просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
21 серпня 2025 року м.Харків Справа № 913/185/25
Провадження №16/913/185/25
Суддя Господарського суду Луганської області Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали позовної заяви Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток», м. Добропілля Донецької області
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інтеко-2000», м. Рубіжне Луганської області
про стягнення 5 918,00 грн
без виклику (повідомлення) учасників справи,
Суть спору: Державне підприємство «Добропіллявугілля-видобуток» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інтеко-2000» про стягнення збитків у розмірі суми ПДВ - 5 918,00 грн за договором про закупівлю товару № 829-23 від 21.06.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач виконав свій обов'язок за договором № 829-23 від 21.06.2023 щодо постачання продукції, а покупець виконав свій обов'язок щодо прийняття та оплати поставленої продукції. Проте, відповідачем не було проведено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого позивач був позбавлений права на отримання податкового кредиту. Тому позивач посилається на понесення збитків у розмірі 5 918,00 грн, які підлягають відшкодуванню відповідачем.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Шеліхіній Р.М.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
14.07.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи платіжної інструкції та виписки з банку. Разом з тим, суд зазначає, що позивачем до вказаного клопотання додано лише платіжну інструкцію (детальну форму) на 5 сторінках, однак не додано виписки з банку.
Зазначене клопотання додано судом до матеріалів справи.
Суд зазначає, що відповідно до інформації з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: вул. Трудова, буд. 7, оф. 1, м. Рубіжне, Луганська обл., 93007.
За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua) відділення в м. Рубіжне Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до вказаного населеного пункту наразі є неможливим.
Згідно абз. 1 ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
На підставі викладеного, відповідач зобов'язаний мати «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або в підсистемі «Електронний суд».
Відповідач зареєстрованого «Електронного кабінету» не має (відповідь на запит суду № 12271528 від 26.06.2025).
Водночас, у доданих до позовної заяви документах, зокрема, у договорі про закупівлю товару № 829-23 від 21.06.2023, товарно-транспортній накладній № 26/06-9 від 26.06.2023 міститься фактична адреса місцезнаходження відповідача: м. Дніпро, вул. Олександра Поля, буд. 28А / 520. Крім того, у витязі з ЄДР міститься офіційна адреса електронної пошти відповідача - general@npp-inteko.com.ua.
З метою дотримання процесуальних прав відповідача та через неможливість відправлення вихідної кореспонденції засобами поштового зв'язку за його зареєстрованою юридичною адресою всі процесуальні документи суду направлялися за відомою фактичною адресою місцезнаходження відповідача: 49101, м. Дніпро, вул. Олександра Поля, буд. 28А / 520 та електронною адресою відповідача - general@npp-inteko.com.ua. Крім цього, інформація по справі розміщувалася відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на офіційному вебсайті судової влади України за посиланням: https://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.
Відповідач правом на захист своїх інтересів у суді не скористався, відзив до матеріалів справи не надав, хоча належним чином повідомлений про відкриття провадження в справі. Зокрема, ухвала суду від 27.06.2025 направлялася за відомою фактичною адресою місцезнаходження відповідача, однак була повернута на адресу суду з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання. Також вказана ухвала направлялась в електронному вигляді на електронну адресу відповідача, проте документ повернено (не доставлено) з повідомленням про помилку доставки електронного листа.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що суд повідомив відповідача належним чином про розгляд справи у суді.
Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між Державним підприємством «Добропіллявугілля-видобуток» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інтеко-2000» (далі - постачальник) укладено договір № 829-23 про закупівлю товару від 21.06.2023 (далі - договір) в порядку і на умовах, передбачених договором, постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення: ДК 021:2015:14810000-2 «Абразивні вироби» (далі - продукція) в асортименті, кількості, в термін, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, що є невід'ємними частинами до цього договору (п. 1.1. договору).
Згідно з п. 1.2. договору покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 4.1. договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в терміни, погоджені сторонами в специфікаціях до цього договору.
Пунктом 4.3.8. договору передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) постачальник оформлює податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі.
