Справа № 743/76/25
Провадження № 1-кс/732/107/25
20 серпня 2025 року м. Городня
Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , у присутності секретаря ОСОБА_2 , за участі захисника ОСОБА_3 , розглянувши у вілкритому судовому засіданні в залі суду у м. Городня заяву про відвід судді ОСОБА_4 ,
ВСТАНОВИВ;
25.07.2025 у Ріпкинському районному суді зареєстрована заява захисника ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024270000000984 від 10.09.2024 по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч.4 ст. 191 КК України.
Згідно ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду від 04 серпня 2025 року подання Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 липня 2025 року про визначення територіальної підсудності задоволено, а заяву про відвід судді ОСОБА_4 направлено для розгляду до Городнянського районного суду Чернігівської області.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 підтримав заяву про відвід судді ОСОБА_6 із підстав, первинно викладених у заяві (а.с. 58-68). Наголосив, що строк досудового розслідування завершився завершився до того, як обвинувальний акт був скерований до суду, тому навіть за виключенням 1-2 днів, на які зупинялося провадження, його підзахисний не набув статусу обвинуваченого, що грубо ігнорується суддею. Крім того, вона безпідставно у строк, встановлений процесуальним законодавством не розглянула його заяву про роз'яснення рішення від 24.07.2025, оскільки тільки суд, що виніс відповідне рішення роз'яснює таке рішення, а відвід стосувався кримінального провадження і не був підставою для ігнорування заяви. Ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження захисник вважає невмотивованою, тому вважає, що інший суддя, який добросовісно виконує свої повноваження, прийняв би рішення про задоволення клопотання. Суддю ОСОБА_4 слід відвести від цього провадження, щоб розгляд клопотання був здійснений належним чином.
ОСОБА_4 подала заяву, в якій просила розгляд заяви ОСОБА_3 проводити без її особистої участі. Заявлений відвід вважає безпідставним, оскільки фактично такий відвід зводиться до незгоди із судовим рішенням.
Інші учасники кримінального провадження участі у розгляді заявленого захисником Копейкіним клопотання про відвід судді ОСОБА_4 не приймають. Їх неявка не перешкоджає вирішенню заявленого клопотання.
Заслухавши ініціатора відводу, приймаючи до уваги письмові пояснення судді ОСОБА_6 , встановивши мотиви, які спонукали захисника заявити відвід судді, не знаходжу об'єктивних правових підстав для задоволення відводу.
Відповідно до ст.80 КПК України відвід судді може бути заявлений на підставах, передбачених статтями 75 та 76 КПК України.
Положеннями статей 75 та 76 КПК України визначено обставини, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, а також унеможливлюють його повторну участь у кримінальному провадженні.
Згідно із ч.5 ст.80 КПК України, відвід має бути вмотивованим.
Із заяви ОСОБА_3 передусім вбачається його незгода з прийнятим процесуальним рішенням про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, що не може слугувати підставою для відводу.
Оскільки кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд звертається до інших джерел права, які визнані в Україні, для більш детального аналізу. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди [України] застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Це положення узгоджується зі статтею 9 Конституції України, що встановлює пріоритет міжнародного права в Україні.
Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, і у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.
В даному випадку основною та єдиною підставою для відводу судді стала суб'єктивна думка заявника щодо упередженості судді при розв'язанні заявленого ним клопотання.
При цьому, при перевірці підстав для відводу, суд, який розглядає заяву про відвід судді, не перевіряє дотримання норм процесуального права суддею, якому заявлено відвід, як і не перевіряє дотримання таким суддею норм процесуального права, у тому числі п.10, ч.1 ст. 284 КПК України, п.3 ч.2 ст. 283 КПК України.
В Україні встановлена інстанційність при здійсненні судочинства, яка забезпечує всім суб'єктам правовідносин право на судовий захист, а також є гарантією законності та обґрунтованості прийнятих судом рішень.
Викладені ОСОБА_3 підстави порушення суддею вимог п.10, ч.1 ст. 284 КПК України, п.3 ч.2 ст. 283 КПК України, можуть бути предметом апеляційної скарги на основне рішення у кримінальному провадженні, яким таке провадження завершиться і це є гарантованим засобом, найефективнішим способом оскарження рішень суду І інстанції із метою компетентної перевірки їх законності та обґрунтованості.
Той факт, що суддя не погоджується із думкою однієї із сторін провадження, підтримує аргументи іншої сторони, не обов'язково означає, що вона є упередженою. Завжди існує презумпція безсторонності суддів. Переконливих доказів, щоб довести, що суддя є особисто зацікавленою, упередженою у розгляді кримінального провадження , суду не надано,
Вбачається, що клопотання про закриття провадження було розглянуто суддею ОСОБА_6 29.04.2025 та за наслідками такого розгляду постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, яка хоча і не може бути оскаржена на цій стадії, однак заперечення на неї можуть бути включені в апеляційну скаргу на основне рішення, яким суд, визначений у порядку статті 35 КПК України, завершить судовий розгляд кримінального провадження № 12024270000000984 від 10.09.2024 по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч.4 ст. 191 КК України.
«Потурання прокурору», як про це вказує захисник, є гіперболою, так званим художнім засобом, тобто навмисним перебільшенням для підсилення виразності та емоційного впливу на учасників.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження підготовче судове засідання суддею було проведено, на цій стадії було відмовлено у закритті провадження за процесуальними строками. Справа була призначена до судового розгляду. Судовий розгляд, як такий, по суті не розпочинався.
Та заява, на яку посилався захисник про роз'яснення судового рішення, як така, що помилково направлена суддею до Городнянського районного суду повернута до Ріпкинського районного суду для належного вирішення, як до суду, якому вона адресована і як така, що згідно положення статті 380 КПК України має бути вирішена.
Правомірним є посилання захисника на правовий висновок у постанові від 08.02.2024 № 643/10167/20 і Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі судді ОСОБА_4 ше має можливість на стадії судового розгляду, вивчивши необхідні докази, у тому числі, допитавши слідчого, чого не передбачено на стадії підготовчого провадження, прийняти вмотивоване рішення щодо перебігу процесуальних строків
Згідно із роз'ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Судове рішення може бути перевірено та оцінено лише у процесуальному порядку. У порядку вирішення питання відводу суд не вправі здійснювати перевірку судового рішення та оцінювати діяльність судді ОСОБА_4 стосовно його ухвалення, оскільки це процесуальна діяльність. Особиста її зацікавленість у вирішенні цього провадження не доводиться, а тому безсторонність презюмується, оскільки не надано доказів протилежного.
Керуючись статтями 75, 81 КПК України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_5 , про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження № 12024270000000984 від 10.09.2024 по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч.4 ст. 191 КК України.
Ця ухвала окремому оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті справи.
Суддя ОСОБА_1