ЄУН 193/1609/21
Провадження 2/193/4/25
іменем України
20 серпня 2025 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кравченко Н.О., при секретарі судових засідань Ратушної В.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Шаповал Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення в натурі 1/4 частини земельної ділянки в окремий об'єкт нерухомості, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності,
У грудні 2021 року позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення в натурі 1/4 частини земельної ділянки в окремий об'єкт нерухомості, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності, який згодом уточнила. Згідно уточненої позовної заяви від 13.06.2025 року, просила суд виділити їй у натурі у власність 1/4 частку із земельної ділянки загальною площею 7,6646 га з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» розташованої на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області (кадастровий номер 1225284400:01:002:0205) в окремий об?єкт нерухомого майна, а саме: земельну ділянку площею 1,9161 га. припинивши її право спільної часткової власності у цій земельній ділянці, у зв'язку із її виділенням в натурі, визнати за нею право власності на виділену земельну ділянку. Додано розрахунок судових витрат в розмірі в розмірі 19408,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на праві спільної часткової власності належить 1/4 частка вищевказаної земельної ділянки, яку вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Іншими співвласниками згаданої земельної ділянки є ОСОБА_2 (дружина померлого батька), ОСОБА_3 (донька померлого батька), ОСОБА_4 (донька померлого батька), тобто кожному з них належить по її частки (1,9161 га). Зазначила, що між сторонами існують суперечки з приводу користування спільним майном, співвласники перешкоджають позивачу користуватися належній їй часткою у праві спільної часткової власності у повному обсязі, тим самим порушуючи її законні права. Спір виник відносно обсягу її частини, не дивлячись на те, що порядок користування земельною ділянкою між сторонами вже склався, а тому ОСОБА_1 змушена звернутись до суду з вказаним позовом.
У позові зазначено, що з метою врегулювання спору у досудовому порядку 17.05.2021 року на адреси співвласників були надіслані заяви, щодо поділу або виділу частки земельної ділянки із спільної часткової власності, за домовленістю між співвласниками, в якої було запропоновано здійснити необхідні дії у добровільному порядку, направлені на укладання Договору про поділ нерухомого майна з подальшою реєстрацією прав власності на кожну поділену часту, з детальним описом цих дій, але: ОСОБА_2 відмовилася отримувати пошту від ОСОБА_1 , про що є відмітка на поштовому конверті; ОСОБА_3 відмовилася отримувати пошту від ОСОБА_1 , про що є відмітка на поштовому конверті; ОСОБА_4 не отримала пошту від ОСОБА_1 і конверт повернувся з позначкою за закінченням терміну зберігання.
Зазначена справа з 30.12.2021 перебувала на розгляді у судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 .
Розпорядженням керівника апарату Софіївського районного суду № 36 від 19.02.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи в зв'язку з тим, що рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 № 412/0/15-24 суддю ОСОБА_6 звільнено з посади судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області у зв'язку з поданням заяви про відставку, що унеможливлює продовження розгляду справи, яка перебувала у її провадженні.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024, матеріали цивільної справи № 193/1609/21 передано для розгляду судді Кравченко Н.О.
28.02.2024 року справу, прийнято до свого провадження суддею Кравченко Н.О. та призначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
23.10.2024 року ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області по справі призначено судову технічну експертизу, розгляд справи зупинений.
Згідно повідомлення про неможливість проведення зазначеної експертизи № 3102 від 12.11.2024 року, яке надійшло до Софіївського районного суду 03.03.2025 року, справу повернуто без проведення призначеної експертизи.
Згідно повідомлення про неможливість проведення судової експертизи від 19.02.2025 року № СЕ-19/104-24/46559-ЗТ, судову експертизу не проведено із зазначенням підстав.
05.03.2025 року ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області відновлено провадження, призначене підготовче судове засідання на 27.06.2025 року.
27.06.2025 року ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 20.08.2025 року, задоволено клопотання позивача та його представника про прийняття уточненої позовної заяви, складеної за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи.
На обґрунтування позову позивачем надано Висновок експерта № 26-03-01-2025 за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 13.05.2025 року ТОВ «БЮРО НЕЗАЛЕЖНОЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ УКРАЇНИ» виготовленого за замовленням позивача ОСОБА_1 , з додаванням варіанту виділу (Додаток № 1) з таблицею координат поворотних точок меж земельної ділянки та таблицею довжин ліній земельної ділянки, яка виділяється.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явлись, надали заяву про розгляд справи у їхню відсутність, заперечували проти винесення заочного рішення, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві з врахуванням наданого Висновку експерта.
Відповідачі, які належним чином повідомлені у судове засідання, не з'явилися.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умови не заперечення позивачем проти такого вирішення справи.
Враховуючи відсутність згоди позивача на заочний розгляд, суд постановляє рішення на загальних умовах.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/4 частка земельної ділянки, загальною площею 7,6646 га, кадастровий номер 1225284400:01:002:0205 з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» розташованої на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27.11.2020 року виданого приватним нотаріусом Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І.за р.№ 1143, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.11.2020 року за № 234422562 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.05.2024 за № 377957410. Іншими співвласниками земельної ділянки, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.05.2024 за № 377957410 є відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , по частини, кожній (а.с. 12, 13, 147-149 том.1). 17.05.2021 року, з метою врегулювання спору у досудовому порядку, ОСОБА_1 надіслала на адреси співвласників заяви, щодо поділу або виділу частки земельної ділянки із спільної часткової власності, за домовленістю між співвласниками, в якої було запропоновано здійснити необхідні дії у добровільному порядку, направлені на укладання Договору про поділ нерухомого майна з подальшою реєстрацією прав власності на кожну поділену часту, з детальним описом цих дій, але: ОСОБА_2 відмовилася отримувати пошту від ОСОБА_1 , про що є відмітка на поштовому конверті; ОСОБА_3 відмовилася отримувати пошту від ОСОБА_1 , про що є відмітка на поштовому конверті; ОСОБА_4 не отримала пошту від ОСОБА_1 і конверт повернувся з позначкою за закінченням терміну зберігання (а.с. 15-20 том.1).
Позовні вимоги стосуються виділення частини земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 із земельної ділянки загальною площею 7,6646 га з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва'розташованої на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області (кадастровий номер 1225284400:01:002:0205) в окремий об?єкт нерухомого майна.
В порядку ч. 3 ст. 102 ЦПК України за замовленням учасника справи, може бути проведена земельно-технічна експертиза.
Згідно наданого Висновку експерта № 26-03-01-2025 за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 13.05.2025 року ТОВ «БЮРО НЕЗАЛЕЖНОЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ УКРАЇНИ» враховуючи розмір і конфігурацію земельної ділянки та порядок користування що склався між співвласниками, експертом було запропоновано один варіант виділу в натурі частки, земельної ділянки кадастровий номер 1225284400:01:002:0205 площею 7,6646 га з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва'розташованої на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області (Додаток № 1), відповідно до схеми земельної ділянки з кадастровим номером 1225284400:01:002:0205, яка була виконана інженером-геодезистом ОСОБА_7 (сертифікат інженера-геодезиста № 016533 від 11.11.2024 року) (а.с. 42-51 том. 2).
Запропонований експертом варіант виділу частини земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 кадастровий номер 1225284400:01:002:0205 із земельної ділянки загальною площею 7,6646 га. склав 1,9161 га, яка межує:
-з півночі землі гр. ОСОБА_8 (кад. номер 1225284400:01:022:0009) з точки 1 до точки 2 - довжина 29,30 м з зазначенням поворотних точок координат;
-з сходу землі співвласників земельної ділянки (кад. номер 1225284400:01:002:0205) ОСОБА_2 , якій належить частина, ОСОБА_3 , якій належить частина, ОСОБА_4 , якій належить частина, з точки 2 до точки 3 - довжина 654,04 м з зазначенням поворотних точок координат;
-з півдня землі Миколаївської сільської ради (кад. номер 1225284400:13:001:0003) з точки 3 до точки 4 - довжиною 29,30 м, з зазначенням поворотних точок координат;
-з заходу землі ОСОБА_9 (кад. номер 1225284400:01:022:0013) з точки 4 до точки 1 - довжина 654,03 м, з зазначенням поворотних точок координат.
Отже, можливість виділення в натурі 1/4 частки у розмірі 1,9161 га земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 із земельної ділянки загальною площею 7,6646 га, кадастровий номер 1225284400:01:002:0205 з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» розташованої на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, підтверджується наданим Додатком № 1 з визначенням координат поворотних точок меж земельної ділянки та зазначенням довжин ліній земельної ділянки, яка виділяється ОСОБА_1 .
