про повернення позовної заяви
Справа № 500/5470/24
19 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Грицюк Р.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною щодо непроведення перерахунку основного розміру пенсії на підставі виданої оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною щодо непроведення перерахунку основного розміру пенсії на підставі виданої оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суд від 17 жовтня 2024 року у справі № 500/5470/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною щодо непроведення перерахунку основного розміру пенсії на підставі виданої оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо неперерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5к/вих/4.2/5543 від 10.06.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5к/вих/4.2/5543 від 10.06.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі №500/5470/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишено без задоволення, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі № 500/5470/24 - без змін.
14.08.2025 від позивача до суду надійшла заява про невиконання рішення суду та проханням щодо зобов'язання вжити заходів для безумовного виконання рішення суду, ухваленого у справі № 500/5470/24; стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області основний розмір пенсії 64 % грошового забезпечення (вислуга років 23 роки) у розмірі 32151,28 гривень, як основний розмір пенсії.
В обґрунтування заяви, зокрема, зазначено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо виконання рішення суду, однак відповіді не отримав, тому звертається до Тернопільського адміністративного суду для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України на виконання зазначеного рішення суду.
Розглянувши заяву позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Згідно з положеннями частини 2 статті 383 КАС України у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Суд зазначає про те, що позивачем не дотримано положень частини 2 статті 383 КАС України, а саме не надано: інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання, інформації про хід виконавчого провадження.
Суд також зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 383 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Судом встановлено, відсутність у матеріалах заяви та додатків до неї, відсутність доказів її надсилання іншим учасникам справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Отже, заява заявника підлягає поверненню відповідно до положень частини 5 статті 383 КАС України, оскільки не відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 383 КАС України.
Керуючись статтями 241, 248, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України у справі №500/5470/24 повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскаржується в порядку та строки згідно ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 19 серпня 2025 року.
Суддя Грицюк Р.П.