ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
21 серпня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4824/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
розглянувши заяву Одеської регіональної торгово-промислової палати про відвід суддів Л.В. Поліщук, К.В. Богатиря, С.В. Таран (вх.№2762/25/Д5 від 20.08.2025) в межах апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської регіональної торгово-промислової палати
на рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 (суддя С.В. Літвінов, м.Одеса, повне рішення складено 09.06.2025)
у справі №916/4824/24
за позовом Приватного акціонерного товариства «ПЛАСКЕ»
до відповідача: Одеської регіональної торгово-промислової палати
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Торгово-промислової палати України
про визнання недійсним рішення,
Приватне акціонерне товариство «ПЛАСКЕ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської регіональної торгово-промислової палати про визнання недійсним рішення засідання позачергової президії Одеської регіональної торгово-промислової палати від 11.04.2024, оформленого протоколом №10, яким Приватне акціонерне товариство «ПЛАСКЕ» було виключено із членів Одеської регіональної торгово-промислової палати.
04.11.2024 за вказаною позовною заявою Господарським судом Одеської області відкрито провадження у даній справі, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.12.2024 задоволено заяву Торгово-промислової палати України (код ЄДРПОУ: 30202681) про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Залучено до участі у справі №916/4824/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Торгово-промислову палату України.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення засідання позачергової президії Одеської регіональної торгово-промислової палати від 11.04.2024, оформлене протоколом №10, яким Приватне акціонерне товариство «ПЛАСКЕ» було виключено із членів Одеської регіональної торгово-промислової палати. Стягнуто з Одеської регіональної торгово-промислової палати України на користь Приватного акціонерного товариства «ПЛАСКЕ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Одеська регіональна торгово-промислова палата звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, подавши її 30.06.2025 через систему «Електронний суд».
Апеляційна скарга зареєстрована судом 30.06.2025 за вх.№2762/25.
Одночасно апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (вх.№2768/25 від 30.06.2025) та про поновлення строку на подання додаткових доказів і залучення їх до матеріалів справи.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.06.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2025 апеляційну скаргу Одеської регіональної торгово-промислової палати на рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 у справі №916/4824/24 залишено без руху з метою надання скаржнику можливості усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
В межах встановленого ухвалою від 04.07.2025 строку від скаржника надійшла заява (вх.№2762/25/Д4 від 14.07.2025) про усунення недоліків апеляційної скарги.
Між тим, колегія суддів перебувала у відпустці (головуючий суддя Л.В. Поліщук - з 07.07.2025 по 07.08.2025, судді К.В. Богатир, С.В. Таран - з 07.07.2025 по 08.08.2025), з огляду на що питання щодо апеляційної скарги вирішувалося 11.08.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 клопотання Одеської регіональної торгово-промислової палати про поновлення строку на подання апеляційної скарги залишено без розгляду, оскільки останньою не було пропущено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської регіональної торгово-промислової палати на рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 у справі №916/4824/24. Встановлено учасникам справи строк до 25.08.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Запропоновано позивачу та третій особі у строк до 25.08.2025 подати свої міркування або заперечення щодо заявленого апелянтом клопотання про поновлення строку на подання доказів.
20.08.2025 Одеська регіональна торгово-промислова палата через систему «Електронний суд» подала заяву (вх.№2762/25/Д5 від 20.08.2025) про відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі суддів: Л.В. Поліщук, К.В. Богатиря, С.В. Таран від розгляду справи №916/4824/24.
Заява мотивована тим, що у даному випадку, на думку заявника, існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності названих суддів.
Так, Одеська регіональна торгово-промислова палата вказала, що 09.04.2025 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді С.В. Таран, суддів К.В. Богатиря, Л.В. Поліщук розглянуто апеляційну скаргу Торгово-промислової палати України на рішення Господарського суду Одеської області від 19.08.2024 у справі №916/1959/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глассрайз» до Одеської регіональної торгово-промислової палати, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватного акціонерного товариства «ПЛАСКЕ», Торгово-промислової палати України, про визнання недійсним рішення засідання позачергової президії Одеської регіональної торгово-промислової палати, оформлене протоколом №10 від 11.04.2024, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Глассрайз» було виключено із членів Одеської регіональної торгово-промислової палати.