У разі порушення постачальником порядку заповнення та/або не реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в межах граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі в результаті призупинення її реєстрації, покупець має право застосувати оперативно-господарські санкції.
Під оперативно-господарською санкцією сторони розуміють право покупця затримати оплату продукції на суму ПДВ, який покупець повинен отримати за податковою накладною (з розрахунком коригування до податкової накладної), яка не зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних або неналежним чином заповненої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до моменту надання постачальником належним чином оформленої і зареєстрованої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної).
У разі відмови постачальника зареєструвати належним чином оформлену податкову накладну або розрахунок коригування до такої податкової накладної, в тому числі в разі дії/бездіяльності, які привели до відмови в розблокуванні податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі суми ПДВ, який покупець повинен був отримати, за такою податковою накладною (розрахунку коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати направлення відповідної претензії покупця.
Сторони погодили, що постачальник зобов'язується оформляти податкові накладні та інші первинні документи на виконання умов договору українською мовою
Згідно з п. 4.5. договору покупець має право затримати оплату продукції при не наданні або несвоєчасному наданні оригіналів рахунків, несвоєчасної реєстрації податкової накладної, а також інших документів, надання яких постачальником є обов'язковим в силу договору, при цьому, покупець не несе відповідальності за таку затримку оплати.
Право власності на продукцію, ризики втрати або ушкодження продукції переходять від постачальника до покупця з моменту передачі продукції покупцеві (п. 4.11. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору загальна сума договору визначається загальною сумою усіх специфікацій, що є невід'ємною частиною цього договору.
Загальна сума Договору 35 508,00 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ: 5 918,00 грн.
Ціни на продукцію, що поставляється постачальником, встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору
Відповідно до п. 5.3. договору розрахунки за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника з відстроченням платежу протягом 30-ти календарних днів від дати поставки, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору та відповідною специфікацією до договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
У п. 8.13. договору сторони погодили, що відповідно до Податкового кодексу України сторони зазначають, що покупець має статус платника податку на прибуток за основною ставкою, є платником ПДВ, постачальник має статус платника податку на прибуток за основною ставкою, є платником ПДВ. Сторони заявляють, що вони і усі інші суб'єкти господарської діяльності, залучені стороною для виконання цього договору, є добросовісними платниками податків і зборів та своєчасно подають податкову звітність у відповідні податкові органи. У разі, якщо одна із сторін або який-небудь інший суб'єкт господарської діяльності, залучений стороною до виконання цього договору, виявиться недобросовісним платником податків, що спричинить донарахування податкових зобов'язань іншій стороні або її притягнення до фінансової відповідальності податковими органами, винна сторона зобов'язується компенсувати іншій стороні заподіяні цим збитки.
До цього договору додається і є його невід'ємною частиною додаток № 1 - специфікація до договору (п. 9.1.1. договору).
Відповідно до специфікації до договору № 829-23 від 21.06.2023 постачальник зобов'язався передати (поставити) у власність покупця продукцію згідно переліку на загальну суму 35 508,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 5 918,00 грн.
Договір № 829-23 від 21.06.2023, додаток № 1 до договору - специфікація до договору № 829-23 від 21.06.2023 підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені відбитками печаток цих юридичних осіб.
Відповідач, на виконання умов договору 26.06.2023 згідно з товарно-транспортною накладною № 26/06-9 від 26.06.2023 поставив позивачу товар на загальну суму 35 508,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 5 918,00 грн, що підтверджується копією видаткової накладної №РН-0000077 від 26.06.2023, яка підписана уповноваженими представниками сторін.
На виконання умов договору Державне підприємство «Добропіллявугілля-видобуток» здійснило оплату на суму 35 508,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4082 від 11.07.2023, призначення платежу «Оплата за абразивні вироби (круг відрізний) згідно договору № 829-23 від 21.06.2023, в тому числі ПДВ 20 % - 5 918,00 грн».
