21.08.25
33/812/357/25
Єдиний унікальний номер судової справи 484/3839/25
Номер провадження 33/812/357/25 Головуючий у місцевому суді: Медведєва Н.А.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Серебрякова Т.В.
21 серпня 2025 року місто Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання - Коростієнко Н.С.,
за участю:
захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ремського Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ремського Євгена Вікторовича на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 липня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №387474, який надійшов на розгляд до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області та був складений 10 липня 2025 року, зазначено, що 10 липня 2025 року о 18 год. 04 хв. в селі Мигія по вулиці Туристичній біля будинку №39, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки та моделі Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння було проведено за допомогою спеціального приладу Alcotest Drager на місці зупинки транспортного засобу. Результат тесту №1697 показав 2.79 проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі КНП «ПЦМБЛ» водій відмовився. Вказаним водій порушив вимоги п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Не погодившись із судовим рішенням, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Ремський Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 липня 2025 року та ухвалити у справі нове судове рішення, яким закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що надані поліцейськими докази вини ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення не є цілком беззаперечними та такими, що не залишають сумнівів.
Так, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом на відеозапису не зафіксований, та доказів зупинення транспортного засобу працівниками поліції матеріали справи не містять.
Крім того, звернуто увагу на те, що відеозаписом зафіксовано, що перший раз ОСОБА_1 поліцейські надали можливість самостійно розпечатати мундштук, але прилад не спрацював. Яким чином і звідки з'явився другий мундштук на відеозапису не зафіксовано, оскільки в діапазоні камери він не знаходився тривалий час.
В судове засідання, призначене на 21 серпня 2025 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
В судовому засіданні брав участь захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Ремський Є.В., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
За змістом ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.3 ст.7 КУпАП).
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (ч.4 ст.7 КУпАП).
Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
За правилами ч.ч.2,3,5,6 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103 (далі - Порядок, в редакції, який діяв на час складання протоколу).
Відповідно до п.п.2,3,4,5,6,7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень п.1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.п.«а» п.2.9 ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обґрунтовуючи висновки щодо доведеності вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, міськрайонний суд послався на фактичні дані, що містяться в матеріалах адміністративного провадження, зокрема в протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серія ЕПР1 №387474, який надійшов на розгляд до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області та був складений 10 липня 2025 року, встановлено, що 10 липня 2025 року о 18 год. 04 хв. в селі Мигія по вулиці Туристичній біля будинку №39, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки та моделі Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння було проведено за допомогою приладу Alcotest Drager на місці зупинки транспортного засобу. Результат тесту №1697 показав 2.79 проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі КНП «ПЦМБЛ» водій відмовився. Вказаним водій порушив вимоги п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху.
Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейським за ч.1 ст.130 КУпАП.
Зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП та повідомлено, що адміністративна справа буде розглядатись з викликом суду у Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області.
Відповідно до п.2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Вказаний протокол водій підписав без зауважень, надавши письмові пояснення на окремому аркуші.
Виправлень протокол про адміністративне правопорушення не містить.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення, який складений щодо водія ОСОБА_1 , сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст.ст.254,256 КУпАП, тому є належним доказом у даній справі.
З вказаних письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 10 липня 2025 року приблизно о 18 год. 04 хв. він керував своїм автомобілем по вулиці Туристичній в селі Мигія Первомайського району в стані алкогольного сп'яніння, доки його не зупинили працівники поліції. Йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку. За допомогою приладу Drager був проведений тест, результат якого показав 2.79 проміле. З тестом він згоден, свою вину визнає в повному обсязі. За кермо автомобіля зобов'язується не сідати до повного витверезіння.
Відповідно до наявної у справі роздруківки тестування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу Газоаналізатора Drager Alcotest 6810, результат тесту становив 2.79‰. Вказану роздруківку водій ОСОБА_1 підписав без зауважень.
Також працівниками поліції складено Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими у водія ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) та зазначено в ньому результати огляду на стан сп'яніння 2.79‰. В графі з результатами згоден ОСОБА_1 поставив свій підпис без зауважень.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до діючого законодавства, водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного приладу або не погоджується з отриманим результатом.
У тому разі, якщо водій не погоджується з результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, то огляд на стан сп'яніння повинен бути проведений у закладі охорони здоров'я. При цьому, водій самостійно на власний розсуд вирішує це питання і не зобов'язаний вказувати причини з яких він не погодився з отриманим результатом.
Разом з тим, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, фактично свідчить про визнання водієм факту перебування у стані алкогольного сп'яніння.
До того ж, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу також свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
При цьому, водій ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу незгоди з показниками Газоаналізатора Drager Alcotest 6810 не висловлював.
Вказані обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.
Дослідивши зазначений відеозапис встановлено, що на ньому зафіксовано, як під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейськими було виявлено у водія ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим працівниками поліції було запропоновано водію пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він погодився. Результат тесту показав 2.79 проміле. Поліцейським було запропоновано водію, у разі незгоди із результатом тесту, проїхати до закладу охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 не вияв бажання. При цьому, з відеозапису вбачається, що водій не заперечував, що перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом спростовуються відеозаписом події, який долучений працівниками поліції.
Так, зі вказаного відеозапису убачається, що після спілкування з ОСОБА_1 , поліцейський запропонував ОСОБА_1 , саме як водію транспортного засобу Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що водій погодився та на вимогу поліцейського вказав свої анкетні дані. При цьому, під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 жодного разу заперечень щодо факту керування ним транспортним засобом не висловлював.
До того ж, з відеозапису також вбачається, що на початку спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 сидів за кермом транспортного засобу - автомобіля марки і моделі Volkswagen Caddy з увімкнутим двигуном. Також в подальшому, водій у спілкуванні з поліцейськими зазначав, що він їх обігнав, їхав, нічого не порушував, а поліцейські їхали за ним.
Апеляційний суд також зауважує, що відеофіксація моменту керування транспортним засобом та його зупинки при складанні протоколу за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не є обов'язковим доказом його вчинення, а доведеність цих обставин встановлюється на підставі аналізу всіх доказів у їх сукупності.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки з наданого відеозапису неможливо достовірно встановити, що ОСОБА_1 вдруге було надано новий мундштук, є безпідставними. Так, технічним пристроєм відеозапису чітко зафіксовано, що працівник поліції, на прохання водія, надав йому новий, запакований мундштук, який останній сам відкрив. При цьому, будь-яких зауважень з цього приводу сам водій на місці зупинки транспортного засобу та під час проведення огляду не висловлював.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що міськрайонним судом правильно встановлено, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, оскільки керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію особи, яка подала апеляційну скаргу, щодо незаконності постанови судді та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Апеляційний суд вважає, що у справі, яка переглядається, дотримано судом стандарт доведення висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП правопорушення поза розумним сумнівом. В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення. У справі, яка переглядається, належними та допустимими доказами доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, який підтверджений проведеним оглядом на стан сп'яніння. Будь-яких доказів протилежного матеріали справи не містять.
Отже, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що міськрайонний суд правильно оцінив наявні в даній справі докази, відповідно до вимог ст.251 КУпАП та дійшов до правильних висновків про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог пп.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, а також, що його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобами особою в стані алкогольного сп'яніння.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції в межах її оскарження, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано врахував характер вчиненого правопорушення, а також те, що водій ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
За такого, підстав для скасування постанови судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 липня 2025 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ремського Євгена Вікторовича на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 липня 2025 року - залишити без задоволення.
Постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.В. Серебрякова