Справа № 212/5501/25
2/212/3307/25
21 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В., за участі секретаря судового засідання Майданик М. Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу, позовну заяву Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та абонентське обслуговування,
встановив таке.
До суду звернулася представник позивача Побива І. О. із позовною заявою про солідарне стягнення заборгованості із відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Ухвалою суду позов було залишено без руху, на виконання ухвали суду представник позивача направила уточнений позов з уточненим колом відповідачів. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачам надіслано копію ухвали про відкриття провадження, проте відповідачі правом надання відзиву на позовну заяву не скористались, заяви із запереченнями розгляду справи в порядку спрощеного провадження, а також клопотань про розгляд справи з викликом сторін, до суду не направляли.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Позиції сторін.
Уточнений позов обґрунтований таким. Відповідачі зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг централізованого водопостачання, які надає позивач на підставі відкритого особового рахунку. Через нехтування своїми обов'язками оплати наданих послуг відповідачі накопичили заборгованість за послуги централізованого водопостачання за період з 01.02.2023 по 28.02.2025 в розмірі 23 747,66 грн. З 01.04.2022 у зв'язку із змінами до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» було введено плату за абонентське обслуговування, яку відповідачі також не сплачували. Через це їхня заборгованість по абонентській платі за період з 01.07.2023 по 28.02.2025 становить 206,00 грн. За порушення грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачам також за період з 01.01.2024 по 31.12.2024: 3 % річних у розмірі 198,77 грн та втрати від інфляції в розмірі 1 000,69 грн. Отже, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів: заборгованість за послуги централізованого водопостачання в розмірі 23 747,66 грн, заборгованість з абонентської плати у сумі 206,00 грн, 3 % річних у розмірі 198,77 грн та втрати від інфляції в розмірі 1 000,69 грн. Також позивач просив стягнути з відповідачів сплачений ним судовий збір в розмірі 3 028 грн.
Відповідачі своїм правом на подання відзиву на позов не скористались.
Отже, питання, на які має відповісти суд:
1. чи є між сторонами у спірний період відносини щодо користування житлово-комунальними послугами централізованого водопостачання?
2. якщо такі відносини є, чи наявна заборгованість і який її розмір?
3. якщо відносини та заборгованість є, чи є підстави для стягнення втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України?
Фактичні обставини.
Обставина реєстрації місця проживання відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.12.1988 ( ОСОБА_1 ), 27.04.2001 ( ОСОБА_2 ), 24.12.2007 ( ОСОБА_3 ) дотепер підтверджується відомостями з Реєстру Криворізької міської територіальної громади (а. с. 19-21).
Суд встановив обставину наявності типових індивідуальних договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 01.03.2022 (а. с. 35-37) та від 02.03.2024 (а. с. 38-40), розміщених також на сайті позивача https://kp-kvk.dp.ua, як публічних договорів приєднання.
На підставі Розрахунку суми боргу за послуги водопостачання та водовідведення (а. с. 33), Бухгалтерської довідки до розрахунку суми боргу (а. с. 34) суд встановив, що за період з 01.02.2023 року до 28.02.2025 року позивач надав такі послуги за адресою відповідачів: з водопостачання - на загальну суму 23 953,66 грн; абонентське обслуговування - на загальну суму 206,00 грн. У Бухгалтерській довідці зазначено, що відповідачі за вказаний період сплатили 135,00 грн.
Докази погашення заборгованості та/або спростування розрахунку заборгованості відповідачі суду не надали.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Оцінка аргументів сторін та висновки суду.
Щодо підстав нарахування плати за послуги.
Спір між сторонами охоплює відносини у період з 01.02.2023 до 28.02.2025.
Користування послугами централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у період з 01.04.2014 регулювалося Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 (втратив чинність 01.05.2019); у період до 01.05.2022 також регулювалося Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 (далі - «Правила 2005 року»). Зараз відносини регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII (набрав чинності 10.12.2017, введений в дію з 01.05.2019); Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими Постановою КМУ № 690 від 05.07.2019 (почали діяти з 13.08.2019; далі - «Правила № 690»)).
За визначенням ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (далі - «Закон 2004 року» ) від 24.06.2004 в редакції, що діяла в період з 01.04.2014 до втрати чинності цим законом 01.05.2019, споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 зазначеного закону 2004 року споживач був зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з п. 18 Правил 2005 року оплата послуг повинна була здійснюватися не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Отже, обов'язок оплати відповідних послуг, зокрема і тих, щодо яких заявив вимогу позивач, покладався на споживача саме за ознакою отримання відповідних послуг, і не пов'язувався з наявністю договору.
Актуальний Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII (набрав чинності 10.12.2017, введений в дію з 01.05.2019; далі - «Закон про ЖКП») містить визначення поняття «індивідуальний споживач» - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ч. 1 ст. 1).
Отже, для ідентифікації особи як споживача з 01.05.2019 мають бути ознаки користування об'єктом нерухомого майна, отримання послуги для власних потреб та укладення договору.
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 9 Закону про ЖКП, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору; здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» № 1060-ІХ від 03.12.2020 (набув чинності 01.05.2021) було внесено зміни до Закону про ЖКП, якими було запроваджено укладання публічного договору приєднання.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону про ЖКП у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.
Згідно з ч. 7 ст. 14 Закону про ЖКП до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону.
Доказів, що співвласники багатоквартирного будинку 1 по вулиці Водна прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги, суду не надано. Отже, з ними укладалися і продовжувалися індивідуальні договори про надання комунальної послуги шляхом укладення публічних договорів приєднання після їх розміщення на сайті позивача. Мова йде про договори від 01.03.2022 та 02.03.2024, копії яких позивач долучив до позову (а. с. 35-40).
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону про ЖКП, якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Частина 5 ст. 13 Закону про ЖКП містить також правило про те, що публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги.
Відповідно до п. 14 актуальних Правил № 690 індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуг.
Резюмуючи регулювання виникнення підстав для оплати за житлово-комунальні послуги, суд дійшов такого висновку:
до 01.05.2019 профільний Закон 2004 року визначав споживача як особу, що отримує послугу, і тому обставина укладення ним договору - другорядна і необов'язкова;
у період з 01.05.2019 до 01.05.2021 визначення споживача змінилося (відповідно до актуального Закону про ЖКП), і серед критеріїв, разом з користуванням майном та отриманням послуги з'явився критерій укладення договору; однак стаття 9 цього закону про ЖКП говорить про те, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору;
з 01.05.2021 «автоматичне» отримання комунальної послуги - без активного волевиявлення особи на відмову від неї/відмову від укладання договору (внесення змін до нього) актуальний Закон про ЖКП пов'язує з підставою для обов'язку оплати такої послуги.
Доказів відмови від отримання послуг або відмови від укладання договору відповідачі не надали. Отже, суд дійшов висновку про наявність між сторонами відносин щодо користування житлово-комунальними послугами централізованого водопостачання.
Згідно з п. 37 Правил № 690 розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць; оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором.
Згідно з розрахунком суми боргу (а. с. 33) позивач нарахував відповідачам заборгованість за послуги водопостачання в розмірі 23 953,66 грн за період з лютого 2023 року до лютого 2025 року та за абонентське обслуговування - за період з липня 2023 року до лютого 2025 року в розмірі 206,00 грн.
Плата за абонентське обслуговування введена з 01.04.2022 у зв'язку з набранням чинності публічного договору приєднання (далі - «Договір»), на підставі норм актуального Закону про ЖКП (п. 11 ч. 1 ст. 1; ст. 4; ч. 5 ст. 13; ч. 1 ст. 17) та Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (ч. 1 ст. 6), і складає 20 грн на місяць (п. 39 Договору) незалежно від кількості мешканців.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів плати за абонентське обслуговування за період з 01.07.2023 до 28.02.2025 в розмірі 206,00 грн.
Щодо розміру заборгованості за послуги централізованого водопостачання.
Нарахування за послуги централізованого водопостачання та водовідведення відбувається залежно від наявності квартирних лічильників або загальнобудинкового приладу обліку води (ст. 9-11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Позивач послався у позові на те, що в квартирі відповідачів відсутній встановлений та зареєстрований належним чином засіб обліку води, тому нарахування здійснюються за науково-обґрунтованими нормативами питного водопостачання, водоспоживання та водовідведення населення м. Кривого Рогу, затвердженими рішенням виконкому Криворізької міської ради № 367 від 12.12.2012 на кожну зареєстровану особу.
Згідно з пп. 2 п. а ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.
Рішенням Криворізької міської ради № 367 від 12.12.2012 «Про затвердження науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання населення м. Кривого Рогу та норм витрат питної води на поливання газонів, присадибних ділянок, теплиць» (набрало чинності 01.01.2013) затверджено науково обґрунтовані нормативи питного водопостачання населення м. Кривого Рогу з розрахунку споживання на одну зареєстровану особу.
Оскільки відповідачі не спростували твердження про відсутність лічильника в квартирі, керуючись засадою змагальності цивільного процесу, суд оцінює застосування нормативів, на які послався позивач, як обґрунтоване.
Сума заборгованості підтверджується розрахунком суми боргу (а. с. 33) та бухгалтерською довідкою до розрахунку суми боргу (а. с. 34); нарахування відповідачам здійснювалося за кількістю зареєстрованих мешканців квартири (4 особи). Відповідачі обставину заборгованості та її розміру жодним доказом не спростували. Отже, вимоги про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення мають бути задоволені.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для оплати відповідачем послуг водопостачання та водовідведення, наданих позивачем у період з 01.02.2023 по 28.02.2025 у розмірі, заявленому позивачем.
Щодо 3% річних та втрат від інфляції.
Позивач також заявив вимогу про стягнення 3 % річних у розмірі 198,77 грн за періоди: 01.03.2024-28.02.2025; втрат від інфляції в розмірі 1 000,69 грн за період з січня 2024 по лютий 2025 року.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір заявлених позивачем до стягнення санкцій за несвоєчасну сплату підтверджується Розрахунком 3% річних та інфляційних витрат за послуги (а. с. 33 зворот). Відповідачі підстави нарахування штрафних санкцій та їх розміру жодним доказом не спростували. Отже, вимога про стягнення 3% річних та втрат від інфляції за вказані періоди є обґрунтованою та має бути задоволена.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 3 028,00 грн має бути стягнутий з відповідачів по 1 009,33 грн з кожного.
На підставі зазначеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив таке.
Позовну заяву Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та абонентське обслуговування - задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» заборгованість за отримані послуги з централізованого водопостачання в сумі 23 747,66 (двадцять три тисячі сімсот сорок сім гривень 66 копійок) грн, заборгованість з абонентської плати в сумі 206,00 (двісті шість гривень 00 копійок) грн, 3 % річних у розмірі 198,77 (сто дев'яносто вісім гривень 77 копійок) грн, втрати від інфляції у розмірі 1 000,69 (одна тисяча гривень 69 копійок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» витрати з оплати судового збору в сумі 3 028,00 грн у рівних частках, а саме по 1 009,33 грн з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Комунальне підприємство «Кривбасводоканал», ЄДРПОУ 03341316, місцезнаходження: 50027, м. Кривий Ріг, вул. Джохара Дудаєва, 6а;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 21 серпня 2025 року.
Суддя: М. В. Швець