Однак, як стверджує позивач, відповідач на виконання вимог договору та податкового законодавства не здійснив реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавило позивача можливості скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання (отримання податкового кредиту) на вказану суму сплаченого ПДВ у розмірі 5 918,00 грн, що спричинило позивачу збитки.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і в сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за таких підстав.
Правовідносини в спорі регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України) та договором № 829-23 про закупівлю товару від 21.06.2023, укладеним між Державним підприємством «Добропіллявугілля-видобуток» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інтеко-2000».
Виконуючи вказаний договір, відповідач поставив позивачу товар - абразивні вироби (круг відрізний), а позивач сплатив кошти в розмірі 35 508,00 грн. У даному договорі сторони обумовили за взаємною згодою порядок своїх відносин у сфері нарахування та реєстрації податку на додану вартість. Позивач, вважаючи, що він зазнав збитків внаслідок нереєстрації відповідачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 5 918,00 грн, що є сумою податку на додану вартість, звернувся із зазначеним позовом до суду.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення:
1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання);
2) шкідливого результату такої поведінки - збитків;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками;
4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
Виходячи з наведеної правової конструкції поняття збитків, відсутність реєстрації податкових накладних відповідачем можна кваліфікувати як протиправну бездіяльність.
Водночас суд зазначає, що дії відповідача не позбавляли позивача права на відшкодування сплаченого податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За твердженням позивача відповідач порушив вимоги зазначеної норми права щодо своєчасного складання та реєстрації податкових накладних.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з підпунктом «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/ послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Отже, аналіз вищезазначених приписів податкового законодавства свідчить про те, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за загальним правилом, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України у разі порушення продавцем товарів (відповідачем) граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, покупець товарів (позивач) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця (відповідача).
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Таким чином, права позивача в разі нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних підлягають захисту шляхом подання позивачем, разом з податковою декларацією, за відповідний звітний податковий період, заяви зі скаргою на дії відповідача. У цьому випадку податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення.
У даному випадку необхідним елементом для стягнення збитків є доведеність протиправних дій відповідача, саме доведення факту порушення правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, зазначений факт повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, якими, зокрема, може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки.
В матеріалах справи відсутні докази звернення позивачем до податкового органу із відповідною скаргою на дії відповідача у зв'язку із відсутністю складених та зареєстрованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інтеко-2000» відповідних податкових накладних, а також доказів про результати здійснення податковим органом перевірки такої бездіяльності відповідача, оформленої актом, довідкою або іншим рішенням відповідного контролюючого органу.
Таким чином, у суду відсутні підстави стверджувати, що бездіяльність відповідача щодо відсутності реєстрації податкових накладних спричинила збитки позивачу.
Аналогічні висновки викладені у постановах Північного апеляційного господарського суд від 01.02.2024 по справі № 911/1504/23, Північного апеляційного господарського суд від 12.09.2023 по справі № 910/13572/22, Верховного Суду від 10 березня 2020 року по справі №911/224/19.
Вочевидь, у разі не реєстрації відповідачем податкової накладної позивач відмовився від реалізації свого права на захист економічних інтересів у врегульованій положеннями Податкового кодексу України сфері та взаємовідносин з контролюючим органом.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (статті 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України).
Як зазначив позивач, відповідач не виконав обов'язку щодо реєстрації податкової накладної, що позбавило можливості позивача отримати податковий кредит на вказану суму ПДВ.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч.ч. 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування покладається на сторони.
Суд зазначає, що позивачем не надано доказів, які б вказували на неоформлення та нереєстрацію відповідачем податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема доказів з Єдиного реєстру податкових накладних, іншої інформаційної електронної системи чи довідки з податкової про відсутність реєстрації податкової накладної.
Суд, оцінивши наявні у справі докази, дійшов висновку, що позивач на виконання свого обов'язку доказування не надав доказів нереєстрації податкових накладних відповідачем, що дозволило б суду встановити обґрунтованість позовних вимог.
Виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову та дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 2 422,40 грн покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України, та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено і підписано 21.08.2025.
Суддя Ріта ШЕЛІХІНА