20.06.2025
Справа № 331/3339/25
Провадження № 2-о/331/337/2025
про залишення заяви без руху
20 червня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Яцун О.О., в стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі за заявоюОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , зацікавлені особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, як орган опіки та піклування, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна,
13 червня 2025 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Кари Ю.М., яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1223923 від 13 червня 2025 року, заінтересовані особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, як орган опіки та піклування, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна. У заяві заявник просить суд визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , недієздатним; встановити опіку над ОСОБА_3 і призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , опікуном над недієздатним ОСОБА_3 .
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею по вищезазначеній цивільній справі визначено суддю Яцун О.О., в провадження якої 13 червня 2025 року було передано дану цивільну справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 ЦПК України, заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності скористалася даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до інформації, яка міститься у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1482637 від 16.06.2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вказаними параметрами не знайдено.
Згідно інформації, яка міститься у відповіді з Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради № 06.4-06/02/15107 від 16.06.2025 року, що надійшла до суду 19.06.2025 року, місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , з 15.03.2001 року по теперішній час.
Отже, зареєстроване місце проживання особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною,відноситься до територіальної юрисдикції Олександріського районного суду міста Запоріжжя.
Разом з тим, зазначена заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1) частини 2, частини 4 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Згідно частини 1 статті 294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року роз'яснюється, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ЦПК України.
Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (ч. 3 ст. 296 ЦПК України).
Статтею 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
З цього законодавчо сформульованого поняття сім'ї випливає, що ознаками сім'ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства.
У пункті 6 рішення Конституційного Суду № 5-рп/99 від 03 червня 1999 року зазначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Статтею 2 Сімейного кодексу України, визначено, що Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому. Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.
Сімейний кодекс України та Цивільний кодекс України не визначають поняття близькі родичі та переліку таких осіб.
Згідно частини 1 статті 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
У подібних правовідносинах, які виникають між опікуном та підопічним, в тому числі який визнаний судом недієздатним, віднесено до близьких родичів лише батьків, дітей, братів, сестер, що вбачається з положень ч. 1 ст. 68 ЦК України, згідно якої опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички.
Конституційний Суд України у рішенні № 5рп/99 від 03 червня 1999 року у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України «Про міліцію» та частини шостої статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку» (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») вирішив, що близькими родичами є рідні брати, сестри, онуки, дід, баба, іншими родичами є неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші.
Із змісту заяви про визнання особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна вбачається, що особа, відносно якої ставиться питання про визнання її недієздатною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється батьком заінтересованої особи ОСОБА_4 , яка являється матір'ю заявника ОСОБА_1 .
Отже, ОСОБА_3 являється дідусем ОСОБА_1 .
При цьому, будь-яких доказів на підтвердження факту ведення спільного господарства, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, здійснення заходів на обстеження, догляд та лікування ОСОБА_3 , а також інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин, між останнім та ОСОБА_1 , до заяви додано не було.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування.
Так, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов'язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров'я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).
Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 17.06.1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров'я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.
Отже, заявником до заяви не додано висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою, а також доказів того, що він звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.
Враховуючи вищевикладене, необхідно надати суду висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою.
Згідно положень частини 3 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом ІV ЦПК України.
Крім того, слід зазначити, що подана заява також не відповідає вимогам, які містяться в пункті 8) частини 3 статті 175 ЦПК України, яким встановлено, що позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Так, заявником не додано до заяви копію свідоцтва про шлюб, який був укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , на підтвердження обставин, зазначених у заяві.
Також, в порушення норм частин 3 та 4 статті 177 ЦПК України, заявником до заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або ж документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
Однак, Законом України «Про судовий збір» не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання до суду заяви про встановлення опіки над недієздатною особою та призначення опікуна.
Отже, в порушення вищезазначеного, заявниками до заяви не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору за вимогами про встановлення опіки над недієздатною особою та призначення опікуна.
Разом з тим, суд роз'яснює, що за правилами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно положень п.п.4) п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою, встановлена ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць в розмірі, зокрема, з 01 січня - 3028,00 грн.
Отже, за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою встановлена ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
За правилами статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, при зверненні до суду з заявою про встановлення опіки над недієздатною особою та про призначення опікуна, заявник повинний сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України , справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Натомість, у заяві вказано зацікавлених осіб, що не передбачено діючим ЦПК України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦПК України, справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування
Між тим, в порушення вимог ч. 1 ст. 299 ЦПК України, заявник у поданій ним заяві зазначив ОСОБА_3 в якості зацікавленої особи, замість особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною.
Таким чином, зазначені вище обставини перешкоджають відкриттю провадження у цивільній справі.
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187, 318, 353 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , зацікавлені особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, як орган опіки та піклування, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна,залишити без руху.
Надати заявнику ОСОБА_1 строк п'ять днів з дня отримання заявником копії ухвали, для усунення недоліків заяви.
Копії ухвали надіслати заявнику і його представнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Яцун