Договору щодо поділу зазначеної земельної ділянки її співвласниками не укладено, домовленостей не дійшли.
Так, відповідно до вимог ч.1ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилом ч. 3ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у частині другійстатті 16 ЦК України. До їх кола належить відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Згідно ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. 2. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. 3. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. 4. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються.
Відповідно до ст.79 ЗК України Земельна ділянка -це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування,з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Статтею 79-1 ЗК України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єк та цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. 3. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. 4. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. 5. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. 6. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.Поділ, об'єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об'єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально. Земельні ділянки можуть бути об'єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об'єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення. 7. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. 8. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. 9. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. 10. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. 11. Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру. 12. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). 13. Земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі:поділу або об'єднання земельних ділянок;скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації;якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України"Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). 14. Наявність обмежень у використанні земель, у тому числі червоних ліній, в межах земельної ділянки, що формується для обслуговування існуючого об'єкта нерухомості (будівлі, споруди), не перешкоджає її формуванню та визначенню її цільового призначення для потреб, пов'язаних із функціонуванням зазначеного об'єкта з дотриманням встановлених обмежень щодо використання земельної ділянки.
Суб'єктами права власності на землю згідно ст. 80 ЗК України є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до положення ч. 1ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
За змістом ч.ч. 1, 3, 4ст. 86 ЗК Україниволодіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.
Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
У приписах ч.ч.1,3 ст. 370 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділу натурі частки із майна,що є у спільній частковій власності.У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
За правилом ч. 1ст. 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.
Частиною першою статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до положень ч. 1 ст.364, ч. 2 ст.367 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Відповідно до ч. 2 ст. 364 Цивільного кодексу України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим,співвласник, який бажає виділу,має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
На підставу можливості проведення виділу, позивачем надано Висновок експерта № 26-03-01-2025 від 13.05.2025 року за результатами проведення земельно-технічної експертизи, з запропонованим варіантом такого виділу.
За змістом ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ в натурі частки із майна,що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Отже, враховуючи вищевикладене, право власника земельної ділянки закріплено законодавчо та для звернення до суду за вирішенням питання про виділ земельної ділянки в натурі зі спільної часткової власності не вимагає наявність спору, а вимагає наявність факту відмови у погодженні виділу часток.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Документами та діями, необхідними для поділу земельної ділянки є документація із землеустрою, яка розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.
Надана технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об'єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) відомості про встановлені межові знаки на межі поділу; д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути, тобто містить всі складові, що вимагаються ЗУ «Про землеустрій».
Суд вважає, що за вищевикладених обставин враховуючи, що висновок експерта № 26-03-01-2025 від 13.05.2025 року ТОВ «БЮРО НЕЗАЛЕЖНОЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ УКРАЇНИ» з запропонованим варіантом виділу частини земельної ділянки,поданий на обґрунтування позовних вимог та доведення можливості виділу частини земельної ділянки для вирішення спору, наданий доказ судом визнається належним та допустимим.
Водночас на учасника спільної часткової власності на земельну ділянку покладено низку обов'язків: учасник спільної часткової власності має брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, у витратах для утримання і зберігання спільної земельної ділянки, учасник спільної часткової власності несе відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними зі спільною земельною ділянкою.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для державної реєстрації прав є судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
За правилом ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивач не заперечувала про залишення за нею судових витрат, то суд залишає їх за позивачем ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 89, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,
Уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення в натурі 1/4 частини земельної ділянки в окремий об'єкт нерухомості, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності, задовольнити у повному обсязі.
Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1 ) в натурі належну їй частку із земельної ділянки загальною площею 7,6646 га з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» розташованої на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області (кадастровий номер 1225284400:01:002:0205) в окремий об?єкт нерухомого майна, а саме: земельну ділянку площею 1,9161 га припинивши її право спільної часткової власності у цій земельній ділянці у зв'язку із її виділенням в натурі.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1 ) право власності на частку із земельної ділянки загальною площею 7,6646 га з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» розташованої на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області (кадастровий номер 1225284400:01:002:0205), виділену в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна, а саме: земельну ділянку площею 1,9161 га.
Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20 серпня 2025 року .
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: станція Лошкарівка Криворізького району Дніпропетровської області.
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Н.О. Кравченко