Справа № 175/12067/25
Провадження № 1-кс/175/1263/25
іменем України
19 серпня 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 вивчивши матеріали справи за скаргою ОСОБА_2 на рішення посадової особи ДВС, -
В провадження слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , згідно протоколу автоматичного визначення слідчого суді надійшла скарга ОСОБА_2 на рішення посадової особи ДВС, якою просить визнати неправомірним рішення Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ 34919031, викладене у листі від 04.08.2025 року за вих. N? 12522 про відмову у вчиненні дій із скасування арешту майна ОСОБА_2 на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2025 року по справі N? 175/5696/14-к та зобов?язати Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ 34919031, вчинити передбачені законодавством дії щодо скасування арешту майна ОСОБА_2 на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2025 року по справі N? 175/5696/14-к.
Дослідивши матеріали скарги, виходжу з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26, параграфом 1, ст. 303-308 КПК України.
При цьому, як вбачається зі скарги ОСОБА_2 фактично оскаржуються дії державного виконавця, яка не може бути оскаржена в порядку, визначеному Главою 26 КПК України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Чинне законодавство України передбачає широке коло можливостей впливу на хід виконавчого провадження, рішення, дії або бездіяльність державного (приватного) виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Безумовно, гарантією дотримання та забезпечення прав та свобод сторін виконавчого провадження насамперед є право на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного (приватного) виконавця у межах виконавчого провадження. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних (приватних) виконавців визначено як Законом України «Про виконавче провадження» так і відповідними положеннями процесуальних кодексів, які повинні застосовуватися у сукупності заходів оскарження.
Оскарження рішень, дій та бездіяльності державного (приватного) виконавця та органу виконавчої служби передбачено трьома процесуальними кодексами - КАС, ЦПК, ГПК, тому на практиці виникає плутанина, що куди оскаржувати. Більш того, є різні випадки, коли подається скарга на діяльність виконавця, а коли позов, відповідно до правил юрисдикційної підсудності при оскарження рішень, дій та/або бездіяльності виконавця під час виконання судового рішення або іншого виконавчого документу.
Згідно вимог ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Адміністративному суду підсудні справи з приводу оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця під час виконання рішень не тільки адміністративного суду, але й виконавчих документів, виданих іншими органами та посадовими особами.
Згідно з ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За таких обставин вважаю, що дії приватного виконавця при здійсненні виконавчих дій не має у собі ознак кримінального правопорушення оскільки ЦПК та КАС України передбачені інші способи для спонукання відповідальної особи до їх виконання.
Статтею 303 КПК України, визначено виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності, дізнавача, слідчого та прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в порядку ст. 303 КПК України.
Скарга ОСОБА_2 з викладеними у ній вимогами, - не підлягає оскарженню в порядку ст. 303 КПК України, оскільки не входить до переліку рішень, дій чи бездіяльності, зазначених у ч.1 ст.303 КПК України, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а тому у відкритті провадження слід відмовити на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись: ст.303, 304 КПК України, слідчий суддя, -
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_3 на дії за скаргою ОСОБА_2 на рішення посадової особи ДВС - відмовити на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України.
Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її постановлення.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1