Справа № 517/814/25
Провадження № 2/517/315/2025
(про залишення позовної заяви без руху)
21 серпня 2025 року с-ще Захарівка
Суддя Захарівського районного суду Одеської області Тростенюк В.А., розглянувши позовну заяву керівника Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції спірних правовідносинах: Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння
встановив:
Керівник Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області Наливайченко О.П., який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції спірних правовідносинах: Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Ознайомившись з позовною заявою суддею встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, позовна заява, яка є заявою по суті справи та з якою позивачка звертається до суду, і в якій викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, повинна відповідати вимогам, зазначеним у ст. ст.175, 177 ЦПК України.
Ознайомившись з позовною заявою суддею встановлено відсутність внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Так, в поданій до суду позовній заяві прокурор просить витребувати у ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області земельну ділянку загальною площею 15,2 га з кадастровим номером 5125280900:01:001:0712, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, Захарівська селищна рада (за межами населеного пункту) реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2437486751252;
Таким чином, позовні вимоги прокурора фактично направлені на повернення спірної земельної ділянки Захарівській селищній раді Роздільнянського району Одеської області.
Прокурор у позові посилається на те, що статтями 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 передано у власність спірну земельну ділянку.
Посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, прокурор твердить, що вимога про витребування земельної ділянки з незаконного володіння в порядку ст. 387, ЦК України є ефективним способом захисту права власності.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України № 4292-IX Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача, відповідно до якого суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду.
Так, Законом № 4292-ІХ доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною п'ятою наступного змісту: Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Статтю 391 Цивільного кодексу України доповнено частиною другою такого змісту: « 2. Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».
Тобто, вказаним законом держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, а також регламентувала дії суду у разі задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог про витребування майна у добросовісного набувача, шляхом компенсації вартості майна або шляхом повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів.
При цьому, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Із змісту позовної заяви від 19.08.2025 вбачається, що прокурор, звертаючись із вимогами про витребування на користь держави в особі Захарівської селищної ради Роздільнняського району Одеської області земельної ділянки загальною площею 15,2 га з кадастровим номером 5125280900:01:001:0712, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, Захарівська селищна рада (за межами населеного пункту) реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2437486751252, посилається на положення статті 387 Цивільного кодексу України право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння та на положення статті 388 ЦК України право власника на витребування майна від добросовісного набувача.
Суд зазначає, що вказані норми закону є взаємовиключними. Разом із тим, суд позбавлений права визначати замість позивача позовні вимоги, оскільки відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 264 ЦПК України).
Тобто, посилання прокурором на положення обох статей ЦК України (387 та 388), як підстави для витребування спірної земельної ділянки, виключає можливість суду твердити про те, що на вказані правовідносини не розповсюджуються положення Закону №4292-ІХ щодо посилення захисту прав добросовісного набувача.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 5 статті 12 Цивільного кодексу України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Зазначена норма закріплює презумпцію добросовісності та розумності поведінки особи, яка реалізує своє суб'єктивне право, що може бути спростована лише на підставі встановлених судом обставин у відповідному процесуальному порядку.
У контексті норм Цивільно процесуального кодексу України, спростування зазначеної презумпції можливе виключно на стадії судового розгляду справи по суті, оскільки лише на цій стадії суд: досліджує надані сторонами докази, встановлює обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а також здійснює правову оцінку поведінки сторін у межах реалізації ними тих чи інших прав.
Вказане відповідає також загальним засадам цивільного судочинства, зокрема принципам змагальності сторін та рівності учасників процесу перед законом і судом, передбаченим статтями 12 та 13 ЦПК України.
З огляду на зазначені норми вбачається, що попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості спірного майна, оціненої згідно із законом, є обов'язковою матеріально-правовою передумовою для витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади.
Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Частину другу статті 185 ЦПК України доповнено абзацом третім такого змісту: «Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму».
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Статтю 265 ЦПК України доповнено частиною чотирнадцятою такого змісту: «У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Отже, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.
Матеріали справи не містять підтверджуючих документів внесення прокурором на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки, експертно-грошова оцінка якої здійснена у порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
У відповідності до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, на підставі викладених норм закону, зважаючи на внесені Законом №4292-ІХ зміни, що набули чинності 09.04.2025 року, до відкриття провадження у даній цивільній справі, прокурору необхідно, з урахуванням наданої оцінки (експертно-грошової оцінки земельної ділянки) спірної земельної ділянки, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви, надати документ, що підтверджує внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення зазначених в ухвалі недоліків та надати йому строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення заяви без руху у відповідності до положень ч. 11, ст. 187 ЦПК України.
Указані в ухвалі недоліки можуть бути усунуті шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з наведеним, залишення заяви без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258-260 Цивільного процесуального кодексу України суд,
постановив:
Позовну заяву керівника Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції спірних правовідносинах: Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - залишити без руху.
Позивач може усунути недоліки заяви, які викладені в ухвалі на протязі п'яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
В разі, якщо у вказаний строк недоліки, вказані в ухвалі, не буде усунуто, позовна заява буде вважатися неподаною та повертається позивачу.
(депозитний рахунок суду: отримувач платежу ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ 26302945), банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA 418201720355249001000005435 (депозитний), призначення платежу: за кого (ПІП) та номер справи, грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5125280900:01:001:0712, експертно-грошова оцінка якої здійснена в порядку, визначена законом, чинна на дату подання позовної заяви (19.08.2025).
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: