Справа № 344/21466/24
Провадження № 2/344/1391/25
21 серпня 2025 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Польської М.В.,
секретаря судового засідання Соляник Т.І.,
за участю
представника позивача Грица І.Ю.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -
Позивач у грудні 2024р. звернувся до суду з даною позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка мотивована тим, що 06.08.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено Договір в електронній формі укладено Договір позики №9817571 на суму 8500.00 грн. В подальшому, 22.02.2022 було укладено договір №22/02/2022, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів " відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №9817571. Також, 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №9817571. Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Станом на день звернення до суду з даним позовом заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №9817571 від 06.08.2020 р. станом на 10 січня 2023 року становить 22 210.19 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням ( тілом кредиту) - 8500.00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13708.80 грн.; нараховані 3% річних - 1.39 грн. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 9000грн., а також 2422.40 грн. сплаченого судового збору.
22.01.2025 року представник відповідача подав суду письмові пояснення в якому вимоги позову заперечив та також просив застосувати строк позовної давності, оскільки із розрахунку до позовної заяви вбачається, що строк повернення кредиту минув в 2020 році, позивач звернувся до суду через чотири роки. За споживчим кредитом не була надана інформація кредитодавцем, відсутні відомості отримання кредитних коштів, детального розрахунку боргу, витрати на правову допомогу не доведені.
24.01.2025 року представник позивача надав суду відповідь на відзив в якому просив позов задовольнити в повному обсязі, оскільки з 12.03.2020 по 01.07.2023 року були продовжені строки у зв'язку з карантином, а з 24.02.2022 року по даний час перебіг строків позовної давності зупинено у зв'язку із введеням воєнного стану в Україні, тому відсутні підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності. Є всі підстави для задоволення вимог в цілому.
Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, в подальшому в судові засідання не з'явився.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06.08.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено Договір позики № 9817571 на суму 8500 грн., строком на 30 діб по 05.09.2020 (включно) зі сплатою 1,60 % (базової фіксованої), 2.7% на прострочену позику від суми позики за кожен день користування грошовими коштами (річна 204.4% та 985.5% відповідно), загальна вартість кредиту в межах строку 9928грн.. Договір підписаний сторонами за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с.19,127-128). Попередньо подана інформація споживачу у формі паспорта позики, тому доводи представника відповідача, що така інформація споживачу не подавалась спростовується матеріалами справи.
Підписанням вказаного договору відповідач погодився, що ознайомлений з його умовами та Правилами надання грошових коштів у позику (а.с.20-24).
ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" виконало зобов'язання за договором позики, надавши відповідачу грошові кошти, про що свідчить довідка від 19.03.2025 року, видана на підставі ухвали суду про витребування доказів (а.с.113), звідси доводи сторони відповідача про недоведеність видачі коштів спростовуються матеріалами, однак останній не виконав взятих на себе за договором зобов'язань, грошові кошти та відсотки за їх користування не повернув, у зв'язку з чим йому нараховано заборгованість яку за договором факторингу №22/02/2022 від 22.02.2022 року було передано ТОВ «Вердикт Капітал», яке в свою чергу за договором про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року передало її ТОВ «Коллект центр» (а.с.36-48,145-151).
Згідно наданого як попереднім кредитором, попереднім фактором та позивачем (а.с.27-35) розрахунками заборгованості, відповідачу станом на 10 січня 2023 року нараховано заборгованість за вказаним договором позики, у розмірі 22 210.19 грн., з яких: 8500.00 грн. заборгованість за тілом позики, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13 708.80 грн.; нараховані 3% річних - 1.39 грн. (останнє нарахування у розмірі 1.39грн. за період з 22.02.2022р. по 23.02.2023р. здійснено ТОВ «Вердикт Капітал»).
Суму заборгованості перед позивачем, як доводила сторона позивача, відповідач в добровільному порядку не сплачує.
Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов'язального права за договором позики.
Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З врахуванням отриманої позики у розмірі 8500грн., що доведено матеріалами справи, відповідач періодично погашав відсотки, останній платіж здійснено 12.10.2021р. Разом з тим, як вбачається з розрахунку (а.с.27-33) кредитор нараховував відсотки за поданим розрахунком як в межах строку дії договору тобто до 05.09.2020р. за ставкою 1.6% в день, так і за цією ж ставкою за межами строку дії договору - по 07.10.2021р., починаючи з 12.10.2021р. кредитор нараховував заборгованість по відсотках за ставкою прострочених платежів по 22.02.2022р. Після укладених договорів факторингу відсоткова ставка не змінювалась.
За період дії кредитної угоди, позичальником сплачено 1047.20грн., які зараховані на сплату відсотків із загальної суми відсотків в межах строку дії договору 1428грн. (9928-8500), отже станом на закінчення строку дії договору тіло позичальником не було погашено взагалі, а відсотки оплачені частково. Звідси, зобовязання за договором відповідачем не виконано.
Щодо нарахованих відсотків за межами строку дії договору позики, то представник позивача зазначив, що позичальник визнавав заборгованість, оскільки оплачував до 12.10.2021р. періодично платежі по відсотках на загальну суму 20304.80грн. із нарахованих 34013.60грн.
В ході розгляду справи представник відповідача подав заяву, в якій просить суд застосувати позовну давність до вимог позивача.
Так, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття «позовна» має на увазі форму захисту - шляхом пред'явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред'явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту). Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов'язане з порушенням суб'єктивного матеріального цивільного права. Суб'єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше - регулятивне, друге - охоронне. Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду.
У постановах великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 2024494/16-ц та від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15 зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язаний.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою дo винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу (саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 6 листопада 2013 року (№ 6-116цс13), 19 березня 2014 року (№ 6-20цс14) та 18 червня 2014 року (№ 6-61 цс14), від 03.06.2015 року (№ 6-31 цс15).
Відповідно до статті 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
З врахуванням сплаченого відповідачем останнього платежу за кредитними зобовязаннями 12.10.2021р., з 13.10.2021р. розпочалався строк загальної позовної давності, який завершився 13.10.2024р. включно. Позов до суду подано 03.12.2024року через електронний суд, що підтверджується штампом реєстрації.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 263 ЦК України, перебіг строку позовної давності зупиняється в разі надзвичайних та невідворотних обставин, що виникли після початку перебігу строку.
У зв'язку з військовою агресією рф проти України з 24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 введено правовий режим воєнного стану, який є обставиною непереборної сили. У період воєнного стану перебіг позовної давності може бути зупинено, якщо обставини воєнного часу перешкоджали реалізації права на звернення до суду.
Разом з тим, у Постанові Верховного Суду (наприклад, справа № 522/24739/17, постанова від 27.04.2023) зазначено, що факт воєнного стану не означає автоматичне зупинення перебігу позовної давності. Необхідно встановити, чи дійсно існували обставини, які унеможливлювали подання позову (наприклад, знаходження особи на окупованій території, евакуація, проблеми з доступом до суду тощо).
Позивач не надав доказів того, що саме обставини воєнного стану перешкоджали йому звернутися до суду у 2023-2024 роках, з часу отримання права вимоги 10.01.2023р., аналогічно, що таке право не могло бути використано з 05.09.2020р. кредитором та наступним фактором. Не надано доказів, що ТОВ «Коллект Центр» перебував на тимчасово окупованій території або був позбавлений доступу до суду чи електронних сервісів в період з часу отримання прав вимоги, тобто з 10.01.2023р. по 03.12.2024р..
Суд доходить висновку, що з моменту порушення права (2020 рік) кредитора та наступних отримувачів прав вимоги, минуло понад три роки, і підстав для зупинення або поновлення строку позовної давності суд не вбачає.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позов про стягнення заборгованості пред'явлено з пропуском строку позовної давності, а відтак порушене право позивача не підлягає захисту, що є підставою для відмови у задоволенні пред'явленого позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 526, 634, 1049, 1054 ЦК України, суд
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА