Справа № 212/8906/25
3/212/2190/25
20 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Чайкін І.Б., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС ПО РОБОТІ З ВЕЛИКИМИ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , голови правління АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участі адвоката Шатунова А.О., -
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 176/32-00-07-14 від 21.07.2025 року ОСОБА_1 , будучи головою правління АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» вчинив правопорушення: порушено встановлений законом порядок ведення податкового обліку, а саме: встановлено заниження суми рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на 200 394 435, 26 гривень за період з 01.04.2020 року по 31.12.2020 року, своїми діями порушив пункти 252.20 та 252.22 статті 252 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року та вчинив правопорушення за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, вважається повідомленим належним чином.
Адвокат Шатунов Андрій Олександрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 в судовому засіданні просив закрити провадження у справі, більш детальну позицію виклав письмово. Зазначив, що в даному випадку відсутня така складова суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, як вина, оскільки, платник податків не може бути визнаний винним у відсутності податкового обліку, в той час як ним реалізовувалось право на декларування рентної плати з урахуванням висновку індивідуальної податкової консультації, а перевірка проведена на підставі наказу, визнаному судом незаконним. Акцентував увагу суду, що при перевірці АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» подало заперечення № 2397/53-14 від 25.07.2025 на акт документальної позапланової перевірки № 496/32-00 50-07-13/00191307, з огляду на положення наведених вище норм Податкового кодексу України, перевірка буде закінчена лише після розгляду комісією органу ДПС заперечень платника податків. АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» у своїх запереченнях до Акту перевірки та у листах № 1856/53-14 від 18.06.2025 та № 2029/53-14 від 30.06.2025 повідомляло податковий орган, що проведення позапланової документальної перевірки згідно наказу № 130-п від 12.06.2025, яким поновлено проведення перевірки на підставі наказу № 170-п від 17.07.2024, до закінчення його судового оскарження є незаконним, як і наступні дії зі збирання документів та пояснень в рамках перевірки призначеної наказом, який вже визнано судом першої інстанції незаконним. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.07.2025 у справі № 160/22251/24 залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 за позовом АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» про скасування наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №170-п від 17.07.2024 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ». Отже, станом на сьогоднішній день вказане рішення набрало законної сили, а наказ №170-п від 17.07.2024 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», який є підставою для проведення перевірки скасовано, як незаконний. Тому, проведення Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків позапланової документальної перевірки згідно наказу № 130-п від 12.06.2025, яким поновлено проведення перевірки на підставі наказу № 170-п від 17.07.2024, є незаконним, як і результат зафіксований Актом № 496/32-00-50-07 13/00191307 від 11.07.2025 року. Звернув увагу суду, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі № 160/8866/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі № 160/8866/20, сформовано правовий висновок про існування у АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» права на застосування ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, внесених до Податкового кодексу України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-ІХ від 16.01.2020, не раніше наступного бюджетного року, тобто з 01.01.2021. На виконання вказаного рішення суду органом Державної податкової служби України було надано АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» індивідуальну податкову консультацію № 1306/ІПК/99-00-05-02-06 від 31.03.2021, в якій зазначено що зміни, які не мають інші періоди набрання чинності, закріплені в п.1 Розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-ІХ від 16.01.2020, з урахуванням принципу стабільності, набувають чинності не раніше наступного бюджетного року, тобто з 01.01.2021 року. 24 квітня 2021 року на адресу АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» від Державної податкової служби України листом № 3684/7/99-00-04-01-01-07 від 10.02.2021 надійшли рекомендації щодо особливостей заповнення податкової звітності з рентної плати та екологічного податку, яка передбачає відображення відповідних показників, які слід використовувати для внесення відповідних змін до податкової звітності, зокрема, відображення у відповідних рядках декларації кодів КОАТУУ. Керуючись новою індивідуальною податковою консультацією, АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» реалізуючи право на застосування ставки рентної плати за користування надрами 8% та коригуючого коефіцієнту до цієї ставки у розмірі 0,7 для розрахунку сум рентної плати за користування надрами за період з 23.05.2020 по 31.12.2020, було подано уточнюючі податкові декларації за 2-4 квартали 2020. Отже, органи Державної податкової служби України, відповідно до вимог Конституції України, зобов'язані визнавати таке право АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», оскільки воно визнано судовим рішенням, ухваленим іменем України, й ґрунтується на індивідуальній податковій консультації. Тому, податкові зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період 2-4 квартали 2020 року задекларовані у відповідності до норм податкового законодавства та судових рішень у справі №160/8866/20, що є правомірним рішенням платника податків, а підстави для внесення змін до задекларованих податкових зобов'язань, на теперішній час, відсутні. Додатково, наголосив, що Голова Правління АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, з огляду на наступне. Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є- посадові особи підприємств, установ та організацій. Також звертаю увагу суду на те, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області відносно Голови Правління АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» вже складались протоколи про адміністративне правопорушення за за ч.1 ст.163-2 КУпАП і дані протоколи були предметом розгляду Покровським районним судом м. Кривого Рогу (справи №212/2756/25, №212/2757/25), Постанови у справах набрали законної сили 07.04.2025 і в них зроблений висновок, що Голова Правління, не є належним суб'єктом відповідальності за інкримінованим адміністративним правопорушенням за ч.1 ст.163-2 КУпАП.
