Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 3/733/932/25
Єдиний унікальний №733/1577/25
Постанова
Іменем України
20 серпня 2025 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі судді Овчарика В.М.,
за участю секретаря Ткаченко В.М.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , відомості ІПН відсутні,
за ст. 126 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установив:
24 липня 2025 року о 17-41 год ОСОБА_1 на вул. Б.Хмельницького в м. Ічня Прилуцького району Чернігівської області керував транспортним засобом МТ150-7, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, вину визнає, просив не застосовувати до нього адміністративне стягнення, так як він вчинив правопорушення вперше. Таку ж саму заяву надала і законний представник останнього.
За таких умов суд визнав можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її законного представника.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху повинні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Зокрема, п. 2.1.а Правил дорожнього руху України передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за ст. 126 ч. 2 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 2 КУпАП, так як його вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 401415 від 24.07.2025 року, довідкою ВП № 2 (м.Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія та відеозаписом
Зазначені докази суд вважає належними та допустимими та такими, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним вказаного адміністративного правопорушення.
Таким чином у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 2 КУпАП.
Відповідно до ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Вирішуючи питання відповідальності ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, його особу, який вину визнав, є неповнолітнім, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався і вважає за можливе з урахуванням вказаних обставин не накладати стягнення у виді штрафу, а застосувати до нього заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Суд, застосовуючи саме такий вид постанови, вважає, що це буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню неповнолітнім ОСОБА_1 нових правопорушень.
Керуючись ст. 13, 24-1п. 2, 284 КУпАП, суд
постановив:
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 2 КУпАП та застосувати стосовно нього захід впливу, передбачений п. 2 ст. 24-1 КУпАП, у виді попередження.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.М. Ов чарик