Справа № 192/2206/25
Провадження № 3/192/933/25
Іменем України
21 серпня 2025 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельников О. О. розглянувши в с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Годимичі, Маневицького району, Волинської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорту не відомі, який є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , ступеню інвалідності немає, протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
за військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 17220 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення А0593 № 14 від 16 серпня 2025 року, згідно якого зазначено, що 15 серпня 2025 року в умовах особливого періоду солдат ОСОБА_1 перебував в розташуванні свого підрозділу, який розташований неподалік АДРЕСА_2 в стані алкогольного сп'яніння, чим скоїв військове адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 17220 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності для розгляду справи про адміністративне правопорушення не з'явився, повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення належним чином. Тому вважаю можливим розгляд справи про адміністративне правопорушення у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка не з'явилась розгляду справ про адміністративні правопорушення без поважної причини (а. с. 11).
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю з таких підстав.
Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено дату перебування ОСОБА_1 в розташуванні свого підрозділу в стані алкогольного сп'яніння, разом з тим, особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення не зазначено час вчинення адміністративного правопорушення, що не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, що позбавляє можливості визначитись з обставинами адміністративного правопорушення, а саме чи вчинено правопорушення до проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння чи після.
Слід наголосити, що суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких підстав, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений в порушення вимог ст. 256 КУпАП, а суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення позбавлений можливості доповнювати чи змінювати фабулу адміністративного правопорушення викладену в протоколі , тому вважаю, що можливості для висновку, що в діях ОСОБА_1 викладених в протоколі про адміністративне правопорушення є склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 3 ст. 17220 КУпАП немає і тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в порядку ст. 247 КУпАП слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 17220, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 17220 КУпАП - закрити, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 17220 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Стрельников О. О.