Вислухавши пояснення адвоката Шатунова Андрія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , дослідивши адміністративний протокол та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного.
За правилами статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Ст. 9 КУпАП визначено: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За положеннями ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно із ч.1 ст.163-1 КУпАП відповідальність передбачена за порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Всупереч цим вимогам Закону, у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому конкретно полягають порушення, які йому інкримінуються, а посилання на норми Податкового кодексу України не розкривають суті конкретного порушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 , чим порушується його право на захист.
Окрім того, ані з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а ні з наявних матеріалів справи не вбачається, та не встановлено при розгляді справи в суді, які ж саме дії (бездіяльність) вчинені останнім, у чому полягає його вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.163-1 КУпАП. Особа, що складала протокол, обмежилась лише загальними фразами, не зазначивши обставини та суті вчинення ОСОБА_1 самого правопорушення (дії або бездіяльність та в чому вони полягають) з посиланням на норму спеціального Закону.
З огляду на встановлені вище обставини протокол про адміністративне правопорушення не містить викладення об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.163-1 КУпАП із викладом фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення, його винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що дані про подію є істотними складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частинами складу адміністративного правопорушення, що, відповідно, підлягає обов'язковому доказуванню.
Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі складу адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів та дозволяє суду належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Суддя не вправі у своїй постанові за підсумками розгляду справи вказувати на ті ознаки правопорушення, в скоєнні яких особа не обвинувачується в протоколі, тобто які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції.
Також, згідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
За положеннями п.п. 47.1.1. п. 47.1 ст. 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
В акті зазначено, що перевіркою встановлено, що АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» занижено податкове зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період з 01.04.2020 року по 31.12.2020 року на суму 200 394 435, 26 гривень. Порушено вимоги пункти 252.20 та 252.22 статті 252 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року.
Не погодившись із висновками Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі із великими платниками податків Державної податкової служби України, викладеними в Акті № 496/32-00-07-13/00191307 від 11.07.2025, складеного за результатами документальної позапланової перевірки, АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» подало заперечення № 2397/53-14 від 25.07.2025 на акт документальної позапланової перевірки № 496/32-00 50-07-13/00191307, з огляду на положення наведених вище норм Податкового кодексу України, перевірка буде закінчена лише після розгляду комісією органу ДПС заперечень платника податків та оскаржили вказаний акт.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.07.2025 у справі № 160/22251/24 залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 за позовом АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» про скасування наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №170-п від 17.07.2024 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ».
Згідно з пунктів 56.1 та 56.2 ст.56 ПК України, рішення прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.56.15 ст.56 ПК України, скарга подана із дотриманням строків, визначених п.56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Адміністративний позов АТ «Кривбасзалізрудком» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків станом на час розгляду судом справи про адміністративне правопорушення Дніпропетровським окружним адміністративним судом не розглянутий, а відтак, сума грошового зобов'язання є неузгодженою.
Також, наказом № 65 від 26.01.2024 «Про організацію виконання АТ «Кривбасзалізрудком» зобов'язань перед державою», з метою своєчасного та повного виконання товариством зобов'язань перед державою, зокрема в частині декларування податкових зобов'язань, нарахування та сплати податків та зборів, ефективного управління фінансово-економічною діяльністю товариства, обов'язки з контролю та організацією розрахунків з бюджетом покладено на фінансового директора товариства Олександра Безкровного, як на особу, якій згідно з положеннями Статуту підпорядковується фінансова та бухгалтерська служби.
Наведені обставини вказують на те, що контроль за нарахуванням та сплатою податків у АТ «Кривбасзалізрудком» покладено на Фінансового директора товариства Олександра Безкровного, а отже голова правління АТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_1 не є особою, яка відповідальна в товаристві за ведення податкового та бухгалтерського обліку.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення, які складені на підставі акту за результатами документальної перевірки оскаржені у встановленому порядку і на час розгляду справи судом сума грошового зобов'язання є неузгодженою, і до остаточного вирішення спору факт допущення правопорушення є невстановленим.
При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Статтею 62 Конституції України проголошено: обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, враховуючи викладене вище, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність поставленого у вину СХІДНИМ МІЖРЕГІОНАЛЬНИМ УПРАВЛІННЯМ ДПС ПО РОБОТІ З ВЕЛИКИМИ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі не містять всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст.401 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 163-1, 247, 278, 277 КУпАП, суддя, -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу.
Суддя: І. Б. Чайкін