Справа № 202/10439/24
Провадження № 2/175/392/25
(ЗАОЧНЕ)
21 березня 2025 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.
з участю секретаря Рожкової Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У лютому 2025 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю з Індустріального районного суду міста Дніпропетровська надійшла цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» просить ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за Кредитним договором №2001104585401 від 16 серпня 2018 року у розмірі 55 900 грн. 84 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 32 484 грн. 92 коп.; заборгованість за процентами - 23 415 грн. 92 коп., а також судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Представник позивача у прохальній частині позову просив суд про розгляд справи без участі сторони позивача, просив задовольнити вимоги, не заперечував щодо винесення заочного рішення.
Відповідачка про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується судовою повісткою та повернутим до суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення з відміткою пошти «За закінченням терміну зберігання», однак у судове засідання не з'явилася, відзив на позовну заяву не подала, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Суд встановив, що 16 серпня 2018 року на підставі кредитного договору №2001104585401 Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» видало ОСОБА_1 кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 1000 грн., який пізніше було збільшено до 3 5803 грн.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №910/1238/17 касаційний суд, формуючи практику, дійшов такого висновку: «ПРОЦЕНТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ КРЕДИТОМ» - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
Необхідно зазначити, що ЗУ № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - закон) змінює низку правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування.
Важливо, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули - це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули - це право кредитора, а не його зобов'язання. Законодавець звільнив споживачів кредитних послуг від штрафних санкцій, проте від нарахування відсотків не звільнив.
У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.
ОСОБА_1 не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість ОСОБА_1 перед Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» станом на 01 липня 2024 складає 55 900 грн. 84 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 32 484 грн. 92 коп.; заборгованість за процентами - 23 415 грн. 92 коп.
Умовами Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, передбачено право Банку змінювати клієнту кредитний ліміт.
Так, згідно пункту 4.3.6.4. частини 4 Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено, що змінити (зменшити, збільшити) розмір наданого Кредитного ліміту або закрити Кредитний ліміт взагалі за умови інформування Клієнта шляхом направлення SMS- повідомлення на Номер мобільного телефону. В SMS-повідомленні про зміну розміру Кредитного ліміту Банк повідомляє Клієнту новий розмір Кредитного ліміту. У разі незгоди Клієнта із зміненим розміром Кредитного ліміту, за винятком випадку, передбаченого п. 4.2.19. Розділу ІІ цього Договору Клієнт протягом 30 (тридцяти) календарних днів повинен звернутися до Банку та особисто подати відповідну письмову заяву. У випадку, якщо Клієнт протягом вказаного строку не заявив про свою незгоду зі зміною розміру Кредитного ліміту та/або здійснив першу Платіжну операцію після отримання вказаного SMS-повідомлення Банку згода Клієнта зі зміною умов Договору вважається підтвердженою.
З метою досудового врегуювання спору Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» направив письмову вимогу (Повідомлення) ОСОБА_1 на адресу місця проживання, яку вона зазначила у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість ОСОБА_1 погашена не була.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно Договору про споживчий кредит №1550Д від 11 жовтня 2021 року, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього Договору
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст.627 Цивільного кодексу України)
Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
За положеннями статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до правової позиції сформованої Великою Палатою ВС у справі № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року після закінчення строку кредитування, права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові Великої Палати ВС у справі № 910/1238/17 від 23 травня 2018 року були чітко розмежовані поняття «проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами», та «проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами».
Підтвердженням усталеної судової практики з цього питання є ухвала Великої Палато Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 5017/1987/2012 відмовлено у прийнятті справи до розгляду та роз'яснено: «На вирішення Великої Палати Верховного Суду поставлено питання: чи слід розглядати визначені кредитним договором проценти за неправомірне користування кредитом як передбачені статтею 625 ЦК України проценти, які боржник повинен сплатити у випадку прострочення грошового зобов'язання. Втім, правові висновки щодо застосування відповідної норми права вже викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 і від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17.
Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами це проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, порядок виплати яких урегульовано ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування
Велика Палата ВС у постанові від 8 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц дійшла висновку про те, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Кредитним договором №2001104585401 від 16 серпня 2018 року, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 відповідно до розрахунку заборгованості, становить 55 900 грн. 84 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 32 484 грн. 92 коп.; заборгованість за процентами - 23 415 грн. 92 коп.
Цивільним кодексом України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. ст. 256, 257 ЦК України).
Статтею 264 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Окрім того, 11 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року N 211 впроваджено дію карантину на території України.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу України були продовжені на строк дії такого карантину(п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України).
24 лютого 2022 року Законом України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії ( п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).
У цей же строк позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 УК України, а також від сплати неустойки (штрафи, пені) нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, які підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
1 липня 2023 року завершено дію карантину (Постанова КМУ №651 від 27.06.2023). Однак строки стягнення заборгованості по кредитах, які настали в період з 11 березня 2020 року продовжуються до закінчення дії воєнного стану в Україні та тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Кредитний договір укладено між сторонами 16 серпня 2018 року. Однак кредитною карткою ОСОБА_1 користувалася і здійснювала платежі до 22 грудня 2023 року, що відображено в розрахунку заборгованості та виписках по рахунку.
Оскільки Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звертається до суду 08 серпня 2024 року, строки позовної давності в даному випадку повністю дотримано.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
За правилами ч.1 ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Як передбачено ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача проте, що відповідачка ОСОБА_1 має існуючу перед Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» прострочену заборгованість на загальну суму 55 900 грн. 84 коп.
Відповідачкою не представлено суду доказів на спростування відсутності заборгованості у зазначеному розмірі чи неправомірності Кредитного договору №2001104585401 від 16 серпня 2018 року.
На підставі наведеного, виходячи із принципів об'єктивності, реальності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» суму заборгованості за Кредитним договором №2001104585401 від 16 серпня 2018 року в межах заявлених позовних вимог.
Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір у сумі 2 422 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 166, 256, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 252-259, 261, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070 місто Київ вул. Андріївська буд. №4) заборгованість за Кредитним договором №2001104585401 від 16 серпня 2018 року у розмірі 55 900 грн. 84 коп. (з яких: заборгованість за кредитом - 32 484 грн. 92 коп.; заборгованість за процентами - 23 415 грн. 92 коп.), а також судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп., а всього стягнути 58 323 грн. 24 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Озерянська Ж.М.