Справа № 465/5199/24
Провадження № 2/344/2911/25
18 серпня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Домбровської Г.В.,
при секретарі с/з: Стефанюк Х.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі «Позивач») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 («Відповідач»), в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, суму заборгованості:
за Договором позики №74881461 в розмірі 28638,54 грн., з яких:
18 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
10638,54 грн. - сума заборгованості за відсотками;
за кредитним договором №05342-02/2022 в розмірі 5390,00 грн., з яких:
2000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
3390,00 грн. - сума заборгованості за відсотками
Позовні вимоги мотивувало тим, що Відповідачем ОСОБА_1 не виконано умов укладених з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» кредитних договорів в електронній формі, зокрема, не повернуто основну суму кредиту та не сплачено відсотки.
На підставі укладених договорів факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги до ОСОБА_1 , у зв'язку з чим Позивач звернувся до суду з даним цивільним позовом.
Представником Позивача подано заяву про розгляд справи у відсутності уповноваженого представника, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» направила на адресу суду відзив на позов, у якому просила врахувати, що вона готова до врегулювання спору шляхом оплати тіла кредиту за умови отримання офіційного договору або рахунку для оплати; у разі відсутності достатніх доказів з боку позивача - просила відмовити в задоволенні позову в частині нарахованих відсотків. Вважає нараховані відсотки незаконними та такими, що підлягають списанню.
Відповідачем на адресу суду подано заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення Позивача, викладені у відзиві доводи Відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
1) 12 лютого 2022 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 було укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №74881461. За цим Договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Підписанням цього Договору позики Відповідач підтвердила, що вона ознайомилася на сайті https://mycredit.ua/ru/dосuments-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п. 5.1 п. 5 Договору позики). А також погодилася, що до моменту підписання Договору позики вивчила цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/dосuments-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору їй зрозумілі (п.п. 5.3 п. 5 Договору позики).
Згідно п.2 Договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №74881461 від 12.02.2022 року сума позики становить 18 000,00 грн., строк позики 30 днів (дата повернення позики 14.03.2022 року), процентна ставка (базова)/день 1,99 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день 2,7 %. Орієнтовна загальна вартість позики 22 298,40 грн.
Відповідно до п. 21 Договору позики №74881461 від 12.02.2022 року договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Таким чином, судом встановлено, що 12 лютого 2022 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 було укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №74881461 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», шляхом надсилання ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора JvGqOvCrM6.
14.06.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату право грошової вимоги, строк за якою настав. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
П.1.2 Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року передбачено, що перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору. В день, коли здійснюється Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників, Клієнт зобов'язаний передати Фактору інформацію згідно Реєстру Боржників в електронному виді за формою, наведеною в Додатку №5 до цього Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток № 6).
28.07.2021 року, 27.10.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підписано додаткові угоди до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року
19.07.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників №27 від 19.07.2024 року за договором Факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників №27, після чого з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників №27 передано в повному об'ємі відповідно до умов Договору Факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №11 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 28 638,54 грн., з яких: 18 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 638,54 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею.
З моменту отримання прав вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювало нарахування жодних штрафних санкцій Відповідачу.
З розрахунку заборгованості за Договором позики №74881461 від 12.02.2022 року за період з 27.10.2023 року по 30.04.2024 року вбачається, що заборгованість Відповідача становить 28 638,54 грн., з яких: 18 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 638,54 грн. - сума заборгованості за відсотками.
2) 06 лютого 2022 року між ТзОВ « ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Договір про надання фінансового кредиту №05342-02/2022. За даним договором Відповідач отримала фінансовий кредит в розмірі 2000,00 грн., строком на 30 днів, тобто до 07.03.2022 року.
За користування кредитом Клієнт сплачує товариству 182,5% річних від суми кредиту в розрахунку 0,50% (процентів) на добу (п.1.3).
Згідно п.1.8 Договору про надання фінансового кредиту №05342-02/2022 від 06 лютого 2022 року передбачено, що невід'ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товарситва - https://ww.zeredit.com.ua.
Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється з фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (п.2.5 Договору).
Згідно п.2.6. Договору про надання фінансового кредиту №05342-02/2022 від 06 лютого 2022 року при надходженні до Товариства коштів для виконання зобов'язань Клієнта Товариство направляє такі кошти на погашення заборгованості в наступній послідовності: - 1) у першу чергу сплачуються проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу здійснюється повернення суми кредиту.
Із п.4.3 зазначеного договору вбачається, що сторони погодили, що у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2 цього Договору та/або в Додатках до цього Договору, проценти, передбачені в п.2.3 продовжують нараховуватись за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов Договору.
08.12.2022 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 08122022 (далі «Договір факторингу 1»), у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а TОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ»» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників .
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб -Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу 1 Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників та витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №08122022 від 08.12.2022 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 5390,00 грн. з яких:
- 2000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 3390,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
-0.00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Таким чином, у позовній заяві Позивач посилається на те, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором №05342-02/2022 від 06 лютого 2022 року в розмірі 5390,00 грн.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із Відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитними договорами, а договори факторингу Відповідачем не оспорювалися, в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину вищезазначених договорів у цій справі (ст. 204 ЦК України), а також презумпції обов'язковості виконання договору (ст. 629 ЦК України).
