20.08.2025 Єдиний унікальний номер 205/12459/25
Справа № 205/12459/25
Провадження № 2/205/4972/25
про залишення позовної заяви без руху
20 серпня 2025 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Федотова В.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» направив до Новокодацького районного суду міста Дніпра вищевказану позовну заяву, яка зареєстрована судом 15.08.2025 року.
18.08.2025 року суддею в порядку, передбаченому ст. 187 ЦПК України, отримано інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру щодо адреси реєстрації відповідача.
Вивчивши подані матеріали, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків з наступних підстав.
Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Всупереч зазначеного, позивачем до позову не надано доказів надсилання листом з описом вкладення на зареєстровану адресу відповідача по справі копій поданих до суду документів.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу по справі копій поданих до суду документів.
Окрім того, як вбачається із позову та долучених до нього документів, позивач просить, окрім вирішення питання про розірвання шлюбу, визначити місце проживання дитини разом з матір'ю та встановити, що батьківські права та обов'язки здійснюються обома батьками на рівних засадах.
У постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 зазначено, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Із позову взагалі не вбачається, що між подружжям існує спір про визначення місця проживання дитини, позивач не вказує, чи звертався він або відповідач до органу опіки та піклування з питань визначення місця проживання дитини, які заходи органом опіки та піклування вживались.
У позові позивачем зазначено, що між сторонами досягнуто домовленості, що місце проживання дитини залишається з матір'ю, а батьківські права здійснюються обома батьками на рівних засадах (спільна опіка 50/50). Тобто, спір в цих частинах заявлених вимог відсутній.
Верховний Суд у постанові № 200/952/18 від 15.01.2020 року зазначає, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов'язково враховується стан здоров'я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
Всупереч вищезазначеного, у позовній заяві не зазначено у якості третьої особи відповідний орган опіки та піклування, не обґрунтовано вимоги в частині визначення місця проживання дитини та встановлення того, що батьківські права та обов'язки здійснюються обома батьками на рівних засадах, не надано висновку органу опіки та піклування про доцільність проживання дітей разом з матір'ю.
Окрім того, ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір це грошова сума, яку сплачує особа, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), правовідносин, з яких він виник, і предмету позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Відповідно до п.п 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» з 01.01.2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, за одну з яких (про розірвання шлюбу) сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Таким чином, позивачу необхідно було сплатити судовий збір за іншу немайнову вимогу щодо визначення місця проживання дитини разом з матір'ю у розмірі 1 211, 20 грн. на наступні реквізити:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Нов.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA898999980313111206000004633
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Новокодацький районний суд міста Дніпра (назва суду, де розглядається справа) та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати суду уточнену позовну заяву, у якій визначитись з предметом спору, конкретизувавши прохальну частину позовної заяви з урахуванням недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Частиною 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частиною 1 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. ст. 175, 177 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
За таких обставин, з огляду на зміст позовних вимог, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Федотова В.М.
.