Справа № 202/6943/25
Провадження № 1-кс/202/5998/2025
21 серпня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025041330000359 від 12.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, -
До Індустріального районного суду м. Дніпра звернувся прокурор Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025041330000359 від 12.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, в якому просить накласти арешт на майно (шляхом накладення заборони відчуження, користування та розпорядження), вилучено з паркувального майданчику, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 8А, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:07:052: 0075, а саме легковий автомобіль Renault scenic d ci 150 vin НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, право на перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; легковий автомобіль Volkswagen Touran, vin НОМЕР_2 , 2 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; легковий автомобіль Renault Laguna Grandtour 1/9 ДСІ, vin НОМЕР_3 , два свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; легковий автомобіль Volkswagen Passat, vin НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, право на перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; легковий автомобіль Opel Zafira, vin НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; легковий автомобіль Skoda Octavia vin НОМЕР_6 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, право на перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; легковий автомобіль Opel VECTRA vin НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, право на перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; легковий автомобіль Renault koleos, vin НОМЕР_8 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; легковий автомобіль Renault Espace 2.0 dci vin НОМЕР_9 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, право на перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; легковий автомобіль Renault Megane vin НОМЕР_10 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, право на перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; легковий автомобіль Toyota RAV4, vin НОМЕР_11 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; легковий автомобіль Opel VECTRA, vin НОМЕР_12 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; легковий автомобіль Volkswagen Passat, vin НОМЕР_13 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, право на перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; мобільний телефон марки Samsung SM-69 Д, IМЕІ НОМЕР_14 , IMEI 2 - НОМЕР_15 .
Прокурор просить накласти арешт на зазначене у клопотанні майно на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою збереження речових доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до таких висновків.
СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 42025041330000359 від 12.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна визначені у ч. 2 ст. 171 КПК України.
Так, із клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором. У клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (ч. 2 ст. 171 КПК України).
Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Однак, клопотання не містять відомостей, якими обґрунтовуються правові підстави арешту майна.
Відсутність належного мотивування у клопотанні про арешт обставин, підстав, мети, мотиву накладення арешту на майно та наявності відповідних ризиків перешкоджає слідчому судді перевірити доводи та вимоги клопотання та зробити висновок про відповідність зазначеного у клопотанні майна ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України та висновок про наявність чи відсутність підстав для арешту майна, оскільки слідчий суддя здійснює судовий розгляд в межах клопотання, не наділений процесуальними повноваженнями самостійно встановлювати, визначати обставини, які підлягають з'ясуванню відповідно до ч. 2, 3 ст. 170 КПК, а має здійснювати перевірку викладених у клопотанні доводів, до змісту якого визначені конкретні вимоги, передбачені ст. 171 КПК та робити висновки щодо доведеності особою, яка подала клопотання необхідність такого арешту та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК.
У випадку звернення із клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів, клопотання про арешт майна повинне містити відомості про ознаки, властивості речей, які підтверджують відповідність критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто підтверджують можливість використання певного предмету як речового доказу у кримінальному провадженні щодо вчинення кримінального правопорушення.
Однак у поданому слідчому судді клопотанні не зазначені такі відомості, що позбавляє слідчого суддю можливості перевірити їх.
Зі змісту клопотання та долучених документів до нього встановлено, що у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України ОСОБА_5 , а також ОСОБА_6 , в яких зазначено 4 легкові автомобіля, а саме марки Renault Kangoo реєстраційний номер НОМЕР_16 , BMW Х3 реєстраційний номер НОМЕР_17 , Renault Megane реєстраційний номер НОМЕР_18 та Toyоta Rav4 реєстраційний номер НОМЕР_19 , які як зазначено у підозрі були предметом продажу з метою отримання прибутку.
Прокурор подав клопотання про арешт 13 автомобілів, які належать різним благодійним організаціям, в тому числі серед яких є і організації, керівниками яких є інші особи.
У клопотанні прокурором зазначено мету накладення арешту, яка передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України: забезпечення збереження речових доказів, та вказано, що легкові автомобілі, які були вилучені з вилучено з паркувального майданчику, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, буд. 8А, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:07:052: 0075, є предметами гуманітарної допомоги.
Тобто ознак, властивостей, відомостей, яким критеріям речового доказу, визначеним у ст. 98 КПК України, саме у даному кримінальному провадженні відповідають вилучені легкові автомобілі, клопотання не містить.
Отже, клопотання всупереч вимог п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України не містить обґрунтування підстав необхідності накладання арешту.
Також слідчий суддя звертає увагу, що частиною 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Однак прокурором у клопотанні відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171, ч. 11 ст. 170 КПК України не зазначені обставини, які підтверджують необхідність накладання арешту шляхом заборони користування та розпорядження зазначеними у клопотанні автомобілями.
Частиною 3 ст. 172 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З огляду на зазначене, приходжу до висновку про необхідність повернення клопотання прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025041330000359 від 12.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин, з дня отримання тексту ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1