За таких обставин, у Позивача, як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорі позики №74881461 від 12 лютого 2022 року та договорі позики №05342-02/2022 від 06 лютого 2022 року, наявне право вимоги до Відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаними кредитними договорами.
Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що:
12 лютого 2022 року між ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 було укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №74881461 в електронній формі на суму 18000,00 грн.
06.02.2022 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 укладено Договір позики №05342-02/2022 в електронній формі на суму 2000,00 грн.
Факт укладення цих договорів та отримання кредитних коштів в сумі 18000,00 грн. та 2000,00 грн. відповідно стороною Відповідача не спростовано та фактично визнається шляхом висловлення пропозиції у відзиві на позов про готовність погасити тіло кредиту.
Відповідач не виконувала належним чином взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість за кредитними договорами.
Докази, які б спростовували вказану обставину, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, сума тіла кредиту у 18 000,00 грн. За Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №74881461 від 12.02.2022 року та 2000,00 грн. за Договором позики №05342-02/2022 від 06.02.2022 року підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача, оскільки доказів погашення вказаної заборгованості по сумі кредиту Відповідачем Суду не надано.
Щодо стягнення суми відсотків за користування кредитом за договорами, Суд зауважує наступне.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 висловила думку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також пеню, застосовувати штрафні санкції, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України.
Як встановлено Судом, за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №74881461 від 12.02.2022 року кредит надавався на 30 днів.
Умови цього договору щодо строків кредитування не суперечать вимогам статті 6 ЦК України, оскільки сторони є вільними при укладенні договору.
Докази пролонгації строку дії даного кредитного договору у встановленому порядку, який сторонами врегульовано у пункті 6 Договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №74881461 від 12.02.2022 року - в матеріалах справи відсутні.
За Договором позики №05342-02/2022 від 06.02.2022 року кредит надавався на 30 днів.
Із п.4.3 зазначеного договору вбачається, що сторони погодили, що у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2 цього Договору та/або в Додатках до цього Договору, проценти, передбачені в п.2.3 продовжують нараховуватись за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов Договору.
Умови цього договору щодо строків кредитування не суперечать вимогам статті 6 ЦК України, оскільки сторони є вільними при укладенні договору.
У постанові об'єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19 Верховний Суд зазначив, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Отже, щодо розміру відсотків, які підлягають стягненню з Відповідача, Суд звертає увагу на наступне:
1) за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №74881461 від 12.02.2022 року проценти можуть бути нараховані строком не більше 30 календарних днів, тобто строку, на який були надані кредитні кошти і, враховуючи визначену фіксовану денну процентну ставку за кредитами, нарахування процентів має проводитися на рівні денної процентної ставки 1,99%, як це узгоджено сторонами.
Отже, розмір заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами за цим договором №74881461 від 12.02.2022 року складає 10 746,00 грн (18000 х 1,99% х 30 днів ).
Позивач у прозовній заяві просиить стягнути з відповідача суму відсотків за договором №74881461 від 12.02.2022 року в розмірі 10 638,54 грн., що є його процесуальним правом, закріпленим принципом диспозитивності.
2) за Договором про надання фінансового кредиту №05342-02/2022 від 06.02.2022 року проценти можуть бути нараховані строком не більше 90 календарних днів (п.4.3 кредитного договору), починаючи з першого дня прострочення виконання умов Договору (тобто загалом за 120 днів), так як сторони є вільними в укладенні договору, тобто строку, на який були надані кредитні кошти і, враховуючи визначену фіксовану процентну ставку за кредитами, нарахування процентів має проводитися на рівні фіксованої процентної ставки.
Установлено, що відповідно до умов кредитного договору №05342-02/2022 від 06.02.2022 сума кредиту становила 2000,00 грн, процентна ставка за користування кредитом в строк кредитування - 0,5% за день. Строк кредитування 30 днів та відповідно до п. 4.3. передбачено нарахування відсотків за кожен день користування кредитними коштами, але не більше 90 днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов договору.
Отже, розмір заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами за цим договором №05342-02/2022 від 06.02.2022 року складає 1 200,00 грн (2000 х 0,5% х 120 днів ).
В задоволенні решти позовних вимог про стягнення відсотків за цим договором слід відмовити за недоведеністю.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.
Судовий збір слід розподілити у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», суму заборгованості:
• за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №74881461 від 12.02.2022 року в розмірі 28 638,54 грн., з яких:
18 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
10 638,54 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою.
• за Договором про надання фінансового кредиту №05342-02/2022 від 06.02.2022 року в розмірі 3200,00 грн., з яких:
2 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
1 200,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою.
Всього за обома договорами - 31 838,54 грн.
3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», витрати зі сплати судового збору в сумі 2833,12 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено і підписано 21.08.2025 року.
Суддя Домбровська Г.В.