Справа № 519/1691/25
Провадження № 1-кс/519/367/25
20.08.2025 м. Південне
Слідчий суддя Південного міського суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Південне клопотання слідчого СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Старокозаче, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, українця за національністю, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
Слідчий за погодження з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Судом встановлено, що слідчим відділенням ВП №4 Одеського районного управління поліції №2 ГУ НП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025161200000446 від 19.08.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Точної дати та часу в ході проведення розслідування не встановлено, але не пізніше 19.08.2025 всупереч порушенню вимог постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 24.01.1995 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів» затвердженої наказом МВС України № 662 від 21.08.1998 та «Положення про дозвільну систему», затвердженої постановою КМУ № 576 від 12.10.1992, ОСОБА_5 , знаходячись у невстановленому місці придбав шляхом знахідки: патрони, калібру 7,62 у кількості 755 штук, патрони калібру 5,45 у кількості 367 штук, патрони із маркуванням «38D» у кількості 2 штуки, патрон калібру 12 у кількості 1 штука, патрон із невстановленим калібром та без маркування у кількості 1 штука, порох із загальною вагою 1085 грамів та корпуси ручних осколкових гранат Ф-1 із запалом у кількості 5 штук та в останнього виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, підібрав патрони калібру 7,62 у кількості 755 штук, патрони калібру 5,45 у кількості 367 штук, патрони із маркуванням «38D» у кількості 2 штуки, патрон калібру 12 у кількості 1 штука, патрон із невстановленим калібром та без маркування у кількості 1 штука, порох із загальною вагою 1085 грамів та корпуси ручних осколкових гранат Ф-1 із запалом у кількості 5 штук та перевіз за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де став незаконно зберігати без передбаченого законом дозволу.
У подальшому, 19 серпня 2025 року, о 00 годині 06 хвилин, в ході проведення огляду місця події по вулиці Маяковського, будинок № 1-А в селі Фонтанка Одеського району Одеської області у ОСОБА_5 виявлено та вилучено патрони калібру 7,62 у кількості 755 штук, патрони калібру 5,45 у кількості 367 штук, патрони із маркуванням «38D»,у кількості 2 штуки, патрон калібру 12 у кількості 1 штука, патрон із невстановленим калібром та без маркування у кількості 1 штука, порох із загальною вагою 1085 грамів та корпуси ручних осколкових гранат Ф-1 із запалом у кількості 5 штук, що явлються боєприпасами
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри, особи підозрюваного та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою із визначення розміру застави. Крім того прокурор зазначила, що органами опіки та піклування вже вирішується питання щодо влаштування малолітніх дітей ОСОБА_8 (мати дітей померла, а місце перебування біологічного батька невідоме) та наразі діти перебувають в лікарні.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 просили відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, оскільки підозрюваний визнає вину, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, є учасником бойових дій, на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей.
Вислухавши учасників справи, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ОСОБА_5 органом досудового розслідування 20.08.2025 в присутності захисника повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та йому 20.08.2025 надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується застосування запобіжного заходу.
20.08.2025 о 08.45 год. ОСОБА_5 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:
- протоколом огляду місця події від 20.08.2025 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.08.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.08.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.08.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 20.08.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 20.08.2025;
- протоколом затримання ОСОБА_5 від 20.08.2025.
На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є обґрунтованою.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрювані, обвинувачені обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватимуть відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 .
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Слідчий суддя доходить висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить відсутність міцних соціальних зв'язків (вдівець, є вітчимом малолітніх дітей дружини від першого шлюбу, житло орендує), вагомість доказів про вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров'я, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, вказаний злочин, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Ризик незаконно впливати на свідків є обґрунтованим, оскільки, підозрюваний ОСОБА_5 знає адресу мешкання свідків та будучи на волі може здійснювати тиск на них, з метою змінити показання, дані під час досудового розслідування.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином на першочерговій стадії досудового розслідування є також обґрунтованим, так як підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може підшукати свідків або речові та інші докази, які можуть спотворювати факти, що перешкоджатиме встановленню об'єктивної істини під час здійснення досудового розслідування. Крім того, внаслідок збройної агресії РФ проти України з 24.02.2022 Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно15-20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Суд приймає до уваги те, що ОСОБА_5 визнає вину, раніше не судимий, є учасником бойових дій, позитивно характеризується сусідкою ОСОБА_14 , однак вказане саме по собі, не спростовує вищенаведених ризиків. Що стосується дітей, які проживають із підозрюваним, то суд приймає до уваги, що поліцію було викликано саме у зв'язку із домашнім насильством щодо дітей та погрозами розправи над ними із застосуванням зброї. Також суд враховує пояснення прокурора, згідно яких наразі органами опіки та піклування вирішується питання щодо влаштування дітей і вони перебувають в медичному закладі.
При цьому прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вимоги частин 4, 5 ст.182 КПК України, тяжкість правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , визнання вини, слідчий суддя вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2025 складає 121120 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області, прокурора або до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає або перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання слідчому СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_7 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 , задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 20 серпня 2025 року.
Строк дії ухвали - до 18 жовтня 2025 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2025 складає 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області, прокурора або до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає або перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання слідчому СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_7 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Одеській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Одеського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ ВП № 4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_7 , прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та слідчого суддю Південного міського суду Одеської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_15
Копію ухвали отримав: «___» год. «___» хв. «___»_____________2025 року
Підозрюваний: __________________ ОСОБА_5