Тобто, за доводами заявника, у справі №916/1959/24 колегія суддів у складі головуючого судді С.В. Таран, суддів К.В. Богатиря, Л.В. Поліщук вже розглядала питання щодо законності та обґрунтованості рішення позачергової президії Одеської регіональної торгово-промислової палати, оформленого протоколом №10 від 11.04.2024, а тому під час апеляційного розгляду судді мали можливість проаналізувати докази, оцінити правові підстави та сформувати свою позицію щодо відповідного рішення президії.
Таким чином, апелянт зазначив, що постанова від 09.04.2025 у справі №916/1959/24 вже відображає висновки названих суддів щодо суті спору, що є ідентичним предмету розгляду у справі №916/4824/24. Обидві справи стосуються оскарження одного й того ж рішення (протоколу №10 від 11.04.2024), прийнятого одним і тим же складом президії, що стосувалося виключення кількох суб'єктів з членів палати. Хоча позивачі різні (Товариство з обмеженою відповідальністю «Глассрайз» та Приватне акціонерне товариство «ПЛАСКЕ»), предмет спору (визнання недійсним одного й того ж акту) робить справи взаємопов'язаними.
З урахуванням викладеного, скаржник зазначив, що повторний розгляд цього ж рішення президії Одеської регіональної торгово-промислової палати тією ж колегією суддів створює ризик упередженого підходу, оскільки судді вже висловили свою позицію щодо законності та обґрунтованості спірного акту. Участь тих самих суддів у розгляді двох справ, які стосуються одного й того ж рішення, може свідчити про існування обставин, що викликають обґрунтовані сумніви в їхній неупередженості.
При цьому заявник послався на приписи пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Розглянувши заяву Одеської регіональної торгово-промислової палати (вх.№2762/25/Д5 від 20.08.2025) про відвід суддів Л.В. Поліщук, К.В. Богатиря, С.В. Таран, колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частини перша - третя, сьома, восьма, одинадцята статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів зазначає, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1)він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2)він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3)він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4)було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5)є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1 - 4 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Слід зазначити, що приписи статті 35 Господарського процесуального кодексу України містять узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.
У цьому контексті Південно-західний апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
-«об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою, вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
-«суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
У рішенні у справі «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Одночасно апеляційний суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто у ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід суддів Л.В. Поліщук, К.В. Богатиря, С.В. Таран, Південно-західний апеляційний господарський суд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу «a priori» не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, аргументи, якими Одеська регіональна торгово-промислова палата мотивує свою заяву про відвід суддів Л.В. Поліщук, К.В. Богатиря, С.В. Таран у справі №916/4824/24, а саме, щодо апеляційного розгляду справи №916/1959/24, в якій колегія суддів вже розглядала питання щодо законності та обґрунтованості рішення позачергової президії Одеської регіональної торгово-промислової палати, оформленого протоколом №10 від 11.04.2024, та за результатами розгляду якої 09.04.2025 прийнято постанову (яку, між іншим, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.07.2025 було залишено без змін), не можуть слугувати підставою для відведення суддів Л.В. Поліщук, К.В. Богатиря, С.В. Таран з огляду на положення частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, наведені заявником аргументи не можна розцінити як обґрунтовані, так як вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність суддів Л.В. Поліщук, К.В. Богатиря, С.В. Таран, не вказують на їх особисту небезсторонність чи необ'єктивне ставлення до учасників справи або їх зацікавленість в ухваленні певного рішення у цій справі.
Інших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів, ним не зазначено.
Враховуючи викладене, заява Одеської регіональної торгово-промислової палати про відвід суддів Л.В. Поліщук, К.В. Богатиря, С.В. Таран у розгляді справи №916/4824/24 не містить обставин, які визначені чинним господарським процесуальним законодавством як підстави для відводу судді чи викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.
Враховуючи, що відвід складу судової колегії визнаний необґрунтованим, справа №916/4824/24 підлягає передачі для здійснення автоматизованого розподілу в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, з метою визначення судді для вирішення питання про відвід.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 232-236, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Визнати необґрунтованим заявлений Одеською регіональною торгово-промисловою палатою відвід колегії суддів у складі: Л.В. Поліщук, К.В. Богатиря, С.В. Таран від розгляду справи №916/4824/24.
Передати справу №916/4824/24 для автоматизованого розподілу для визначення судді в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран