Справа № 645/1427/25
Провадження № 2/645/1358/25
(заочне)
19 серпня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Феленко Ю.В.,
за участі секретаря судових засідань Товстої Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Немишлянського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 1/4483395 від 27.01.2022 у розмірі 225346,34 грн., а також судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2704,16 та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7200,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27.01.2022 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1/4483395. Банк надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 150000,00 грн, а відповідач зобов'язувався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та інші обов'язкові платежі згідно договору. 18.01.2024 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «ФК «СОНАТІ» укладено договір про відступлення права вимоги № 1-2024, відповідно до умов якого АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» відступило ТОВ «ФК «СОНАТІ» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 1/4483395 від 27.01.2022, що укладений між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 .. Далі, 22.02.2024 між ТОВ «ФК «СОНАТІ» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено договір про відступлення права вимоги № 2-2024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «СОНАТІ» передає (відступає) ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає належні ТОВ «ФК «СОНАТІ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі прав вимоги. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право вимоги за кредитним договором № 1/4483395 від 27.01.2022, що укладений між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 .. Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 1/4483395 від 27.01.2022, сформованого АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» станом на 23.01.2024, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 225346,34 грн., з яких: 131314,26 грн. - строкова сума заборгованості за тілом кредиту; 9068,90 грн. - прострочена сума заборгованості за тілом кредиту; 4219,43 грн. - заборгованість по нарахованим відсоткам; 37917,63 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам; 1950,00 грн. - заборгованість по комісії; 17550,00 грн. - заборгованість по простроченій комісії; 11626,12 грн. - загальна сума реструктуризації по простроченим відсоткам; 11700,00 грн. - загальна сума реструктуризації по простроченій комісії. Відповідач не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором, після відступлення ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги до ОСОБА_1 не здійснювалося додаткових нарахувань, всі нарахування за кредитним договором здійснювалися безпосередньо АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» станом на день, що передує дню відступлення права вимоги на користь ТОВ «ФК «СОНАТІ». ОСОБА_1 частково виконував свої зобов'язання з повернення суми кредиту, оплати нарахованих процентів та комісії, таким чином має непогашену заборгованість перед ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» за кредитним договором № 1/4483395 від 27.01.2022 в розмірі 225346,34 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 10.03.2025 відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання. Надано відповідачу строк для надання відзиву на позов.
У судове засідання представник позивача не прибув, у позові просив провести розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку статті 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, отриманих судом відповідно до вимог частини 6 статті 187ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких клопотань від відповідача не надходило.
Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.01.2022 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1/4483395, за умовами якого Банк надає позичальнику кредит в сумі 150000 грн. 00 коп. строком на 72 місяці з 27.01.2022 до 26.01.2028 включно, а клієнт зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 36,00 % річних (фіксована процентна ставка), а також щомісячну комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,30 % від суми кредиту (а.с.74-75).
Банк виконав своє грошове зобов'язання та надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 150000,00 грн., що підтверджується випискою за рахунком відповідача (а.с.81)
Також до позову долучено Паспорт споживчого кредиту, який містить такі ж умови надання кредиту, як у договорі, який підписаний ОСОБА_1 27.01.2022 (а.с.70-73).
18.01.2024 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «ФК «СОНАТІ» укладено Договір про відступлення права вимоги №1-2024, у відповідності до умов якого АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» передає (відступає) ТОВ «ФК «СОНАТІ» за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає належні АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі прав вимоги № 1. Таким чином ТОВ «ФК «СОНАТІ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1/4483395 від 27.01.2022 (а.с.30-33, 48-53).
22.02.2024 між ТОВ «ФК«СОНАТІ» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено Договір про відступлення права вимоги № 2-2024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «СОНАТІ» передає (відступає) ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає належні ТОВ «ФК «СОНАТІ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі прав вимоги № 1. Таким чином ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1/4483395 від 27.01.2022 (а.с.23-26, 65-68).
Встановлено, що ОСОБА_1 частково сплачував заборгованість за кредитним договором, однак не дотримувався умов Кредитного договору, внаслідок чого, згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором та розрахунку заборгованості за кредитним договором 1/4483395 від 27.01.2022, сформованого АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» станом на 23.01.2024, боржник ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 225346,34 грн., з яких: 131314,26 грн. - строкова сума заборгованості за тілом кредиту; 9068,90 грн. - прострочена сума заборгованості за тілом кредиту; 4219,43 грн. - заборгованість по нарахованим відсоткам; 37917,63 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам; 1950,00 грн. - заборгованість по комісії; 17550,00 грн. - заборгованість по простроченій комісії; 11626,12 грн. - загальна сума реструктуризації по простроченим відсоткам; 11700,00 грн. - загальна сума реструктуризації по простроченій комісії (а.с.78-81, 89).
