити відповідно до графіку платежів. Дата погашення кредиту -26.12.2024 рік.
Пункт 1.4.1. Договору, Денна процентна ставка складає (4590,00/4500,00)/120*100%=1,00% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору.
Денна процентна ставка за цим Договором розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ ЗРК)/t *100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за кредитом (сума всіх нарахувань згідно Графіку платежів до цього Договору); ЗРК - загальний розмір кредиту (вказаний в п.1.1. Договору); t - строк кредитування у днях (вказаний в п.1.2 Договору).
Загальні витрати, орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом та орієнтовна загальна вартість кредиту станом на день його оформлення вказуються в Графіку платежів до цього Договору.
Цей тариф залишається незмінним протягом строку Договору. Наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних Клієнтом умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Товариство і Клієнт виконують свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
Данні значення можуть змінюватись в сторону зменшення за умови дострокового повного чи часткового погашення Кредиту, Зменшення загальних витрат та зміна загальної вартості кредиту за Договором, внаслідок дострокового повного чи часткового погашення, відбувається на користь Клієнта, та не залежить від волі Товариства і є обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальною обставиною), що породжує правові наслідки які пов'язуються з настанням цієї обставини, на умовах описаних в цьому Договорі, в такому випадку зменшення загальних витрат за користування Кредитом чи загальної вартості на користь Клієнта не потребує внесення змін до цього Договору, шляхом укладення додаткової угоди.
Пункт 1.4.2. Договору, Клієнт має право до 27.09.2024 року сплатити перший платіж, відповідно до Графіку платежу, з урахуванням знижки в розмірі 20,00%. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (прострочення сплати першого платежу) він зобов'язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі, відповідно до Графіку платежів.
Пункт 1.5. Договору, Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком N1 до цього Договору.
З умовами кредитного договору, зокрема, з розміром відсотків, які були визначені сторонами у кредитному договорі №35625-08/2024 від 29.08.2024 року ОСОБА_1 погодився шляхом накладення електронного підпису.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за кредитним договором №35625-08/2024 від 29.08.2024, з 29.08.2024 до 27.09.2024 відсотки нараховувались за денною процентною ставкою у розмірі 0,8%. З 28.09.2024 до 23.12.2024 - за денною процентною ставкою у розмірі 1%.
Розрахунок заборгованості, який міститься у матеріалах справи відповідає умовам кредитування, які встановлені в Кредитному договорі та в Законах України.
Отже, розмір відсотків за користування кредитними коштами та порядок їх нарахування узгоджено сторонами договору, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Крім того, відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
23.12.2024 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК«Кредит-Капітал»» уклали Договір факторингу №23122024, згідно якого ТОВ «ФК«Кредит-Капітал»» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 35625-08/2024 від 29.08.2024 року.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року, ТОВ «ФК«Кредит-Капітал»» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 15165,00грн., з яких: прострочена заборгованість за сумую кредиту становить -4500,00грн., заборгованість за відсотками -5265,00грн., заборгованість за неустойкою-5400,00грн.(а.с.
23.12.2024 року ОСОБА_1 було направлено повідомлення про те, що 23.12.2024 року відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором № 23122024 від 23.12.2024 року до ТОВ «ФК«Кредит-Капітал»» та повідомлено про нові реквізити для погашення заборгованості.
Крім того, 16.05.2025 року ОСОБА_1 було направлено Досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 35625- 08/2024 від 23.12.2024 року, де повідомлено відповідача, що: ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладено Договір факторингу №23122024 від 23.12.2024 року, згідно якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №35625-08/2024 від 29.08.2024 року.
Отже, ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 23122024 від 23.12.2024 року.
Крім того, відповідачем у відзиві зазначено, що інформаційне повідомлення, довідка про ідентифікацію не містить підписів.
Суд зазначає, що дане твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки Інформаційне повідомлення споживача та Довідка про ідентифікацію підписані електронними підписами. Відповідні документи, які долучені до матеріалів справи, підтверджують належне підписання.
Також, судом встановлено факт невиконання належним чином зобов'язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.
Враховуючи, що відповідач свої зобов'язання не виконав, позивач має підстави для захисту свого права в суді.
З огляду на те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором щодо повернення коштів та сплати відсотків, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за ними.
В іншій частині позову слід відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Щодо вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд доходить висновку.
Відповідно до ч.1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні. Зокрема, згідно платіжної інструкції № 9005 від 13.05.2025 року (а.с. 5) позивачем було сплачено 2422,40 гривень судового збору ( при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), який підлягає стягненню з відповідача.
Стосовно вимоги про стягнення 7000,00 грн. на правову допомогу, суд вважає що така вимога підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 N 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді, суд зазначає, що до матеріалів справи було долучено: копія Договору №0103 про надання правової (правничої) допомоги від 01.03.2024 року, замовлення до Договору про надання правової(правничої) допомоги № 0103 від 15.04.2025 року, детальний опис надання послуг за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 09.05.2025 року.
Згідно з п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
У постанові від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.
Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд звертає увагу, що дана справа є типовою та нескладною, а розгляд самої справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторони позивача, тому у суду виникають сумніви щодо часу витраченого представником на надання правової допомоги згідно вказаної вартості.
Суд враховує, що по даній категорії справ 6 годин 30 хвилин на підготовку до подачі справи до суду є значно завищеним та неспівмірним з наданими послугами.
На думку суду, такий розмір витрат часу адвоката не є достатньо обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Суд не вважає за необхідне в даній цивільній справі стягувати повною мірою витрати за надання усної консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.
Оцінюючи заявлений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді, дотримуючись принципу диспозитивності, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, обсяг наданої правової допомоги, зміст заперечень відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, а також з урахуванням складності справи, співмірності, доцільності та необхідності понесених позивачем витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.
Висновки суду.
Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності надавши їм належну правову оцінку суд дійшов висновку що з відповідача має бути стягнуто 9765,00 гривень за кредитним договором № 35625-08/2024 від 29.08.2024 року, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40гривеньта витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00гривень.
На підставі ст. 251, 252, 256, 258, 261, 512, 526, 533, 554, 559, 625, 651, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 273,354,355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького,1, корпус 28, НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») заборгованість за Кредитним договором № 35625-08/2024 від 29.08.2024 року в розмірі 9765,00грн., з яких: прострочена заборгованість за сумую кредиту становить -4500,00грн., заборгованість за відсотками -5265,00грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького,1, корпус 28, НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького,1, корпус 28, НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 3000,00грн.
В решті вимог відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини - протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 25 серпня 2025 року.
Суддя С. І. Гринчак