Справа № 755/2307/25
Провадження № 2/0203/1541/2025
04 серпня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - Іваницької І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кочевської В.Г.,
представника відповідача - Дудара В.В. (в режимі відеоконференції),
вивчивши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,-
До Центрального районного суду м. Дніпра на підставі ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 11.02.2025 за підсудністю надійшла вищезазначена цивільна справа.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025, цивільну справу було розподілено головуючому судді Іваницькій І.В., яка передана канцелярією суду - 23.04.2025.
Ухвалою суду від 20.05.2025 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі №755/2307/25 (провадження №2/0203/1541/2025). Судове засідання за розглядом цивільної справи призначено на 14.07.2025 на 10:00 годину у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судовому засіданні 14.07.2025 представник відповідача адвокат Дудар В.В. заявив клопотання про направлення цивільної справи до Дніпровського районного суду міста Києва для розгляду у зв'язку з тим, що відповідач зареєстрована як внутрішньо переміщена особа в Дніпровському районі м. Києва, а також з підстав того, що сама дорожньо-транспортна пригода, яка стала підставою для звернення позивача з позовом до суду, відбулась також у Дніпровському районі м. Києва.
Представник позивача адвокат Голоднюк О.Г. в судовому засіданні 14.07.2025 заперечував щодо направлення цивільної справи до Дніпровського районного суду міста Києва з підстав того, що цивільна справа надійшла до Центрального районного суду міста Дніпра за підсудністю на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва з підстав того, що відповідач зареєстрована в м. Донецьку, що відноситься до територіальної юрисдикції Селидівського міського суду м. Донецька, підсудність якого передано до Центрального районного суду міста Дніпра. Також вказав, що спори про підсудність не допускаються, а направлення справи за підсудністю до м. Києва призведе до затягування строків судового розгляду.
У судовому засіданні 14.07.2025 було оголошено перерву до 04.08.2025.
Представник позивача Голоднюк О.Г. в судове засідання 04.08.2025 не з'явився, 30.07.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому провадженні.
У судовому засіданні 04.08.2025 представник відповідача Дудар В.В. підтримав клопотання про направлення цивільної справи за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва, наполягав на його задоволенні. Заперечував проти відкладення розгляду справи.
У зв'язку з тим, що коло представників юридичної особи не обмежено, суд доходить до висновку про відсутність поважної причини для відкладення розгляду справи.
Вислухавши усні пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність передачі її за підсудністю до іншого суду з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
При цьому, з 2016 року в Україні створено Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 646 «Про затвердження Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб».
24.04.2025 ухвалою суду від Міністерства соціальної політики України витребувано інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відносно відповідача, на виконання якої 20.05.2025 листом Міністерства соціальної політики України за вих. №12246/0/290-25/13 від 16.05.2025 повідомлено, що в ЄІБД ВПО міститься інформація, що ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , адреса листування та фактичного місця проживання станом на 12.05.2025 значиться: АДРЕСА_2 з 13.11.2020.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч. 1, 2 ст. 4 Закону).
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, зі змінами, регулює як механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, так і облік даних про внутрішньо переміщених осіб, включених до Єдиної інформаційної бази, у тому числі, містить дані про фактичне місце проживання/перебування таких особи, які по суті являють собою реєстрацію фактичного місця проживання/перебування цих особи у зв'язку із тимчасовою окупацією частини території України, на якій була проведена реєстрація місця проживання/перебування осіб до їх переселення до інших регіонів країни.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Про деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» прийнятий Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), згідно пункту 4 якого визначено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
На період тимчасової окупації територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя положення частини першої статті 4 Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м.Севастополя. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Особа, місце проживання якої зареєстроване у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.
Відомості про зареєстроване місце проживання такої особи у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м.Севастополя, вносяться до реєстру територіальної громади, яка здійснила відповідну реєстраційну дію за межами тимчасово окупованої території може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.
З огляду на викладене, переселенці, які покинули домівки внаслідок бойових дій та окупації місць їх постійного проживання, можуть звертатися з позовами до судів в районах тимчасового перебування. Якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як внутрішньо переміщена особа, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Отже, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи можна визнати документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача при визначенні підсудності розгляду справ за ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
З відповіді Міністерства соціальної політики України встановлено, що зареєстрованим місцем перебування відповідачки є адреса: АДРЕСА_2 , що відповідно до територіальної юрисдикції відноситься до Дніпровського районного суду міста Києва.
За правилами частини 9 статті 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закон України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню з огляду на те, що коло представників юридичної особи не обмежене, доказів поважності причини неможливості з'явитися у судове засідання суду не надано, позов не підсудний Центральному районному суду міста Дніпра, а клопотання представника відповідачки адвоката Дудара В.В. підлягає задоволенню, оскільки зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідачки знаходиться в Дніпровському районі м. Києва, тому суд приходить до висновку, що з урахуванням правил загальної підсудності, справу необхідно передати на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 187, 258 - 260 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Дудара Віктора Васильовича про направлення справи до Дніпровського районного суду міста Києва за підсудністю - задовольнити.
Цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування передати на розгляд за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України, та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя І.В. Іваницька