Відповідно до ч. 1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
З доказів, наданих позивачем на підтвердження позовних вимог, судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором № 1/4483395 від 27.01.2022, з умовами якого він погодився, та приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором № 1/4483395 від 27.01.2022 в розмірі 194146,34 грн, яка складається з: 131314,26 грн. - строкова сума заборгованості за тілом кредиту; 9068,90 грн. - прострочена сума заборгованості за тілом кредиту; 4219,43 грн. - заборгованість по нарахованим відсоткам; 37917,63 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам; 11626,12 грн. - загальна сума реструктуризації по простроченим відсоткам.
Щодо стягнення заборгованості по комісії в розмірі 1950,00 грн, заборгованості по простроченій комісії в розмірі 17550,00 грн. та заборгованості по загальній сумі реструктуризації по простроченій комісії в розмірі 11700,00 грн, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемним.
Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168(у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов'язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов'язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.
Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв'язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.
Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22).
Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги Банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд приходить до висновку про те, що положення пункту 1.4.2 кредитного договору № 1/4483395 від 27.01.2022 в цій частині є нікчемними.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії в розмірі 1950,00 грн, по простроченій комісії в розмірі 17550,00 грн. та по загальній сумі реструктуризації по простроченій комісії в розмірі 11700,00 грн. суд відмовляє з підстав їх необґрунтованості.
На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2329,76 грн.
Щодо витрат на правову допомогу
У позовній заяві представник позивача, крім іншого, просив суд стягнути на його користь судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7200,00 грн.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Згідно з ч. 1ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 1-4ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.48 постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження розміру понесених ТОВ «Санфорд Капітал» витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги в суді, в матеріалах справи містяться: копія ордера на надання правничої допомоги від 19.08.2024 (а.с.10), копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.13), копія акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №1 від 05.02.2025 на суму 7200,00 грн. (а.а.61), копія договору про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024 (а.с.15-18), додаток №2 до Договору про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024 , «вартість послуг (прейскурант)» від 01.04.2024 (а.с.19 зв.), реєстр боржників (а.с.19).
Згідно із п. 1.1 договору про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024, Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання зобов'язується надавати йому на довгостроковій основі, відповідно до умов даного Договору, правничу допомогу, у відповідності до завдання Клієнта, а Клієнт зі свого боку зобов'язується прийняти зазначені послуги і сплатити Винагороду.
Відповідно до п.3.2. цього договору, сума гонорару за надання послуг, визначається виходячи із фактичного обсягу наданих послуг та вартості послуг (прейскуранту), зазначеного в Додатку № 2 до цього Договору, та зазначається Об'єднанням в Акті приймання-передачі наданих послуг.
Пунктом 3.4.3. договору передбачено, що підписані сторонами Акти приймання передачі наданих послуг є підставою для проведення розрахунків за надану правничу допомогу.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Такі висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 275/150/22.
Відповідачем будь-яких письмових клопотань чи заперечень щодо заявленої представником позивача суми витрат на правничу допомогу не подано.
Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково, за рахунок відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені ним витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 6202,89 грн. (7200 х 86,15%).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4,12,13,80,81,141,263,265,274-279,354ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 1/4483395 від 27.01.2022 у розмірі 194146,34 грн., яка складається з: 131314,26 грн. - строкова сума заборгованості за тілом кредиту; 9068,90 грн. - прострочена сума заборгованості за тілом кредиту; 4219,43 грн. - заборгованість по нарахованим відсоткам; 37917,63 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам; 11626,12 грн. - загальна сума реструктуризації по простроченим відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2329,76 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6202,89 грн..
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - ТОВ «Санфорд Капітал», код ЄДРПОУ 43575686, юридична адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, б. 21, 5-й поверх, приміщення 6869,
представник позивача - адвокат Маслюженко Микола Павлович, діє на підставі ордеру №1282570, адреса: 49005, місто Дніпро, р-н Соборний, вул. Сімферопольська, б. 21, оф.411,
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Ю.В. Феленко