Справа № 187/1072/25
1-і/187/26/25
"21" серпня 2025 р. смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , представника потерпілої сторони - Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_7 неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 , законного представника ОСОБА_9 , представника потерпілої сторони - Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_10 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22025040000000263 від 18.02.2025 року відносно
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Кам'янське Дніпропетровської області, мешканця
АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених
ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України,
04.07.2025 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025040000000263 від 18.02.2025 року відносно ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_8 на досудовому слідстві обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2025 року продовжено строком до 05.09.2025 року.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 строком до двох місяців, без визначення розміру застави, оскільки строк запобіжного заходу закінчується 05.09.2025 року, а також продовжують існувати ризики передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_8 може змінити місце фактичного мешкання, виїхати за межі території України поза пунктами пропуску, виїхати на тимчасово окуповану територію України, та переховуватися від органів досудового слідства та суду, оскільки є неповнолітнім, має право вільно виїжджати за кордон та може протягом тривалого часу переховуватися за кордоном, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Крім того, неповнолітній ОСОБА_8 має відмінний стан здоров'я, не має нікого на утриманні, а тому в останнього відсутні будь-які міцні соціальні зв'язки, які б могли перешкодити йому переховуватися від органів досудового розслідування або суду. Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне
правопорушення, у якому він обвинувачується обґрунтовується тим, що
під час досудового розслідування встановлено ймовірну причетність неповнолітнього ОСОБА_8 до вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень на об'єктах залізниці на території Петриківської територіальної громади. Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що неповнолітній ОСОБА_8 має стійкі погляди на вчинення з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на пошкодження об'єктів, які
мають важливе народногосподарське чи оборонне значення в умовах воєнного стану, при вчиненні інкримінованого йому діяння фактично самостійно вишукував способи на ослаблення держави.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання зазначивши, що ОСОБА_8 є неповнолітнім, прокурором не надано доказів до клопотання які підтверджують ризики які зазначені в ньому, місце проживання він не змінить, відсутність закордонного паспорту, проживає із батьками, просить обрати цілодобовий домашній арешт за місцем проживання.
Законний представник обвинуваченого ОСОБА_9 підтримала думку захисника.
Обвинувачений ОСОБА_8 просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Представник потерпілої сторони - Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_7 покладається на розсуд суду.
Заслухавши сторони. дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно реєстру матеріалів досудового розслідування, ухвалами слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19.02.2025 року та 15.04.2025 року ОСОБА_8 обрано та відповідно продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпро від 11.06.2025 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 19.07.2025 року.
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2025 року ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.09.2025 року.
До Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025040000000263 від 18.02.2025 року відносно ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, тобто у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачені покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, враховуючи молодий вік обвинуваченого є підстави вважати, що ОСОБА_8 може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення.
З урахуванням наведеного в обвинувальному акті обставин та способу вчинення кримінальних правопорушень, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення , продовжити кримінальне правопорушення, в яких обвинувачуються та впливати на потерпілих.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_8 12.09.2008 року, є неповнолітньою особою, однак обвинувачується у скоєнні умисного особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України на час воєнного стану в Україні, санкція за який передбачена від 10 до 15 років, може переховуватись від органів досудового слідства та суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, судом не досліджувались докази по справі, ризики передбачені ст. 177 КПК України в суді не спростовані доказами,
, а тому суд вважає що обвинуваченому слід продовжити тримання під вартою в умовах СІЗО.
Клопотання захисника, законного представника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт задоволенню не підлягає, так як інші менш сурові запобіжні заходи не можуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_8 .
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, з рішенням у справі «Labita v.Italy», тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
В даному випадку суспільним інтересом, який виправдовує застосування до обох обвинувачених найбільш тяжкого запобіжного заходу, передбаченого кримінальним процесуальним законодавством, є збереження життя та здоров'я свідків, захист їх законних інтересів від злочинних посягань підозрюваного, оскільки з великою ймовірністю можливе вчинення з боку обвинувачених дій фізичного та психологічного характеру, спрямовані на зміну показань свідками, забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків з метою досягнення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України).
З огляду на викладене, суд вважає, що такі вагомі ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, продовжують існувати, а тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою.
За вказаних вище обставин, обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію його належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження, отже, підстави для зміни раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який на даній стадії кримінального провадження відсутні.
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 підлягає задоволенню оскільки прокурором у клопотанні доведено, що заявлені ризики не зменшилися та не перестали існувати та виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
З урахуванням ст. 197 КПК України, суд вважає за доцільне продовжити ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 19.10.2025 року включно.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 314-316, 369-372 КПК України, суд
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто із 21 серпня 2025 року до 19 жовтня 2025 року, без внесення застави.
Для утримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_8 підлягає направленню до слідчого ізолятора ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» МЮ України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання повного тексту ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3